У вівторок, 15 лютого, в пресцентрі ІА «Українські новини» пройшов круглий стіл на тему тенденцій розвитку гральної сфери. Участь у ньому взяли представники КЕР, UGC і ліцензованих операторів. Загалом обговорили проблеми з державним регулюванням, особливо з оподаткуванням, а також зачепили теми реклами, нелегалів онлайн та офлайн і те, як ЗМІ висвітлюють легальний гемблінг.
Перший заступник голови КЕР при КРАІЛ Борис Баум почав свій виступ із позитивних моментів. Ними він назвав те, що бренди Vbet і «Фанспорт» отримали ліцензії на букмекерську діяльність. Це свідчить не лише про старт конкуренції на ринку, а й про те, що великі компанії вірять в український ринок. Крім того, отримують й інші ліцензії – як на операційну діяльність, так і на B2B-сферу. Це демонструє, що суміжні з гемблінгом сфери також розуміють потенціал ринку та прагнуть працювати на ньому.
Із негативних моментів він виділив те, що у 2021 році Верховна Рада так і не ухвалила законопроєкт № 2713-д. І наприкінці року це стало проблемою для операторів, які мають платити і потрійну вартість ліцензії, і податок із GGR, коли для ринку зараз не найлегші часи.
«Проте якими б важкими вони не були, якби були описані чіткі правила, за якими бізнес має жити і працювати, то, напевно, було б простіше. Вважаю, що це дещо безвідповідально. Нам немає кого звинувачувати в цій історії. Але в цьому питанні більше якоїсь незрозумілої політики і популізму, ніж якоїсь раціональної відповіді», – підкреслив представник КЕР.
У Бориса Баума мало віри в те, що парламент розгляне законопроєкт у п’ятницю, 18 лютого. У грудні ж голосування не відбулося через те, що багато народних депутатів хворіли і на документ могло б не вистачити голосів. Якби голосування провалилося, то проєкт закону поставили б на голосування про повторне друге читання, але якби це теж провалилося, то законопроєкт повернувся б на рік назад із необхідністю знову проходити комітети і перше читання. Тому так ризикувати не хотіли, через що документ і прибрали з порядку денного.
Якесь податкове відстрочення, на думку Баума, просити немає сенсу – це лише викличе велику хвилю негативу в суспільстві. Якщо ж до березня закон не приймуть, то КРАІЛ докладе зусиль, щоб система онлайн-моніторингу запрацювала. Це скасує потрійні ліцензії і хоч якось полегшить умови роботи для ліцензіатів.
Джерело фото: youtube.com/channel/UCLsFqsRLz1s6qabHzjNAG0g
Юридичний директор Parimatch Ukraine Михайло Коваль акцентував на темі нелегалів. Він нагадав, що такі оператори не дають клієнту жодних гарантій чи захисту його прав. Водночас розвиток тіньового ринку часто стимулює сама держава, впроваджуючи високі податкові ставки і жорсткі регуляторні обмеження. Для того щоб максимально зменшити тіньовий ринок, в Україні достатньо прийняти зміни в Податковий кодекс. І тут ключову роль відіграє не ставка GGR, а те, щоб гравець не платив податок на виграш. У такому разі це мотивуватиме гравців йти грати до ліцензованих операторів.
Сергій Іваненко, директор компанії «Волна 4444», розповів, що в наземному секторі нелегальних закладів суттєво поменшало в регіонах. Проте в Києві ця проблема не зменшується, а зростає. Якщо раніше поруч із залою оператора в Києві було чотири нелегальні зали, то тепер їх 16. Водночас представники «чорнушників» приходять до легальної зали і переманюють клієнтів, обіцяючи їм гроші. Іноді, за спостереженнями Іваненка, бувають такі дні, коли в підпільних залах більше гравців, ніж у легальних.
Генеральний директор Shangri La Kyiv Тарас Мірошниченко зауважив, що проблема регулювання реклами існує, проте робити це потрібно з розумом і виважено. Тут спікер звернувся до досвіду Грузії та Молдови, де у 2021 році сильно обмежили рекламу азартних ігор. Це одразу підвищило активність нелегалів. Для прикладу, в Грузії підняли вік гравця до 25 років. Тому на молодих людей 21-24 років одразу спрямувалася таргетована реклама нелегалів, яка пропонувала їм гру без обмежень і з бонусами. Тому потрібно чути бізнес і мати з ним діалог, оскільки в операторів немає захмарних вимог.
СЕО PIN-UP Тарас Шурубор звернув увагу на висвітлення грального бізнесу серед ЗМІ. З його слів, до легалізації 2020-го чомусь не було великої кількості негативу і висвітлення тем лудоманії та податкових надходжень. Хоча за цей час під гаслом лотерей і працював весь нелегальний ринок. Фахівець вважає поточні тенденції у ЗМІ певною акцією з чітко визначеним контекстом, який комусь вигідний.
Джерело фото: youtube.com/channel/UCLsFqsRLz1s6qabHzjNAG0g
Тому Тарас Шурубор хоче, щоб медіа писали про нелегалів, а не про те, що ліцензіати сплатили 127 грн податку. Проте це не так, оскільки бюджет отримав близько 1,7 млрд грн від ліцензійних платежів.
Ростислав Наконечний, представник «Української асоціації платіжних систем», повідомив, що банки як постачальники послуг уважно стежать за розвитком світових трендів. І з’явилося розуміння, що ліцензіати грального ринку можуть бути клієнтами у сфері онлайн-банкінгу. Для них постачаються як готові послуги, так і створені з нуля. Клієнтами можуть бути фізичні особи, постачальники обладнання і програмного забезпечення. Головними послугами для операторів стали торговий еквайринг та інтернет-еквайринг.
Нагадаємо, КРАІЛ зробила нову спробу закрити незаконні онлайн-казино.
Читайте також: Проти регулятора подали ще один судовий позов
Читайте також: Як проваджується закон про легалізацію грального бізнесу
