Руслан Соболь: «Законопроект, який обговорюють, прямо зараз не виведе онлайн-гемблінг із тіні»

24 Жовтня 2019, 18:00

Руслан Соболь: «Законопроект, який обговорюють, прямо зараз не виведе онлайн-гемблінг із тіні»

Популярність азартних ігор в онлайні, з одного боку, показує зростання на глобальному рівні, з іншого – стає викликом для країн, де інтернет-гемблінг узаконений. Про те, що робитиме Україна в цьому напрямку після легалізації, говорили з Русланом Соболем, головою Асоціації власників малого та середнього бізнесу.

Розвиток інформаційних технологій не просто зробив азартні ігри доступнішими в світі, а й створив для них непідконтрольний простір. Про існування середовища, де гральний бізнес важко контролювати та, відповідно, оподатковувати й регулювати, говорять у Європі та США. Низка країн взагалі вирішила заборонити онлайн-гемблінг, але проблему таким чином не вирішили.

За даними компанії Juniper Research, індустрія онлайн-гемблінгу досягне приблизно $1 трлн уже в 2021 році.

Україна скоро може стати державою, де в тому числі азартні ігри в Інтернеті матимуть статус легальної діяльності. Принаймні, текст варіанту законопроєкту Кабінету міністрів, що потрапив у пресу, свідчить саме про такий перебіг подій.

Руслан Володимирович, наскільки країна готова до регулювання та контролю грального бізнесу в онлайні?

Сьогодні країна не готова якісно протистояти гральним платформам в Інтернеті з кількох причин. По-перше, вони можуть базуватися будь-де, перестрибувати з сервера на сервер, змінювати юрисдикцію. В Інтернеті це зробити досить легко: сьогодні сервер був, скажімо, в США, завтра – в Європі, післязавтра він уже в Китаї. По-друге, завдання держави відслідковувати, ефективно та своєчасно реагувати на це, а значить, потрібні дієві механізми, яких наразі в нас немає.

Що тоді відбудеться після легалізації азартних ігор?

За відсутності засобів контролю онлайн-гемблінгу цілком імовірно, що в Україні виникне «сіра» зона.

І яким чином із цим можна боротися?

Україна має бути серед світових лідерів із кібербезпеки. Однак на це потрібно виділяти чималий бюджет, адже такі фахівці на ринку коштують дуже дорого.

Кіберспеціаліст може перебувати в Африці, Європі, Китаї чи в Австралії та добре виконувати свою роботу. Його робоче місце – комп’ютер і доступ до мережі Інтернет. За такого фахівця боротимуться США, Китай (зараз активно зайнявся кібербезпекою), Сингапур, Німеччина, тобто країни з розвиненою економікою та можливістю витрачати на цей напрямок необхідні кошти.

Зараз Україну не можна віднести до таких країн, але якщо ми хочемо реально регулювати азартні ігри в онлайні, а не тільки прописати це на папері, необхідно починати рухатися в бік кібербезпеки одразу після легалізації. Потрібно фіксувати IP-адреси, визначати розташування сервера та його сертифікацію, податкові відрахування, тоді співвідносити отриману інформацію з базою «білих» гемблінг-операторів. Якщо конкретного ресурсу там не виявиться, слід оперативно блокувати адреси, сервер, де розміщена гральна платформа тощо.

Насправді на державу тут чекає глобальна робота, яка на практиці виглядає значно складнішою, ніж у текстових документах.

А як Україні швидко налагодити боротьбу з незаконним гемблінгом в онлайні?

Було б логічно інтегруватися в міжнародний процес. Інтернет – це безтериторіальний майданчик, юрисдикцію має тільки «залізо», тобто сервери. Однак у період потужної технічної революції, яку ми спостерігаємо зараз, контролювати їх доволі складно. Наприклад, є хмарні сервери, що ніде не знаходяться.

Якщо ми реально хочемо регулювати азартні ігри в Інтернеті, як країна маємо долучитися до світової спільноти. У рамках міжнародної кібербезпеки виділяти свою частину бюджету, щоб утримувати потужну структуру. Тільки так Україна може боротися із виникненням «сірих» онлайн-майданчиків із азартними іграми.

Потрібно вносити відповідні зміни в законодавство з кібербезпеки, чи достатньо ухвалити профільний закон про гральний бізнес?

Потрібно діяти в двох напрямках. Перший – ухвалити базовий закон про азартні ігри. До речі, на мою думку, той законопроєкт, який обговорюють, прямо зараз не виведе онлайн-гемблінг із тіні, а навпаки – може тільки погіршити ситуацію.

Другий крок – участь у міжнародному консорціумі з кібербезпеки, що регулюється меморандумами й іншими документами, які Україна часто підписує. Окреме законодавство для цього не потрібне, але якщо Україна піде таким шляхом, то скоро буде так само захищена, як, скажімо, Великобританія, Японія чи США.

Справа в тому, що кіберспеціалісти з високим розумінням цього поняття, тобто висококласні фахівці, можуть і писати код, і захищати його. Питання – хто більше заплатить. Якщо буде замовлення на розробку гральної онлайн-платформи, яку неможливо спіймати, вони її зроблять. Звісно, потім самі ж можуть і виявити та знешкодити. Однак наразі їм захищати менш економічно вигідно, ніж створювати незаконні азартні продукти.

Тож в Україні краще заборонити онлайн-гемблінг чи дозволити?

В умовах, що є сьогодні, ми не зможемо проконтролювати виконання заборони в повній мірі. А от легалізація дасть змогу отримати бюджет, у рамках якого ми зможемо будувати стратегію з кібербезпеки. Почати потрібно з аналізу ситуації: скільки гравців у нас є, скільки вони витрачають, якого соціального статусу, кому з них потрібна допомога держави у боротьбі з лудоманією тощо. І в рамках вибудовування стратегічних дій у тому числі необхідно передбачити запровадження соціальної інформаційної програми для запобігання виникненню залежності від азартних ігор. У школах, вишах, по телебаченню потрібно говорити: «Гра – це погано». Ми ж читаємо на білбордах, що «Куріння вас вбиває», на етикетках алкогольних напоїв – «Не можна зловживати», чому це не запровадити в гральному бізнесі? Таке обов’язково потрібно робити та контролювати. А для цього потрібен прямий доступ до ринку, тобто він має бути «білим».

Не варто також забувати про таке явище, як Даркнет – «чорний» Інтернет, його взагалі контролювати неможливо. Одним словом, це проблематика, з якою держава має починати боротися, розуміючи всю глибину питання.

Читайте також:Регулятор в Іспанії очікує, що прибуток від легальних азартних ігор онлайн перевищить 70 млн євро до 2024 року

Читайте також: У чому специфіка онлайн-казино

Коментарі:
Зараз читають
вгору