Постанова від Кабінету Міністрів становить загрозу для грального ринку

27 Лютого 2023, 17:59

Постанова від Кабінету Міністрів становить загрозу для грального ринку

Стало відомо, що КРАІЛ погодила зміни до однієї з постанови Кабінет Міністрів. Зміни полягають у тому, що уряд хоче від операторів сплати всіх заборгованостей за ліцензіями за 2022 та 2023 роки протягом 30 днів із моменту ухвалення змін. І, звісно, гральний ринок, особливо наземний, дуже негативно зреагував на такі вимоги під час воєнного стану. Представники казино та гральних залів заявили, що у разі прийняття таких змін ліцензіати будуть вимушені закривати свої заклади та скорочувати персонал.

Ще в березні 2022 року Кабмін затвердив постанову № 314. Цей документ прописував певне скорочення зобов’язань щодо ліцензування, включно з проведенням лотерей та організацією азартних ігор. Але майже через рік, у лютому 2023 року, КРАІЛ повідомила про своє схвалення змін до цієї постанови. Суть змін полягає у тому, що з дня набрання чинності оновленої постанови оператори мають оплатити всі несплачені ліцензійні збори протягом 30-денного строку та надати КРАІЛ документи, які підтверджують таку оплату.

Іншими словами, ліцензіати в Україні будуть зобов’язані оплатити свої ліцензії за 2022 і 2023 роки. Не варто і казати, що такі зміни завдадуть суттєвого удару по ринку, особливо – по наземному сегменту, чиї збитки та час окупності інвестицій і так суттєво збільшилися з початку повномасштабного вторгнення. Багато гральних залів опинилися на окупованих чи прифронтових територіях, а іноді готелі, де розташовані ці зали, повністю чи частково зруйновані через дії російської армії.

І не зважаючи на все це, Кабмін хоче зобов’язати операторів сплатити борги за ліцензійними платежами та оплатити ліцензії на 2023 рік. І сума таких платежів для деяких операторів може сягнути 500 млн грн.  

Більшість учасників ринку назвали це рішення абсурдним, і навіть якщо воно не вб’є легальний сектор, то суцільно його паралізує.

Зокрема, Сергій Іваненко, засновник мережі гральних залів «Хвиля 4444», розповів, що у 2022 році вони почали поступово поновлювати діяльність – спочатку на заході, а потім і в Києві. З його слів, багато персоналу було втрачено через війну, а потім ще й почалися проблеми з електрикою і компанії довелося витратити значні кошти, щоб підтримувати діяльність.

Генеральний директор Slots City Олег Конончук повідомив, що заборгованість двох казино Shangri La за два роки становить практично 180 млн грн. І цих коштів у компанії немає. Тому наслідком цієї постанови стане те, що більшість операторів просто закриє свій бізнес. Спочатку це будуть казино, слідом за ними підуть зали ігрових автоматів. Лише на прикладі Slots City це означатиме втрату Україною $40 млн, з казино звільнять 230 людей, з гральних залів – 280 людей.

І, звісно, не варто забувати, що скорочення легального ринку сприятиме розквіту нелегалів, з усіма їхніми «перевагами», як-от нехтуванням правилами відповідальної гри, лудоманією тощо.

Очільник Всеукраїнської ради гемблінгу Антон Кучухідзе заявив, що було б непогано, якби уряд консультувався з бізнесом під час ухвалення таких принципових рішень. Але консультацій з операторами не було, як і часу для внесення правок. Тому, на думку голови асоціації, багато казино та ігрових залів закриються, оскільки через зникнення туристів та з огляду на сучасні економічні реалії заробляти в цій сфері стане майже неможливо. Всі інвестиції буде втрачено, і на заміну ліцензіатам прийдуть нелегальні оператори. Наземний ринок і так нині на межі виживання, тому оплата двох років ліцензій його просто знищить. Також слід зважати на непрямі ефекти закриття легального сектору: втрата коштів для готелів, які здають приміщення в оренду, до 1 тис. людей можуть втратити роботу в різних компаніях, а маркетингові, ІТ-, B2B- та охоронні компанії залишаться без замовлень.

Також Антон Кучухідзе зауважив, що за вас війни кількість нелегальних закладів лише зросла. І саме вони є причиною всього поганого, що кажуть про гральний бізнес. Водночас на легальних операторів тиск лише збільшується, і замість вирішення їхніх проблем, уряд лише сприяє закриттю легальних закладів.

Своєю чергою, Сергій Іваненко нагадав, що держава обіцяла ухвалити податковий законопроєкт № 2713-д, але так цього і не зробила. Те, що відбувається нині, він назвав програмою зі знищення наземного ліцензованого гемблінгу.

«Нелегали працюють скрізь, підпільні зали відкриваються щодня. А нас зобов’яжуть платити за ліцензії, які не були оплачені в період воєнного стану», – наголосив Іваненко.

Він вважає, що держава лише хоче зібрати гроші. Але результатом цього буде закриття більшості казино, звільнення працівників. На плаву може лишитися тільки кілька залів, які зосередяться на одній ліцензії.

Олег Конончук повідомив, що у його компанію працюють три з семи гральних залів, а ліцензії розраховували на довоєнні умови. Нині ж потрібно одразу віднімати половину через неможливість працювати вночі та відсутність туристів.

Каріне Бзнуні, юридичний консультант ТОВ «Імперія азарту», яке оперує під брендом WIN, заявила, що повернення таких норм оплати ліцензій призведе до того, що оператор закриє п’ять із семи своїх гральних залів. І таке рішення Кабміну абсолютно не враховує особливості та ризики діяльності грального бізнесу під час війни.

Генеральна директорка First Марина Слепкань нагадала, що до введення системи онлайн-моніторингу ліцензія на зал ігрових автоматів має сплачуватися у потрійному обсязі. Але держава, попри всі обіцянки, так цю систему і не запустила, однак вимагає сплатити 72 млн грн за два роки. Вона розповіла, що не один раз чула від КРАІЛ, що регулятор на боці ринку і готовий його підтримувати, але ухвалення цих змін – це постріл у голову всім наземним операторам. Водночас цей постріл зроблено тоді, коли ліцензійний платіж ще й штучно завищений. Якщо зміни до постанови наберуть чинності, то First доведеться згорнути більшу частину бізнесу та скоротити близько 2 тис. працівників.  

Такі самі песимістичні погляди й у представників казино Billionaire. Вони вважають, що прийняття постанови призведе до того, що оператори переходитимуть до радикальних дій у своїх процесах. Як наслідок – втрата сотень робочих місць, зростання нелегального сегменту та зниження інвестиційної привабливості України.

Читайте також: Уряд працює над проблемою податкових накладних

Читайте також: Дайджест тижневих новин

Коментарі:
Зараз читають
вгору