Одна із засновників правління Української асоціації ігрової індустрії Аліна Плющ розповіла, чому не справдилися великі очікування від реформування гемблінгу в Україні. Про ліцензійні казино України читайте на нашому сайті.
У держрегуляторів були більш оптимістичні очікування від результатів реформи українського ринку гемблінгу. Про це розповіла співзасновниця правління Української асоціації ігрової індустрії та партнерка юридичної фірми Sayenko Kharenko Аліна Плющ під час конференції Kyiv iGaming Affiliate-2021.
Так, за словами експертки, очікували, що потоки іноземних інвестицій будуть більш значущими, ніж виявилося на практиці. Такі сподівання відбилися на проєкті бюджету на 2021 рік, коли туди заклали 7,4 млрд грн, які мали б отримати як прибуток від гемблінгу. Проте, за попередніми підрахунками, до кінця поточного року в держказну надійде не більше ніж 1,5 млрд грн. Це трохи приземлило держрегуляторів, тому на наступний рік заклали в бюджет лише 763 млн грн від ліцензійних платежів та ще очікують отримати 3-4 млрд грн податків.
Плющ підсумувала: загалом видали 13 ліцензій для онлайн-казино, вісім для залів ігрових автоматів. Наземне казино отримало шість ліцензій, онлайн-покер – три, лише одна ліцензія була видана для букмекерської контори, а для В2В – 13.
Про іноземних інвесторів
Аліна Плющ розповіла, що у неї є чимало клієнтів-іноземців, які всіляко допомагали розробляти законопроєкт про гемблінг, надаючи своїх експертів для консультацій. Їх дуже цікавив ринок азартних ігор України, але вони так і не вийшли на нього. Тому що досі є дві сфери, які лишилися невизначеними. Перша – це податки. Сфера досі не врегульована, а законопроєкт № 2713-д «завис» у Верховній Раді. І другий момент, який заважає інвесторам вкладати в наш гемблінг, – те, що в Україні досі відсутній технічний регламент. Тому сертифікація обладнання перебуває у сірій зоні. Тобто оператори отримують сертифікати, які не зовсім відповідають сучасним вимогам.
«Нещодавно у мене був телефонний дзвінок від однієї великої іноземної компанії, яка хотіла заходити на наш ринок. Але там ухвалили рішення ще рік почекати. Компанію бентежить відсутність закону про податки, технічного регламенту, ще й комісію (КРАІЛ – ред.) супроводжують різні скандали, зокрема корупційні та щодо порядку її формування. Через це постійно намагаються оскаржити легітимність комісії та видачу нею ліцензій», – розповіла Аліна Плющ.
Вона нагадала, що в основному законі була допущена правова колізія, коли одразу і ВР, і Кабінет Міністрів мають обирати склад КРАІЛ. За рік нардепи не змогли виправити цю похибку. Зрештою, Кабмін взяв на себе відповідальність і призначив на рік членів комісії, повноваження більшості з яких закінчуються вже 18 листопада 2021 року. Після цієї дати невідомо, як далі працюватиме КРАІЛ.
Є ще один момент, який зупиняє іноземців. Це вимоги нашого закону розміщувати технічні засоби онлайн-системи на території України. За її словами, не дуже зрозуміло, які саме онлайн-системи мають бути в Україні. Цю проблему також намагаються вже довгий час розв’язати – подали проєкт закону, де пропонують дозволити технічні засоби розміщувати на території європейської економічної зони. Але та частина, яка під’єднана до системи онлайн-моніторингу та де обробляється інформація про гравців, все ж має бути в Україні.
«Можливо, це зможе якось розв’язати проблему, але що робити, наприклад, з хмарним сервером, досі не зрозуміло», – зауважила експертка.
За її словами, в інвесторів немає довіри до нашої правоохоронної системи, яка вже не раз не зовсім законно вилучала техніку з офісів міжнародних компаній.
Тіньовий ринок та «маски-шоу»
Також, наголосила спікерка, заважає тіньовий сектор, який продовжує існувати в Україні. І це попри те, що рік велася активна боротьба проти нього, було виявлено понад тисячі нелегальних вебресурсів, закрито 220 наземних закладів, порушено кримінальні провадження щодо 711 незаконних онлайн-платформ.
До речі, в таких провадженнях фігурують великі міжнародні компанії, які не розуміють, за що проти них правоохоронні органи порушили справу. Так їх намагаються підштовхувати до отримання ліцензій, говорить Плющ. Проте кримінальне впровадження негативно впливає на майбутнє рішення КРАІЛ видати такій компанію ліцензію, адже ділова репутація її вже «підмочена».
Аліна Плющ вважає, що тут була б доречною практика, коли оператор після сплати штрафів міг почати свою діяльність з нуля, отримавши ліцензію на свою діяльність в Україні.
Також, нагадала експертка, лишається відкритою проблема з розробниками. Вона пояснила, що іноземні фірми цінують українських ІТ-спеціалістів і часто наймають їх для розробки програмного забезпечення. Але й вони не застраховані від «маски-шоу» з боку правоохоронних органів, які звинувачували такі українські ІТ-компанії в організацій підпільних азартних ігор. Такі випадки вже були в Україні, коли силовики не перевіряли, чи то компанія справді займається гемблінгом, чи має ліцензію В2В для роботи з цією індустрією.
Про податки на українському ринку
Зараз оператори, окрім тих, хто займається слот-машинами, сплачують гральний податок у розмірі 18% й такий же податок на прибуток. Плющ вважає, що оператор фактично платить двічі один податок.
Окрім того, всі виграші оподатковуються за ставкою 19,5%. Казино з цього приводу дуже засмучуються, адже вони тоді не зможуть розраховувати на іноземних туристів. За словами спікерки, вибір такої ставки був зумовлений страхом, що нечесні політики будуть через казино легалізовувати свої тіньові прибутки. А завдяки такій ставці, хоч щось держава отримає від них.
Варто зазначити, що в проєкті закону № 2713-д пропонують звільняти від збору виграші до 60 тисяч гривень. Проте цей закон обіцяють ухвалити вже понад рік, а хура й досі там.
Чим ринок цікавий для інвесторів
Плющ також розповіла про плюси, які має український ринок гемблінгу та які можуть залучити іноземних інвесторів. По-перше, це низька конкуренція та незаповнені ніші азартних ігор. По-друге, вигідне географічне розташування країни, особливо цей фактор цікавий для наземних казино. І по-третє, високий технічний потенціал наших розробників. До речі, до цих плюсів можна додати потенційну наявність гральних зон, створення яких вже давно обіцяють у владі.
Нагадаємо: оператори розповіли, чому вони ображені на журналістів.
Читайте також: Ліцензійні умови: азартні ігри
Читайте також: Ігри з виводом грошей на картку
