Після запуску легального грального ринку України досі залишилось багато невирішених питань. Серед них оподаткування, сертифікація грального обладнання, колізії з формування КРАІЛ. Наскільки ці проблеми заважають розвитку гемблінгу в Україні, в яких регіонах варто будувати гральні зони та скільки грошей отримає бюджет у майбутньому – в інтерв’ю LoginCasino розповів політичний та економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок.
КРАІЛ почала видавати перші ліцензії. На вашу думку, який потенціал українського грального ринку сьогодні та чи справді Україна зможе залучити мільярдні інвестиції від грального бізнесу вже цього року?
Стосовно потенціалу варто бути обережно оптимістичним. Ви ж пам’ятаєте, який хайп піднявся навколо місць, де можуть бути відкриті зали ігрових автоматів і казино. Якщо враховувати кількість готелів, а це 5-зіркові в Києві та 4-зіркові в регіонах і від 3 зірок для залів з ігровими автоматами, то у нас дуже обмежена кількість місць проведення азартних ігор.
За приблизними підрахунками, ми матимемо близько 10-12 казино і до 100 залів з ігровими автоматами. Це з урахуванням того, що наземних гральних закладів на чорному ринку у нас було близько 5 тисяч.
З одного боку, такі заходи виправдані, адже є суспільна чутливість до грального бізнесу. Особливо на цьому любили спекулювати опозиційні сили. Наприклад, Юлія Тимошенко говорила про якісь соціологічні дослідження, за якими нібито 60% українців взагалі категорично проти легалізації, і вони вважають, що це повбиває всіх нас. Саме такі спекуляції, на мою думку, були однією з причин ухвалення доволі суворих обмежень у плані місць для організації азартних ігор.
З іншого боку, в певному розумінні це правильно. Адже такі обмеження можуть заспокоїти населення – люди побачать, що біля шкіл відкривати гральні зали не будуть. Вони тільки в готелях – крапка. А готелів, які розміщені на відстані 500 метрів від шкіл, не так і багато.
Проте навіть за таких умов приблизні підрахунки свідчать про надходження близько 5-7 млрд гривень до державного бюджету від ліцензій. Навіть перший ліцензіат вже встиг сплатити 39 млн гривень, пізніше почали з’являтися нові ліцензії. Тобто процес потрохи пішов, але він стосується саме ліцензій.
Окрім ліцензій, ще є сертифікація обладнання, а це додаткові гроші за кожен стіл. Нещодавно нібито дійшли висновку стосовно цього питання, адже воно сьогодні теж дуже важливе.
Також чекаємо березня-квітня, коли почнуть працювати перші наземні казино, і це лише початок. Далі процес буде простішим, адже ми побачимо недоліки та переваги. Та говорити, що вже завтра все зміниться, я б не став. Поки зарегульованість все-таки занадто велика.
Ще один важливий момент – робочі місця. Кількість працівників, які будуть задіяні в наземних гральних закладах, сягне декількох тисяч осіб. А це також сплата ЄСВ та інших податків і зборів. Зрештою, це плавний рух до легальної системи, де і працівники, і оператори розуміють, що є певні правила, за якими треба грати. Раніше відкрити підпільний зал з ігровими автоматами коштувало близько $50 тис., а сьогодні це вже обійдеться приблизно в $5-7 млн.
На легальному ринку найважливішою є соціальна складова, а саме ідентифікація гравця. І, звісно, можливість потім сплатити податки та не мати проблем.
Ви раніше вже критикували теперішнє податкове гральне законодавство. Поясніть, у чому його головна проблема та що конкретно, на вашу думку, треба змінити?
Загалом світова практика показує, що оподаткування грального бізнесу є доволі великим: після сплати GGR, податку на прибуток на інших зборів у підсумку можна отримати лише 10% від усього обігу. Саме тому на етапі запуску ринку, я вважаю, податкова ставка має бути максимально низькою.
Бо якщо оператору доведеться віддавати до 90% доходу, то що ми отримаємо на виході? Бізнес залишиться в підпіллі. Саме тому податкове навантаження має бути мінімальним, щоб створити базу. Легалізувати ринок – це перше завдання, яке сьогодні стоїть.
Наведу приклад оподаткування в Німеччині. Це четверта країна в Європі за розмірами доходів від грального бізнесу і тут до 95% оподаткування на прибуток. Але валовий дохід бізнесу (GGR) в рази вищий, ніж буде у нас.
Коли Україна зможе вийти на вищий валовий дохід, тоді і буде прогресивна податкова ставка, адже від збільшення GGR вона теж зросте. І номінально бюджет держави отримає більше грошей. Це нескладна математика.
