Здається, чимало українських ЗМІ обрали легкий шлях – замість об’єктивного висвітлення новин про гемблінг зайняли позицію сварити весь ринок азартних ігор без розбору. Адже так звикли протягом того періоду, коли гемблінг існував лише у підпіллі.
«Україна перетвориться на країну лудоманів!», «Казино отримуватимуть мільярди, а сплачуватимуть копійки» – це доволі коротка суть того, з яким меседжем деякі видання просувають новини про гральний бізнес в Україні. Проте дивує, чому саме зараз їх так зацікавила тема гемблінгу, коли нарешті в країні цю індустрію почали виводити в легальну площину, щоб вона відповідала цивілізованому рівню.
Навала маніпулятивних повідомлень про лудоманію вражає. Саме коли гемблінг вийшов із тіні та були пророблені програми з дотримання принципів відповідальної гри, ЗМІ почали масово лякати людей лудоманією. Описані масштаби загрози такі, що здається, ігрова залежність має передаватися повітряно-крапельним шляхом. Та якщо проблема настільки глобальна, то чому борці за справедливість не помічали її раніше? Адже понад десять років в усій країні процвітали підпільні казино та ігротеки, власників яких не турбували гравці, а тільки їхні гроші! Ніхто не стежив за клієнтами: чи вони повнолітні, чи є у них ознаки залежності, чому вони цілодобово можуть пропадати за одним автоматом. Все це не мало жодного значення. Незаконні оператори не гребували використовувати заборонені у цивілізованому світі методи заманювання гравця, аж поки він не лишить у казино останні заощадження.
Не будемо лукавити та заявляти, що легальні оператори переймаються виключно добробутом суспільства. Проте умови для процвітання їхнього бізнесу на ринку у всьому світі створюють такі, що вони змушені стежити, щоб серед гравців не було вразливих прошарків населення, щоб вони контролювали свої витрати та не перетворились на лудоманів. Це є частиною бізнесу, як і те, що ресторани мають слідкувати, щоб зіпсовані продукти не потрапили до тарілки клієнта.
Азартні ігри неможливо прибрати з вулиць й особливо з Інтернету. Це є доведеним фактом, адже є попит, а брудні на руку бізнесмени завжди готові надати свої послуги. Єдиний спосіб – це легалізувати гемблінг, щоб можна було стежити за станом гравців і забороняти доступ до закладів тим, у кого помічені перші ознаки залежності.
До того ж весь прибуток із казино не осідатиме в приватних кишенях, минаючи державний бюджет, як це було раніше. Навпаки – держказна та місцеві бюджети матимуть свій законний відсоток від надходжень. А ще легальні оператори, наслідуючи цивілізовані країни та бажаючи бути кращими за конкурентів, левову частину віддаватимуть на різноманітні соціальні проєкти. І це вже відбувається в Україні лише після одного року з початку реформування гемблінгу. Наприклад, спонсорується дитячий спорт і, між іншим, приділяється велика увага діткам з особливими потребами. Крім того, гемблінг одним із перших у світі став допомагати медицині, коли розпочалася пандемія коронавірусу.
Хоча наповнення бюджету – це окрема тема. Зараз чимало ЗМІ, не розібравшись, тиражують новину – начебто за рік оператори сплатили лише 127 гривень. І водночас забувають згадати про понад 1,7 млрд грн, які надійшли за отримання ліценцій (вже не кажучи про супутні інвестиції та розвиток суміжних галузей, які теж зароблятимуть і сплачуватимуть більше податків). Звичайно, ця сума не вирішить всіх економічних проблем країни та не озолотить кожного громадянина. Проте саме так і збираються урядом кошти на ремонт дитячих садків і на купівлю нового обладнання для клінік.
Завдяки створенню належних умов для ведення бізнесу – будь-якого бізнесу – казна отримуватиме постійні грошові надходження. Легальному українському гемблінгу лише рік, а, отже, цей процес ще триває. Зрештою ми прийдемо до стандартів європейського ринку азартних ігор, а саме – до ринку із державними важелями керування та контролю, зі здоровою конкуренцією серед операторів і дотриманням засад відповідальної гри.
Чи знищить це тіньовий ринок? Ні! Це завдання правоохоронної системи. І до речі, засобів масової інформації, які мають розповідати громадянам, що саме в легальному закладі вони будуть захищені. Та окремо пояснювати, що казино та слоти – не спосіб швидко збагатитися, а лише один із різновидів розваг, як, наприклад, каруселі чи кінотеатр. Тобто медіа мають здійснювати просвітницьку діяльність, що і є одним з основних завдань журналістики.
Проте насправді видання тільки й роблять, що змагаються у створенні чергової «лякалки», на тлі якої підпільне казино десь у підвалі видається таким рідним та комфортним.
На жаль, не кожен читач або глядач може отримати офіційні дані та розібратися в законодавстві. Саме ЗМІ мають пояснити важливість тих чи інших змін у країні, не уникаючи ані негативних, ані позитивних моментів. Та вже точно не подавати перші кроки реформи тієї чи іншої галузі в стилі «ми всі помремо». Оскільки головними із засад чесної журналістської роботи є неупередженість та об’єктивне подання перевірених фактів.
Нагадаємо, в УНЛ розповіли, як оператор змінив сайт, щоб дотримуватися принципів відповідальної гри.
Читайте також: Ліцензійні умови азартні ігри
Читайте також: Про гральний бізнес закон
