У власному блозі економіст Віктор Скаршевський розповів про те, які послуги фінансує гральний бізнес в Україні. Попри розповсюджену думку, плата за ліцензію – далеко не найбільша стаття витрат у процесі створення та запуску грального закладу.
З економічного й фінансового погляду гральний бізнес зазвичай асоціюється тільки з платежами за ліцензію на ведення гральної діяльності. Так, це суттєві витрати, особливо з огляду на те, що розміри гральних ліцензій в Україні одні з найвищих у Європі. Проте, як стверджує Віктор Скаршевський у власному блозі на порталі Liga.net, ці платежі становлять лише десяту частину від усіх витрат та платежів, які здійснюють організатори азартних ігор для створення та функціонування грального бізнесу.
За словами експерта, якщо розглядати етап створення та запуску грального закладу, то можна виділити щонайменше 15 видів послуг, які фінансуються організаторами азартних ігор:
- наймання бізнес-консультантів, особливо якщо йдеться про іноземні компанії;
- оплата роботи юристів під час оформлення повного пакету документів для отримання ліцензії (юридичний супровід триває щонайменше три-чотири місяці);
- наймання персоналу до своєї компанії – зазвичай для цього потрібно залучати рекрутингові агентства;
- навчання персоналу, закупівля форми для працівників;
- укладання договору на оренду та, відповідно, орендні платежі готелю, де розміщується гральний заклад;
- витрати на ремонт, який зазвичай потрібен для того, щоб стати претендентом на отримання ліцензії;
- закупівля грального обладнання, зокрема й українського виробництва;
- налагодження програмного забезпечення (внутрішньої онлайн-системи);
- фінансування рекламних кампаній, маркетингових активностей;
- фінансування PR-кампаній, спрямованих на підвищення впізнаваності бренду;
- проведення масштабних заходів, присвячених відкриттю закладу та/або популяризації грального бізнесу;
- фінансування благодійної діяльності гемблінгових компаній, зокрема й у межах боротьби з коронавірусом;
- фінансування програм соціальної відповідальності;
- спонсорські контракти, які стосуються розвитку спорту в межах роботи букмекерських контор;
- поліпшення операторами азартних ігор інфраструктури міст, в яких розміщуються наземні гральні заклади.
Це неповний перелік витрат, які несе легальний організатор азартних ігор під час створення та запуску грального бізнесу. Наведений перелік дає змогу зрозуміти, наскільки багато сфер охоплює гемблінг, у скількох сферах генерується прибуток та сплачуються податки: реклама, маркетинг, бізнес-послуги, ІТ, виробництво, будівництво, інфраструктура тощо.
Нагадаємо, що гральна рада українських операторів GC-UA звернулася до КРАІЛ із проханням зменшити бюрократію під час ліцензування грального обладнання. Перегляд процедури ліцензування дасть змогу зменшити бюрократичне навантаження на операторів та регулятора.
Читайте також: Про ліцензійні казино України
Читайте також: Ліцензійні умови азартних ігор в Україні
