У вівторок 16 листопада пройшла панельна дискусія «Дія City: чому варто ставати резидентом». В її межах відбулося кілька дискусій та виступів щодо особливостей та умов роботи спецрежиму для ІТ-сфери. Першими за розкладом були виступи представників бізнесу та Міністерства цифрової трансформації.
Співвласник Rozetka Владислав Чечоткін розповів, що нині їх турбує зростання конкуренції, що спричинює зростання зарплат, а також нестачу людей. В сфері ІТ для компанії це буквально поле битви, насамперед «завдяки» лідерству Rozetka на ринку, через що рекрутери інших компаній цілеспрямовано полюють на кадри, щоб переманити їх до себе.
«І звісно, великі труднощі для нас створює ріст ІТ в Україні з того погляду, що компанії, які працюють на аутсорс, ще більше піднімають ціни на людей в Україні. Через це, працюючи в Україні, ми платимо фулпрайс за постійної боротьби за гаманець доволі бідного українського громадянина», – розповів Владислав Чечоткін.
Саме тому він взяв участь у панельній дискусії, оскільки «Дія City» зачіпає Rozetka з погляду її ІТ-спеціалістів. Спікер намагався зрозуміти, чи потрібен цей спецрежим в Україні.
Заступник міністра Мінцифри Олександр Борняков пообіцяв, що вступ до режиму буде дуже простим. Зараз очікують на друге читання податкового законопроєкту, що дозволить запрацювати всім умовам «Дія City». Власне закон про спецрежим вже ухвалений, тому Мінцифри зараз опрацьовує технічну частину – створюють портал для подання онлайн-заявок.
«У нас є така філософія, вона стосується взагалі роботи міністерства, що все має бути онлайн. Без черг, зручно, просто, прозоро», – акцентував урядовець.
Тому компанія, яка подаватиметься на вступ, не має надавати будь-які довідки, папери чи додаткову інформацію, бо держава і так все знає про неї. Потрібно вказати назву бізнесу, його ЄДРПОУ, Мінцифри підтягне всю іншу інформацію, після чого заявнику лише потрібно перевірити чи всі дані правильні. Далі заявка подається в електронному форматі. Потім її перевіряє вже Мінцифри в напівручному режимі – чи застосовувалися санкції проти засновників, чи були у компанії банкрутства, чи є працює компанія тощо.
Через три місяці потрібно подати аудиторський висновок, що у штаті є щонайменше дев’ять людей, а середня зарплатня становить €1,4 тис. чи еквівалент цієї суми.
Технічна частина спецрежиму, зі слів Борнякова, почне працювати після новорічних свят 2022 року.
Владислав Чечоткін додав, що Rozetka виділятиме свою ІТ-частину, яка зайде у «Дія City». Водночас спікер переживає про те, що закон здебільшого націлений на аутсорс, а не на компанії, які працюють на внутрішній ринок. Є й позитивні моменті – можна закінчити історію з працевлаштуваннями за ФОП.
«Це історія, на яку держава зараз свідомо закриває очі, але всі ми розуміємо, що це просто політична воля. Політична воля не чіпати ІТ-розробників, які влаштовані як ФОП», – зауважив представник Rozetka.
Олександр Борняков відповів, що в перших редакціях спецрежим стосувався аутсорсерів, але потім фокус розширили і прописали універсальні умови для всіх, а не лише для аутсорсингових чи продуктових компаній.
Нагадаємо, що нещодавно заступник міністра Мінцифри розвіяв найпопулярніші міфи навколо спецрежиму.
Читайте також: Останні рішення КРАІЛ
Читайте також: Новини криптовалют
