Голова аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник розповів про причини, через які держрегулятор не затвердив ліцензійні умови для лотерей. Причиною цього є бажання операторів, щоб лотереї в Україні пропонували інші види азартних ігор, сплачуючи лише ліцензію за лотерейну діяльність.
Ліцензійні умови для лотерей не були затверджені, бо лотерейні оператори подали правки до проєкту ліцумов, які, за словами Миколи Мельника, роблять їх якщо не монополістами, то виводять у найбільш привілейоване становище.
«Тобто вони захотіли, щоб лотереї одночасно займалися і онлайн-покером, і онлайн-казино, і ще деякими видами діяльності, які, правду кажучи, їм не притаманні», – повідомив глава аналітичної групи «Левіафан» під час круглого столу «Легалізація азартних ігор – підсумки 2020 року», який пройшов 18 грудня в пресцентрі ІА «Українські новини».
Як розповів експерт, у цифрах це має такий вигляд: умовно ліцензія на лотерею коштує $6 млн, а ліцензії інших чотирьох вертикалей азартних ігор, якими хочуть займатися лотерейні оператори, сумарно коштують $14,7 млн. Відповідно, оператори лотерей хочуть продублювати інші види азартних ігор, при цьому не сплачуючи за них ліцензію.
«Різниця, яку вони вирішили зекономити на державі, становить 250 млн гривень», – акцентував Микола Мельник.
Вийшло так, що лотерейні оператори та їхні представники подали велику кількість правок до ліцумов, що ускладнило ситуацію для регулятора. Посилаючись на свій досвід роботи в Комітеті фінансів і банківської діяльності, фахівець вказав, що недостатньо просто узагальнити правку.
«Треба ще зрозуміти, де тебе хочуть обманути. Бо кома теж може коштувати грошей», – уточнив спікер.
Своїми правками лотерейні оператори подовжили час для підготовки ліцумов і затягнули процес їхнього ухвалення. І консультаційно-експертна рада виступила проти цього, оскільки розуміє, що не можна створювати на новому ринку організацію, яка матиме більш привілейовані умови роботи, адже це лише сприятиме роботі бізнесу в тіні.
У своєму виступі Микола Мельник розкритикував заяви лотерейних операторів про «старі добрі традиції розвитку лотерей». За його словами, сталі традиції були в СРСР, де більшість жителів справді брали участь у лотерейних розіграшах. Але в Україні таких традицій немає.
«Є великі сталі традиції тіньового ринку, який ховався під лотереями. Це дійсно було, й це дійсно факт», – заявив експерт.
Підсумовуючи, глава аналітичної групи «Левіафан» наголосив на неприпустимості надання в Україні привілеїв для жодної організації, бо це спонукатиме бізнес працювати нелегально. І на його думку, дуже добре, що регулятор не пішов назустріч лотерейному бізнесу й не дав можливості створити тіньовий сектор, тим самим зберігши державі по 250 млн гривень з одного лотерейного оператора, яких зараз у країні три.
Нагадаємо, Борис Баум назвав 21 чи 23 грудня кінцем імплементації в життя закону про гральний бізнес.
Читайте також:BGC закликала парламентарів підтримати зміни до закону про азартні ігри
Читайте також:У бюджет України на 2021 рік заклали 7,4 млрд надходжень з індустрії гемблінгу
Дізнавайтеся про найцікавіше на наших сторінках у Facebook, Instagram, Twitter, Telegram.
