Олена Водолажко, яка нині виконує обов’язки голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, дала розгорнуте інтерв’ю для ІА «Укрінформ». У ньому представниця регулятора зачепила теми, які стосуються боротьби з російським гральним бізнесом і нелегальним гемблінгом, про здобутки України від реформи сфери та про міжнародною співпрацюю і роботу з гральною залежністю.
Щодо історії з 1xBet, то, зі слів Водолажко, КРАІЛ переконана у законності своїх дій, оскільки регулятор працює в межах своїх компетенцій та законів України. Вона відзначила, що нині і справді є тиск на легальний сектор, але переваг у легалізації значно більше, ніж недоліків. Зокрема, до державного бюджету надійшло близько 2,3 млрд грн з часу узаконення гемблінгу, а це менше двох років. Паралельно з цим комісія працює над детінізацією операторів, які весь час працювали в чорному чи сірому полі.
Зрозуміло, що військове вторгнення внесло складнощі у ставленні до сфери і розвитку ринку, але позиція регулятора лишається незмінною – це прозорість та неупередженість. Комісія має прописаний закон та ліцензійні умови, за якими і працює орган. Щоправда, це не скасовує недоброчесності з боку окремих представників бізнесу. Саме через це й ініціювали перевірку документів ТОВ «ТБК», щоб не розкидатися словами, а робити. Тому й за весь час КРАІЛ зробила лише одне публічне звернення, щоб уникнути маніпуляцій. Завдяки співпраці з СБУ, БЕБ, Держфінмоніторингом вдалося отримати документальні підтвердження того, що ліцензіат приховував свої зв’язки з агресором.
З 24 лютого пріоритетом комісії стала ізоляція рф у гемблінг-сфері. Тому регулятор закликав міжнародну спільноту долучитися до накладання санкцій та обмежити участь на ринку операторів, які є резидентами рф. Крім цього, були звернення до Європейського форуму регуляторів (GREF) з проханням підтримати Україну. Європейська асоціація лотерей підтримала КРАІЛ й відкликала членство компаній з рф та білорусі. Комісія виступила ініціатором того, що на російських операторів наклали санкції. Для цього розробили проєкт розпорядження з переліком компаній, що подали Кабінету Міністрів, який затвердив проєкт.
Щодо боротьби з нелегалами, то Олена Водолажко зауважила, що легалізація доволі молода і профільне законодавство потребує змін. За майже два роки роботи КРАІЛ виокремила низку аспектів, які потребують перегляду, і помістила їх у законопроєкт, який має покращити правове поле ринку грального бізнесу. Зокрема, планується посилити відповідальність за незаконну діяльність у напрямі гемблінгу.
Що стосується ліцензіатів, то на 21 вересня в країні нараховувалося 68 закладів – вісім казино і 60 залів ігрових автоматів. Разом із цим через війну не всі мають можливість відкритися і працювати, тому наразі працює п’ять казино та 39 гральних залів. З 19 серпня КРАІЛ повернулася до проведення позапланових перевірок, які були спричинені заявами клієнтів закладів. І задовільними результати назвати не можна, оскільки виявили велику кількість порушень.
Наприклад, за дев’ять місяців цього року регулятор отримав 81 повідомлення про порушення. Але водночас виявлялося, що гравець грав на нелегальних платформах, на підставі чого КРАІЛ відправляла вимогу про обмеження доступу. Якщо ж оператор легальний, то заяву вивчають і призначають перевірку. За результатами вже проведених заходів ліцензіати усунули частину порушень самі, а якщо протягом року оператор проштрафиться ще раз, то йому можуть анулювати ліцензію.
У КРАІЛ є розуміння, що у неї є набір певних повноважень, однак за два роки роботи стало видно, що цього недостатньо для якісної боротьби з нелегалами. Тому у законопроєкті від комісії передбачено блокування вебсайтів з боку інтернет-провайдерів. Олена Водолажко сподівається, що це покращить ситуацію з тіньовим ринком.
Якщо згадати про роботу з гральною залежністю, то завжди є можливість самій особі чи його рідним подати заявку в КРАІЛ на обмеження від азартних ігор. Але родичі можуть подати таке прохання лише за низки умов. Є ще один варіант – це рішення суду. Також при комісії працює гаряча лінія, де можна отримати довідку щодо лікування лудоманії та переліку відповідних закладів.
Олена Водолажко також сподівається, що податковий законопроєкт № 2713-д повернеться до зали Верховної Ради, оскільки документ зможе впорядкувати оподаткування гемблінгу та привести його до сучасних норм.
Читайте також: Верховна Рада може скасувати пільгове оподаткування для грального бізнесу
Читайте також: КРАІЛ йде шляхом максимальної цифровізації