Тож якщо ми підемо за схемою лібералізації законодавства, ринок працюватиме. Якщо ж ми закрутимо податкові гайки, то матимемо підпільні казино, як мали і до цього, тоді сенсу в легалізації не буде.
У ВРУ сьогодні є законопроєкт, у який вносять багато правок. Тут все крутиться довкола ставок оподаткування, йде серйозна боротьба лотерейників із наземним сектором, адже лотереї в нас увесь час були легальними, а от решта видів бізнесу залишались підпільними. От коли компроміс буде знайдено, тоді ми матимемо поштовх, оскільки інвестор погодиться зайти на низьку податкову ставку.
В Одесі, коли Саакашвілі був головою Одеської ОДА, готували такий цікавий проєкт будівництва величезної гемблінгової зони з готелями та гральними закладами. Адже якщо в готелі відкрито казино, то математика готелю зовсім інша.
Наприклад, як робить Грузія – Батумі є яскравим прикладом, як там за останні роки вартість нерухомості зросла в 4,5 разу, бо збільшений був готельний фонд.
Зокрема, невеличке містечко, в якому налічується трохи більше 100 тисяч населення, за рік відвідує близько 1,6 млн туристів. Туди їздять на відпочинок до моря, де в готелях грають у казино. Тому якщо інвестор збудував готель та відразу облаштував там казино, у нього відразу знижується ставка оподаткування на весь бізнес.
Проте як буде далі? Думаю, і в Грузії влада також буде повертатись до питання збільшення ставок оподаткування. Тому що усі розуміють, що однією з місій грального бізнесу є перерозподіл коштів, які не вивозяться за кордон, а залишаються в країні і через зали ігрових автоматів та казино вони сплачуються до бюджету. Це і є однією з місій легалізації грального бізнесу.
Ставки оподаткування мусять бути притомними. Нас можна порівнювати із тією самою Норвегією чи Швецією, де ставки оподаткування на всі види діяльності дуже високі. Наприклад, ви отримуєте $10 тис. доходу на місяць, а оподаткування цієї суми становить 50-60%, то у вас на руках залишається $5-4 тис. Припустимо, в Україні ви отримуєте 10 тис. гривень, і якщо брати ставки оподаткування заробітної плати, ставки єдиного соціального внеску, податку на прибуток та інших зборів, то сплата теж становитиме близько 42%. У підсумку на руках у вас лишається 5800 гривень.
Іншими словами, уявіть, у вас у Норвегії лишається $4 тис. в кишені, а в Україні – лише $200. Тобто доходи на українському ринку банально будуть нижчими, саме тому ставки оподаткування на доходи у нас повинні бути набагато нижчими.
Треба виводити з тіні капітал і вже тоді поступово збільшувати ставку, робити її прогресивною, тоді в бюджеті стає більше грошей. Чи почують? Не знаю, мені важко сказати, як буде, адже лотерейне лобі у нас дуже серйозне.
У Верховній Раді України один із податкових законопроєктів для гемблінгу (№ 5043) передбачає оподаткування за єдиною ставкою у розмірі 18% від доходу (GGR)? Чи оптимальна така ставка? Якщо ні, то яка була б оптимальною?
В принципі, якщо прибрати податок на виграш, який сьогодні становить 18%, тоді так – оптимальна. Адже сьогодні стоїть питання – хто платитиме податок на виграш? Якщо це має робити оператор, то йому такі виграші будуть у мінус, а якщо має платити гравець, то це також буде проблема.
Сьогодні в Україні така ситуація: якщо найманий працівник працює на роботі, всі податки за нього платить роботодавець. Хоча офіційно податок на прибуток фізичних осіб найманий робітник має сплачувати сам. Та ж історія з податком на виграш.
Якщо це все до другого читання приберуть, тоді у нас буде перспектива розвитку. В іншому випадку матимемо 10 казино, 100 залів з ігровими автоматами – і все. Розвитку грального бізнесу не буде, а в Україні і далі процвітатиме тіньовий сектор. Тому я виступаю за фіскалізацію всіх ставок, як роблять у казино та ігрових автоматах, щоб це йшло через податкову.
Новий закопороєкт також передбачає податкову ставку у розмірі 30% для лотерей. Чи справедливо, що для лотерей передбачають інші правила? Таке оподаткування сприятиме збільшенню активності на ринку чи це занадто багато для операторів? І чому?
На це запитання немає однозначної відповіді. Я не випадково згадував про серйозне протистояння між лотерейниками та власниками залів ігрових автоматів. Звісно, ставкою в 30% прагнуть знизити дохід операторів лотерей. Питання, чи пройде така норма до другого читання.
Проте, на мою думку, це зависока податкова ставка і її варто знижувати. Потрібно встановлювати однакові правила, але я розумію, що за такого протистояння кожен лобіюватиме свої інтереси. Проте подивимось, як буде в результаті.
