Тимчасове закриття гральних закладів в багатьох країнах призводить до великих збитків для інвесторів у гемблінгу. Наскільки це позначиться на їхньому бажанні заходити на український гральний ринок у 2020 році в разі його легалізації? Ми запитали думку експертів.
Микола Мельник, голова аналітичної групи «Левіафан», переконаний, що в цьому питанні багато чого залежить від виконавчої влади.
«Президент чітко сказав, що готовий максимально сприяти легалізації грального бізнесу в Україні. А ті речі, про які ми говоримо – це відповідальність уряду. Він має гарантувати захищеність інвестицій, а також те, що політика стосовно грального бізнесу не буде змінена. Дійсно, є негативний приклад, який стався в травні 2009 року, коли гральний бізнес був заборонений, і всім інвесторам запропонували або йти в тінь, або йти з держави. Кожен зробив свій вибір. Тому зараз необхідно почути від пана Шмигаля, наскільки він готовий у подальшому не змінювати позицію держави в цьому питанні», – пояснив експерт.
Підтримав колегу і Юрій Гаврилечко, кандидат наук з державного управління. За його словами, проблема полягає не лише в тому, що держава робить подібні речі, а й у тому, що вона робить це періодично.
«На жаль, ми досить швидко забуваємо те, як було раніше. Нагадаю, свого часу, в 90-ті роки Україна ухвалила рішення, що спільні підприємства з іноземними інвестиціями на п’ять років були звільнені від оподаткування. Це рішення протрималося менше року. Після цього було скасоване. Відповідна ситуація із гральним бізнесом була певним повторенням. Завдання парламенту виписати чинне законодавство в такий спосіб, щоб подібні рішення не могли ухвалювати в принципі. Якщо ви щось дозволяєте, це має тривати досхочу, допоки немає певної форс-мажорної ситуації. Але жодної форс-мажорної ситуації в 2009 році не було», – констатував фахівець.
Зі свого боку Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, переконаний – інвестори прийдуть в Україну, якщо азартні ігри узаконять 2020-го. Він говорить, що бізнес-асоціації, Американська торгово-промислова палата, інші іноземні партнери кажуть про кілька речей стосовно складнощів, з якими вони стикаються в Україні: корупція, відсутність ефективної судової системи і податкове навантаження.
«Тепер розглянемо в розрізі легалізації грального бізнесу. По-перше, його легалізація є антикорупційною складовою в дії. По-друге, ключовим стає питання, якою буде податкова система, адміністрування грального бізнесу. Можна залишити високу ліцензію, але треба прибирати прибуток на виграш і валовий гральний дохід. Якщо оберуть такий варіант, то це зберігає шанси для України боротись в регіоні як раз таки за залучення інвестицій. Я переконаний, що вони однозначно будуть, адже зараз є певні дослідження американських аналітичних центрів, які займаються суто вивченням грального бізнесу, де вони потенційно рекомендують своїм інвесторам звернути увагу на Україну», – розповів політолог.
Крім того, за його словами, хоч через епідемію в усьому світі гральний бізнес несе ризики, це – короткострокове явище. І якщо українська держава забезпечить надійний захист для інвестицій та запровадить нормальне оподаткування гемблінгу, тоді інвестор навіть за цих суб’єктивних кризових умов захоче зайняти своє місце на цьому ринку в Україні, адже потенційно він прибутковий.
«Гральний ринок дуже швидко відновлюється за наявності нормальних умов для роботи», – підсумував Антон Кучухідзе.
Нагадаємо, ми повідомляли, скільки робочих місць з’явиться за умови легалізації азартних ігор.
Читайте також: Збитки, яких може зазнати гемблінг-індустрія
Читайте також: Варіанти неспортивних букмекерських ставок
Дізнавайтеся про найцікавіше на наших сторінках у Facebook, Instagram, Twitter, Telegram.
