Вторгнення рф погіршило умови діяльності бізнесу у всій країні, і, звісно, негативні наслідки зачепили і наземний сегмент грального бізнесу, який на відміну від онлайну менш гнучкий через свою природу. Щоб дізнатися, як пройшов цей рік для наземних гральних закладів, ми поспілкувалися з Олегом Конончуком, генеральним директором Slots City, який розповів нам про те, як оператор намагається адаптуватися та вижити в реаліях діяльності під час воєнного стану.
Як працював ваш бізнес у перші тижні вторгнення? На який термін вам довелося припинити роботу ваших залів?
Ми працювали до 23 лютого 2022 року, були, звісно, думки про ймовірність війни, і ми намагалися підготуватися, але до такого підготуватися дуже важко. А в день початку повномасштабного вторгнення наші зали допрацювали до обіду, не тому, що чогось очікували, а тому що потрібен був час для операційного закриття залів. Після обіду заклади зачинилися, весь персонал розрахували за лютий, а за наступні місяці – згідно з нормами закону. А потім ми знову відкрилися: 11 травня був відкритий перший зал у київському готелі «Турист». З нього ми почали відкриватися, і на сьогодні у нас працює чотири з семи залів. Один зал ми зачинили остаточно під час війни, а ще два стоять на паузі, бо вони розташовані в прифронтовій або, краще сказати, у фронтовій зоні – один у Запоріжжі, другий у Харкові.
Чому довелося повністю зачинити один зал?
Це економічна недоцільність його роботи, бо він і до війни був геть нерентабельним, а в ці часи він став зайвим вантажем.
З яких показників вам стало зрозуміло, що вже можна повертатися до роботи?
Насправді факторів, які впливали на наше відкриття, було кілька.
По-перше – це розуміння базової безпеки для наших працівників і відвідувачів. Так ми не можемо гарантувати безпеку від ракетних обстрілів. Але коли Збройні сили вибили ворога з Київської області, то зникли потенційні ризики для вторгнення та ризики артилерійських обстрілів, які можуть діставати з відстані 30-40 км.
По-друге – це, звичайно, соціальна відповідальність перед нашими співробітниками. До війни в усіх наших проєктах працювало майже 1 тис. людей, звісно, з деякими працівникам довелося попрощатися. Але тим, хто лишився, потрібно було якось заробляти та утримувати сім’ї, а також дехто пішов до лав ЗСУ. Тому це ще один фактор, який нас стимулював.
І по-третє, буду відвертим – бізнес починав відроджуватися в столиці та у всій Україні, тому і наші орендодавці – готелі, де ми розташовані, – почали підштовхувати нас хоч до часткової плати за оренду. Тому стало зрозуміло, що рано чи пізно нам потрібно буде запускатися, що і трапилося в травні.
Наскільки якісною була комунікація та співпраця з КРАІЛ під час воєнного стану? Чи зверталися ви до них із запитаннями чи по роз’яснення?
У нас була, є і буде доволі гарна комунікація з комісією. Ми бачимо, що КРАІЛ загалом на боці ринку, тому що багато хто з членів комісії, як я розумію, прийшли з різного бізнесу. Тому вони розуміють, що бізнесу потрібно давати можливість працювати і розвиватися, а не затискати його в лещата і не давати дихати. Тому комісія була, є і, сподіваюся, буде на нашому боці. Вони всіляко допомагали і комунікували з нами. У нас була як формальна, так і неформальна комунікація. Під формальною я маю на увазі те, що ми відправляли різні звернення, зокрема щодо настання форс-мажорних обставин, стосовно закриття і відкриття залів тощо. А неформальна комунікація відбувалася через нашу асоціацію грального бізнесу UGC. У цьому аспекті ми ставили запитання щодо майбутнього розвитку ринку, щодо того, які плани комісії й уряду тощо. Тому комунікація з регулятором нас завжди влаштовує.
Наскільки змінилася кількість ваших відвідувачів порівняно з довоєнними показниками?
Десь на 40% менше.
Чи вплинуло на ці показники падіння туризму? Маємо на увазі внутрішнього туризму, оскільки йдеться про гральні зали, а не казино.
Ви тут праві, проєкт Slots City – це той продукт, який спрямовано на локального споживача. Наші клієнти – це майже завжди люди з українськими паспортами, тому падіння на 40% пов’язано, найімовірніше, з економічною і психологічною ситуацією. У групі наших компаній є проєкт Shangri La у готелі Fairmont, то ось через відсутність туристів та неможливість літати в Україну тут ситуація для нас вбивча.
Які корективи у вашу роботу внесли відключення електроенергії?
Одразу -30% доходів, але наголошу, що саме доходів, а не прибутку. Якщо і до цього ситуація була не дуже, то падіння на 30%, а десь і на 50% виручки не покращує стан справ для бізнесу. Що ми робили? Закупили генератори, а що ще можна зробити? Як це було – я привіз три генератори з Туреччини і один із них виявився бракованим. Таким чином, я «втрапив» на вартість генератора, бо відшкодувати його швидко не вийде, а також на час і дохід, бо це все відбивається на бізнесі. Але я оперативно вирішив питання і знайшов генератор у Києві, заплатив за нього вдвічі дорожче, але я вимушений був це зробити, бо бізнес втрачав кошти і мав затрати, які в мене нікуди не діваються: оренда, зарплата, платежі і так далі.
З ваших спостережень, який стан справ у ваших колег? Наскільки тяжко дається робота наземного сегменту за нинішніх умов?