Адже це питання конкуренції, переманювання клієнтів. Одні прагнуть залучити гравців до залів ігрових автоматів та казино, а інші хотітимуть, щоб клієнт купив лотерейний білет.
Добре, хоч прибрали цю модель, коли під виглядом лотерей відбуваються ігри на ігрових автоматах, що дуже поширено у нас. У такій моделі ніби немає порушення закону, але це несправедливо. Лотерея – це лотерея, а казино – це казино. В другому варіанті ти робиш ставку і моментально можеш виграти або програти, а лотерейний білет треба купити і чекати на розіграш. Тож не варто підміняти поняття. Можливо, тому для лотерей пропонують вищу ставку, але це не зовсім цивілізовані методи конкуренції.
Якщо законопроєкт таки ухвалять, то це спричинить прихід великої кількості інвесторів на наш ринок. Якщо так, то наскільки серйозним буде цей сплеск?
За моїми інсайдами, є іноземний інвестор, який готовий подавати документи на отримання ліцензії на наземне казино та зали ігрових автоматів. Проте оператор чекає повноцінного запуску ринку. Думаю, найближчим часом ми вже побачимо, хто це.
Проте я не випадково говорю, що кількість місць, де казино можуть бути організовані, дуже обмежена. Тому місця для усіх не вистачить.
Сьогодні дуже важливо, як влада ухвалюватиме зміни до законодавства в частині поліпшення інвестиційної привабливості. От, наприклад, щодо інвестиційних нянь – незрозуміло, наскільки це може виправити ситуацію. Я доволі скептично ставлюсь до цієї ідеї, хоча є і позитивні моменти.
Якщо ви нерезидент, вкладаєте гроші, сума яких перевищує €30 млн, і створюєте понад 150 робочих місць, то отримуєте певні преференції у вигляді звільнення від певних податків. Це загалом хороша ініціатива, але тут є й інші моменти.
Якщо інвестор заходить в Україну і хоче збудувати готель, то йому необхідна ділянка землі. Саме на цьому етапі починаються найцікавіші речі. Адже землевідведення, органи місцевого самоврядування, сплата податку за землю, погодження архітектурно-будівельних документів, навіть під’єднання мереж – це у нас постійні проблеми. Кожен із цих моментів є корупційною проблемою для інвестора.
Певні зрушення до поліпшення ситуації є, але вони поки не гарантують вільних та безпечних інвестицій. Інвестори не мають певності, що потім не відбудеться рейдерське захоплення. Також остання інстанція – це правоохоронна система, з якою поки найбільша проблема.
Якщо брати до уваги рівень інвестування в Україну за минулий рік, то він становив близько $2 млрд, що приблизно дорівнює показникам 2019 року. Звісно, варто не забувати про пандемію коронавірусу. Глобальні прямі іноземні інвестиції зазнали значного падіння у 2020 році. Минулого року, за даними ООН, їхній загальний обсяг знизився порівняно з 2019 роком на 42% – з $1,5 трлн до приблизно $859 млрд.
Чи вплине, на вашу думку, відкриття великої кількості наземних казино на туристичний потенціал України? Якщо так, то які міста або регіони мають найвищий гемблінг-потенціал для створення окремих гральних зон?
Одразу на думку спадає Одещина, про яку я вже згадував. Проте екоактивісти стверджують, що створення такої зони в регіоні призведе до екологічного дисбалансу. Хоча, як на мене, в прибережній зоні зараз є серйозні порушення, адже інфраструктура в області не витримує жодної критики.
Я там бував кілька років тому, і порівняно з європейським сервісом це щось страшне. Неможливо сьогодні порівнювати у цьому плані Україну та Іспанію, Туреччину чи Єгипет.
Також, на мою думку, високий гемблінг-потенціал має Закарпаття. Це цікавий регіон, де можна було б розвивати цю індустрію. Тим паче сьогоднішні проєкти відновлення інфраструктури сприятимуть цьому.
Як щодо Херсонщини? Адже там вже презентований готовий проєкт.
Якщо інфраструктура буде розвинута на належному рівні і туди можна буде долетіли. Адже врахуймо, що азартні ігри в казино чи ігрових автоматах не будуть доступні усім перехожим. Подорожі до таких гральних зон будуть цілеспрямованими. Тобто не буде так, що гральні зали розмісять на кожному кутку і зайти туди можна буде будь-кому.
Яскравим прикладом є казино в Тбілісі, де облаштовано спеціальну VIP-залу і власники не розголошують, хто туди заходить, бо ставки там дуже високі. Щодня це казино відвідує близько 600 осіб. Відповідно, там доволі високі суми, а, отже, і високі виплати до бюджету.
