Керівний партнер юркомпанії Eterna Law Андрій Астапов підбив проміжні підсумки роботи легального грального бізнесу в Україні. Попри наявність позитивних тенденцій, ринок не демонструє очікуваних результатів. Ключова причина пригнічення потенціалу українського гемблінг-сектору – недосконале законодавство.
У липні 2021 року підбили перші підсумки роботи грального ринку країни. Про це розповідає Андрій Астапов у спеціальному матеріалі виданню biz.nv.ua. За словами експерта, саме на цей час припало кілька важливих подій: минув рік після легалізації гемблінг-ринку, в першому читанні Рада ухвалила зміни в оподаткуванні грального бізнесу, а до бюджету надійшов перший мільярд гривень від операторів у якості ліцензійних платежів.
Партнер Eterna Law стверджує, що ці події є важливими та взаємопов’язаними, адже свідчать про те, що виведення ринку з тіні приносить перші вагомі результати. Організатори азартних ігор працюють, гравці отримують гарантії чесної гри та державний захист, а ринок приносить гроші до бюджету.
Попри те що фактична сума плати за ліцензії становила мільярд гривень, насправді ринок приніс країні значно більше. Не можна забувати, що, окрім ліцензійних зборів, гральний бізнес платить непрямі податки, оцінити розмір яких досить складно. До того ж для запуску роботи оператори вкладають масштабні інвестиції в розкрутку брендів та відкриття закладів. Тож, за словами експерта, рівень надходжень в рази перевищує офіційно вказаний мільярд.
Однак з огляду на ринкові можливості та відсутність на ньому зарубіжних операторів зазначені надходження – лише мала частка від того потенціалу, який має український ринок. Яскравий приклад – тимчасова відсутність зацікавленості інвесторів у будівництві п’ятизіркових готелів, призначених для розміщення казино.
На запитання, чому ж ринковий потенціал України залишається нереалізованим, Андрій Астапов прямо відповідає: тому що чинне податкове законодавство не адаптоване до легальної роботи гемблінг-бізнесу. Законопроєкт, що має збалансувати систему податкового навантаження та розміри ліцензійних платежів, досі не ухвалений. Тому немає нічого дивного в тому, що іноземні інвестори не вкладають гроші в країну, де вартість ліцензій є однією з найбільших у світі та супроводжується високими податковими ставками.
За словами експерта, на етапі ухвалення податкового законодавства важливо враховувати, що прибуток держави – це не тільки ліцензійні платежі. Вартість ліцензії – це лише «вхідний квиток» на ринок, а от головне – це подальша діяльність бізнесу, який інвестує, сплачує податки, створює робочі місця, оплачує розвиток власного бренду. Тобто чим більше іноземних операторів почнуть працювати на ринку – тим більший мультиплікативний ефект отримає економіка та населення країни.
Аналізуючи результати роботи ринку, не можна ігнорувати позитивні зрушення. Адже лише за один рік український гральний ринок створив тисячі високооплачуваних робочих місць. Оператори вклали мільйони в просування брендів, спонсорство команд та спортивних змагань. Підвищився туристичний потік з території країн Перської затоки. Збільшились надходження від туристичного, готельного та рекламного бізнесів до бюджету.
Колосальна робота проведена в межах створення регулятора КРАІЛ, а також розроблення й ухвалення нормативно-правового підґрунтя. Проте в цьому напрямі також є низка недопрацювань, які заважають прозорій роботі та формуванню простих правил співпраці держави з бізнесом.
На думку експерта, в разі виваженого збалансування податкового навантаження та ухвалення змін до Податкового кодексу найближчим часом гральний бізнес вже наступного року принесе до бюджету не менше ніж три-чотири мільярди доходу у вигляді податків та ліцензійних платежів.
Нагадаємо, що українські ліцензовані компанії підписали меморандум, який врегульовує рекламу азартних ігор на території України.
Читайте також: Про ліцензійні умови азартних ігор в Україні
Читайте також: Про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей
