Експерти розповіли, чому теперішня система оподаткування гемблінгу тільки посилить позиції тіньовиків, а законопроєкт № 2713-д не розв’яже всіх проблем. Більше про податки для грального бізнесу читайте на нашому сайті.
Український уряд так і не зміг створити розумний баланс між вартістю ліцензії для оператора та податкового навантаження на бізнес. Про це пише у своєму блозі керівник податкової практики групи LCF Андрій Реун на порталі «ЛІГА».
Автор зазначає, що у всьому цивілізованому світі є правило, що рівень податків на гемблінг обернено пропорційний до вартості ліцензії. Тобто чим більший платіж за ліцензування, тим нижчі податки. Так держава отримує постійні надходження у держказну і водночас не душить гемблінгову індустрію. В Україні ж така практика не спостерігається.
Реун зазначає, що, відповідно до закону про азартні ігри, щоб відкрити в нашій країні казино, треба буде заплатити за ліцензування 360 млн гривень. В ідеалі цю суму потрібно сплатити за п’ять років рівними щорічними платежами. Також паралельно необхідно платити за ліценцію на кожну одиницю обладнання для оператора. Наприклад, один ігровий автомат обійдеться у 36 тис. гривень.
Експерт стверджує: якщо порівняти вартість ліцензійних платежів в Україні та інших країнах з схожим рівнем економіки, то стає зрозумілим, що у нас вартість значно завищена. Зокрема, в Чорногорії встановили рівень разової виплати на рівні 2 млн євро, а потім оператор платить щорічно по 50 тис. В Білорусі ліцензія коштує 5,3 тис. євро, в Естонії – 51,2 тис. євро, в Румунії – 11 тис. євро.
До речі, вартість ліцензій за ігрові автомати теж вища, ніж в той же Чорногорії (600 євро) чи Білорусі (120 євро).
Однак українські законотворці не зупинилися на цьому та змусили операторів онлайн-казино та букмекерів сплачувати щорічну ліцензію у трикратному розмірі. І все це на тлі дуже високого оподаткування. Наразі для гемблінгу діють податкові норми ще з 2010 року, коли азартні ігри були забороненими.
Наприклад, у всьому світі оператор сплачує податок з GGR, тобто з прибутку від азартних ігор, з якого вже відняли виплату гравцю. А ось в Україні діє правило, згідно з яким дохід від ігрових автоматів оподатковується без врахування виграшу клієнта за ставкою у 10%. Казино чи букмекери мають право враховувати такі виплати. Однак і ставка у них вища – 18%. Для порівняння: ставки GGR в європейських країнах значно нижчі. Так, в Білорусі 4%, в Естонії 5-10%, в Румунії – 16%, а в Чорногорії та Фінляндії по 10%.
Автор блогу наполягає на тому, що українська податкова система має низьку якість законодавчої техніки. Так, через теперішню редакцію податкового кодексу, формування правової позиції щодо сплати GGR буде майже неможливо.
Окрім того, оператор має сплачувати податки по суті два рази. Йдеться про податок на дохід та податок на прибуток. Або навіть три рази, адже сплачені виграші, які не були взяті до уваги у розрахунку податку на дохід чи на прибуток, також обкладаються податком на дохід фізосіб та військовим збором. Щоправда, за це вже сплачує гравець. До того ж оператор вже й так утримує ці види податків з виграшу та перераховує в бюджет.
Автор говорить про чимало недоліків закону. Наприклад, якщо клієнт передумав грати та просто хоче вивести свої гроші, то довести регуляторам, що це не виграш, буде проблематично. В цьому випадку оператор не втратить гроші, що не можна сказати про гравця, який навряд чи захоче знову повернутися в казино.
Руен зазначає, що це призведе до того, що розвиток гемблінгової індустрії призупиниться. До того ж оператори почнуть шукати шпарини в законах, щоб не прогоріти.
Хоча є шанс, що ситуація все ж зміниться, якщо затвердять проєкт закону № 2713-д, де передбачено врегулювання податкової системи. Наприклад, там пропонують узгодити Податковий кодекс із законом про гемблінг. Також прописаний податок з GGR зі ставкою у 10%. Ще там виключені всі колізії з подвійним оподаткуванням та хочуть зняти фінансове навантаження на гравця. Тобто враховуватимуть витрати гравця на ставки, які були зроблені за останні 24 години.
Однак автор наголошує, що й тут є невизначеності. Адже написано про «взяття до уваги» і немає прямої вказівки зменшувати податок на дохід на відповідну суму витрат.
Зрештою, запропонований проєкт неідеальний. Так, експерт розбирає чимало недоліків у законопроєкту № 2713-д. Зокрема, там так і не прописали, що таке виграш. А це може призвести до маніпулятивних рішень з боку фінрегулятора, коли звичайне повернення грошей буде обкладатися податком.
Відкритим лишається питання про момент виникнення виграшу – коли ставка зіграла чи коли є переказ гравцю? Від цього залежить, коли саме оператор має переказати державі суму податку на дохід фізичних осіб.
Реун також зазначає, що в проєкті прописали суму виграшу на рівні 48 тисяч гривень, яка не буде оподатковуватися. Проте там не зазначили, чи це сукупний розмір виграшів за день або місяць, чи рік. Чи, може, кожна окрема виплата на менш як 48 тисяч не обкладатиметься податком?
Так і не розв’язали проблему з необхідністю вказувати гравцям свій ідентифікаційний код. Це не тільки збільшить паперову роботу, але й обмежить права іноземців. Адже вони не мають таких кодів. До речі, турист навряд чи повернеться в українські казино, якщо буде змушений платити податок на виграш у нас, а потім ще раз у себе вдома.
Реун зауважує, що саме законотворці мають показати лояльність і звільнити нерезидентів від податку або ж зробити м’якшими правила використання конвенції гравців. Інакше Україна втратить потенційний наплив туристів, а з ним і прибуток в казну, який обчислюється мільярдами гривень.
Так і виходить, що податкове законодавство необхідно міняти, але при цьому ще не ухвалений законопроєкт № 2713-д вже потребує вдосконалення.
З твердженнями експерта погоджуються й оператори. Так, засновник компанії «Волна 4444» Сергій Іваненко в інтерв’ю сайту НВ розповів: якщо в Україні не затвердять поріг виграшу, який не зачепить податок, то це тільки допоможе нелегальному гемблінгу процвітати й надалі.
За його словами, зараз Мінфін намагається повернути контроль над тіньовим ринком, який тривав чимало років. І саме тому просуває норми, які будуть душити гемблінг.
Він говорить, що ті, хто не розуміється на побудові азартної індустрії, впевнені, що в гральному закладі тільки на одному автоматі можна заробити за день шалені гроші. Проте, це не так. Адже один ігровий автомат коштує близько 16 тис. євро, а потім оператор сплачує за проведення гри на цьому автоматі. У такому випадку компанія не захоче ризикувати і намагатиметься працювати «в білу», щоб не втратити свої гроші.
За його словами, в країні є запити від бізнесу, щоб працювати легально. Оператори сподіваються, що держава дослухається до них та зробить умови на ринку привабливішими.
Нагадаємо, що експерт розповів, чому податкова система не адаптована до гемблінгового ринку в Україні.
Читайте також: Новини лотереї
Читайте також: Ліцензійні казино України