Тому якщо гральні зони в Україні матимуть міжнародні аеропорти та іншу інфраструктуру, тоді є сенс говорити про їхній справжній розвиток. Проте поки що в умовах нинішнього законодавства, роботи місцевої влади, правоохоронної та судової систем я великих перспектив не бачу.
Єдине, що можливі окремі успішні кейси під патронатом того ж президента України як показові проєкти. Але вже точно не однією легалізацією грального бізнесу вирішуються усі проблеми. Тому легалізація це лише один складник, перший крок.
Але загалом так: можлива і Херсонська область, раніше міг бути Крим. Ну але сьогодні в Криму поки що ми нічого робити не можемо, на жаль.
Як ви загалом оцінюєте роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей?
Коли минулого року влітку ухвалювали закон про легалізацію грального ринку, була доволі серйозна проблема із запуском КРАІЛ. Керівник комісії Іван Рудий був призначений аж восени. Довго готували усі ті положення, документацію, адже, по суті, був створений новий орган виконавчої влади зі спеціальним статусом – фактично міністерство. Тому, звісно, запуск потребував часу та грошей.
Можливо, можна було б і швидше на один або два місяці запустити КРАІЛ і швидше видати перші ліцензії. Адже було багато нарікань, чому у бюджеті 2020 року була передбачена сума надходжень від грального бізнесу, а норму не виконали. Цього не сталось, адже з законом довго тягнули.
Саме тому комісія не могла почати працювати швидше. Треба розуміти, що сама процедура створення є громіздкою – добір кадрів, розробка ліцензійних умов, погодження в Мін’юсті. Останнє, наприклад, може займати до двох місяців. Процедура розгляду займає до 60 днів, і з цим нічого зробити не можна, особливо якщо у заявника не надто дружні стосунки з міністром юстиції.
Машина державного управління в Україні працює дуже неефективно. Про неефективність КРАІЛ говорити не можна – вона почала видавати ліцензії, частково вирішила питання із сертифікацією обладнання, напрацьовані робочі групи за кожною вертикаллю бізнесу.
Можна констатувати, що запуск відбувся, і до кінця року, на мою думку, усі неточності й спірні моменти залагодять. Думаю, КРАІЛ цього року вийде на стабільні рейки та зможе просто спокійно працювати та вирішувати поточні проблеми.
Єдине, мені б хотілося, щоб комісія в майбутньому виявляла недоліки грального законодавства і швидко вносила пропозиції до ВРУ. Це нормальний процес, будь-який закон потребує вдосконалення в процесі реалізації, і я сподіваюсь, що КРАІЛ займатиметься і цим питанням.
І наостанок: можете дати прогноз для українського гемблінг-ринку у довгостроковій перспективі, коли на повну силу зможуть запрацювати усі вертикалі бізнесу?
Вертикалі повноцінно запрацюють цього року. Впевнений, що і наземні казино запрацюють, і обладнання сертифікуватимуть, і супутні галузі підтягнуться. Та головне питання в тому, як розширити легальний ринок.
Адже, за оцінками експертів, за останні 10 років ми втратили приблизно $10 млрд надходжень до бюджету. За іншими оцінками, суми можуть сягати в 4-5 разів більших показників. Тобто сьогодні ми говоримо про 5 млрд грн, але я вважаю, нам реально досягнути 25-30 млрд надходжень до бюджету за рік.
І саме це найбільше цікавить – коли держава зможе повністю забезпечити усі умови для роботи грального ринку, щоб Україна отримувала доходів від нього не 5 млрд, а 25 млрд грн.
На вашу думку, ця цифра реальна?
Так, 25 млрд грн надходжень до бюджету від грального ринку – це реально. Але де їх взяти? Їх до нас мають привезти туристи. Адже на сьогодні українська туристична галузь дуже слабка, вона становить десь 1-1,5% від ВВП. Тоді як в інших європейських країнах вона займає десь 5-10%.
Яскравий приклад ОАЕ – здавалося б, що серед пісків можна зробити? В України потенціал не менший, у нас є що показати, але спочатку треба довести до ладу. От сьогодні у влади є наміри відреставрувати історичні пам’ятки, які можна буде показати. Але для збільшення пасажиропотоку необхідні серйозні бюджетні вливання. Та я вважаю, що сьогодні наш бюджет до цього не готовий.
Тобто якщо до туристичних місць можна буде доїхати, зупинитись у готелі, тоді можна буде говорити про такі цифри. Проте, на мою думку, питання розширення бази для грального бізнесу – це не питання найближчого часу. Вертикаль працюватиме, але з якими обсягами – питання.
Читайте також: Спеціальна туристична зона на Херсонщині з гральними об’єктами буде охоплювати всю територію регіону – Юрій Гусєв
Читайте також: Легалізація грального бізнесу в Україні
