Під час Десятого Податкового форуму, який відбувся 26 листопада, одна з панельних дискусій була присвячена спеціальному режиму для ІТ-індустрії – «Дія City». На ній представники держави і бізнесу обговорили ряд тем, серед яких пільга на ПДВ, гарантія строків роботи режиму та особливості набуття резидентства.
Заступниця керівника секретаріату фінкомітету ВРУ Віта Форсюк розповіла, що наразі немає законопроєкту, який продовжив би пільгу на оподаткування з ПДВ для резидентів «Дія City». Водночас навіть стейкхолдери згадують про необхідність продовження таких пільг в останній місяць. І питання зараз не стільки в продовженні, а в оцінці того, наскільки ефективно вона спрацювала, бо в тій редакції, в якій існувала ця пільга, вона була не дуже вигідна.
Legal-експерт Проєктного офісу «Дія City» Олексій Добронравов зазначив: якщо абстрагуватися від фіскального питання бюджету, то Мінцифри – як орган, який регулює, формує і забезпечує діяльність ІТ-сектору – підтримує продовження цієї пільги. Але це питання потрібно обговорювати і розв’язувати його вже після початку роботи спецрежиму.
«Дію City» можна розглядати як реакцію держави на поточні виклики та ризики, які існують для українського бізнесу, не лише в ІТ-секторі, а й загалом.
«Справді, “Дію City” станом на зараз можна оцінити як експеримент. Якщо цей експеримент буде вдалим, його можна буде розглядати як альтернативу, що дозволяє нівелювати ризики, які зараз існують, для того, щоб комфортно здійснювати бізнес, щоб реєструвати компанії тут, щоб центр прибутку був саме в Україні», – розповів Олексій Добронравов.
Щодо строків, то ідея не полягала у встановленні режиму на 5-10 років. «Дія City» має працювати необмежений термін. Але з огляду на побоювання з боку індустрії та політичне тло розглядалося питання необхідності закріплення мінімально гарантованого строку, протягом якого всі умови і права спецрежиму будуть забезпечені.
Режим спочатку має працювати як експеримент і довести свою ефективність з податкового погляду. Потім вже його можна поширювати на інші сектори української економіки.
Микита Полатайко додав, що в Україні не так багато інструментів, щоб зобов’язати наступні покоління парламентарів робити чи не робити щось. Але у країні є трохи забута історія – державний захист іноземних інвестицій. Це означає, що інвестиції власників компаній-резидентів «Дія City» будуть захищені державною системою. І якщо держава не дотримає свого зобов’язання не погіршувати умови спецрежиму наступні 25 років, то можна буде ініціювати інвестиційні арбітражі і претендувати на компенсації.
«Це має стати стримуючим фактором для будь-якої прийдешньої влади. Але чи буде достатньо цього стримуючого фактору, чи ні, ми не вгадаємо», – підкреслив радник AEQUO.
Щодо процедури набуття резидентства спецрежиму, то вона організована просто. За словами Олексія Добронравова, під час розроблення нормативної бази орієнтувалися на принципи мовчазної згоди, свободи діяльності, презумпції правомірності діяльності резидентів чи заявників. Якщо ж компанія вирішила стати резидентом, від неї потрібно лише дві речі. Перша – не мати антикритеріїв: компанія справді працює, у неї відсутній податковий борг, є корпоративна структура, розкриті бенефіціари, компанії немає у списках FATF. Друга необхідна річ – подати заяву на набуття резидентства. Для цього розробляють пакет нормативних актів, які встановлять процедуру розгляду цієї заявки. Перевірка є суто формальною – необхідно тільки заповнити всі поля.
Мінцифри розглядає заяву 10 днів, і тут працює принцип мовчазної згоди. Якщо міністерство за цей час не знайде антикритерії, це означає, що у Мінцифри відсутні підстави для відмови у резидентстві.
Нагадаємо: стали відомі переможці кіберспортивного чемпіонату України.
Читайте також: Три тенденції грального ринку у 2022 році
Читайте також: Хмарні сервіси і їхні особливості