За моїми особистими оцінками і за моїм спілкуванням із колегами, ситуація у всіх плюс-мінус однакова стосовно падіння за кількістю відвідувачів та падіння доходів через енергетичну кризу, яка безпосередньо впливає і на онлайн-сегмент, який у нас теж є. Тому, відверто кажучи, бізнесу дуже складно, і ці слова не для гарної картини. Їх може підвередити логікою. Наприклад, ми працюємо вдвічі менше. Якщо до війни ми працювали цілодобово, то тепер – до комендантської години.
Друге питання – це економіка. Ми ж розважальний сегмент, а це такий сегмент, на який люди витрачають зайві кошти, як вони витрачаються на кіно, театр, ресторан чи відпустку. І коли у людини падають доходи, а у всій країні вони, м’яко кажучи, впали, то, звичайно, на всі такі розважальні заходи витрати суттєво знижуються. Тому всьому ринку дуже важко, на підтвердження моїх слів достатньо побачити, що ніхто новий не відкривається, а старі зали, які працювали до війни, зачинені, що показує низьку рентабельність.
Можу розповісти один кейс, без назви бренду, бо він маловідомий для ринку, оскільки до війни він не встиг запрацювати. Вони планували відкриття щонайменше 11 залів. Були підписані контракти з готелями, розпочаті ремонти в приміщеннях, деякі приміщення були готові на 75%, деякі – на 10%. Суть у тому, що компанія витратила $2 млн на підготовку, щоб закрити проєкт, який не буде запущено навіть після війни. Тому ситуація на ринку дуже важка, але ми дуже хочемо пережити цю зиму. Всі сподіваються на весну-літо і перемогу наших Збройних сил. І далі сподіватимемося, що Україна стане центром європейського ринку, щоб ми всі могли розвиватися.
Які плани вам довелося скасувати через вторгнення?
По-перше, подальший розвиток, поставили хрест на якомусь розвитку до нашої перемоги. По-друге, закрили ті зали, які були зайвим вантажем. Бо до війни, коли йшов розвиток, то нерентабельність однієї зали перекривалася рентабельністю іншої зали. Тепер же ті заклади, які були рентабельними, працюють у нуль і немає можливості утримувати зали, які були збитковими. Тому довелося скинути баласт.
Але що таке баласт? Це як мінімум інвестиція в $1 млн на ремонт і запуск одного об’єкта. Обладнання ще можна перевезти, але є ще ліцензії на таку залу, запуск, оренда, це все виходить не менше $1 млн втрат. Тому розвиток майбутній і сьогоднішній довелося поставити на паузу. Плюс довелося попрощатися з великою кількістю людей, а у нас в компанії завжди маленький відтік працівників, одні з найкращих зарплат на ринку та людське ставлення без жорсткого формалізму. Тому було дуже шкода прощатися з цими людьми.
Чи проводите ви зараз якусь маркетингову діяльність, щоб залучати клієнтів до своїх залів?
Чесно кажучи, основною роботою нашого маркетингового відділу є допомога ЗСУ і робота нашого благодійного фонду Slots City Foundation, який концентрує увагу на допомозі армії. Щомісяця ми закуповуємо конкретні речі для конкретних бійців конкретних підрозділів на 1 млн грн. А оскільки ці кошти ми генеруємо з наших онлайн-гравців – з кожного депозиту відраховується 10 грн, – то основні наші маркетингові ресурси залучені на благодійність. А якась публічна реклама не використовується, лише мінімальна реклама для онлайну, але не для наземки.
Які найскладніші проблеми, з якими стикнулися цього року, і як ви їх вирішили?
Найскладніша проблема – це війна і всі її наслідки. Сказати «вирішити» некоректно, правильно – «вирішуємо». Допомагає згуртування з погляду бізнес-процесів, скидання баласту, у всіх статтях зрізаємо витрати, це і оренди, і маркетинг, і зарплати, і інші супутні витрати, які були нормальними, але від яких тепер відмовилися. Намагаємося виживати, щоб зберегти бізнес та працювати і розвиватися далі. Тому не буду казати про довоєнні проблеми ринку, які збереглися і понині. Хочеться, щоб за податками була ухвалена законодавча ініціатива № 2713-д, хочеться, щоб боротьба з нелегальним ринком продовжувалася, бо знаю, що вона ведеться.
Я більше хочу акцентувати увагу на проблемах, пов’язаних із війною, а це економічні проблеми. Якщо твій дохід впав більш ніж на половину, в середньому десь на 60%, то є розуміння, що це потрібно перекривати. Чим? Інвестиціями, яких немає, або ж виживати за рахунок різниці між балансами доходу і розходу, ось і все.
Чого очікуєте від 2023 року?
Перемоги. Дивіться, з одного боку, планувати важко, а з другого – планувати потрібно. У нас нині короткострокове планування на 2-3 місяці максимум, особливо зимове. Завдання на зиму – це власне пережити зиму, не закритися, не збанкрутувати, щоб ми мали змогу оплачувати свої фінансові зобов’язання. Завдання на 2023 рік – ми, звісно, чекаємо на перемогу ЗСУ і будемо розвиватися, я впевнений, що на нас чекає великий економічно-фінансовий бум, і я дійсно в це вірю. Бо є якась логіка в тому, що ми є центром уваги Європи сьогодні і лишатимемося ним після нашої перемоги. І я сподіваюся, що це безпосередньо впливатиме на мій бізнес, мені вдасться стабілізувати ситуацію з погляду рентабельності та задуматися над відкриттям нових легальних залів.
Читайте також: Реформування КРАІЛ поки не на часі
Читайте також: Особливості введення криптоплатежів на гральну платформу
