Керівник EsportsBattle Academy і віцепрезидент УАЕФ Арсеній Салай розповів нам деякі плани і поточні процеси, які відбуваються в індустрії кіберфутболу України. Також поговорили про популярність та проблеми кіберспортивної освіти.
Минулого року ви неодноразово розповідали, що кіберфутбол набрав популярності під час пандемії? Чи не пішов цей бум нині на спад?
Насправді ні, тільки далі продовжує набирати обертів. Під час пандемії багато спортивних організацій звернули увагу на те, що відбувається на цьому ринку. Звісно, і до цього FIFA та UEFA проводили власні чемпіонати Європи. Ми – Україна – змогли потрапити до них перед початком пандемії, вже вдруге ми брали участь у кваліфікаціях на Євро з дисципліни PES, а нині потрапили в фінал кіберфутбольного чемпіонату Європи, тобто виявилися кращими за 16 країн Європи.
Якщо говорити про дисципліну FIFA, то FIFA як організація проводить чемпіонат світу вже другий рік поспіль. Тобто вони почали це робити з початком пандемії. Минулого року ми на нього не потрапили, бо не встигли укласти деякі угоди, але цьогоріч збірна України брала участь в кваліфікаціях. Ми ці контракти плануємо продовжувати і працювати далі в цьому напрямі.
У ваших планах є співпраця з беттінговими компаніями?
У нас досі є обмеження від розробників ігор на роботу з букмекерами. І ці обмеження діють і на міжнародних турнірах та кваліфікаціях. Ми не можемо працювати з беттінгом, тому що FIFA як футбольні функціонери це забороняють. На місцевому рівні чемпіонатів є свої моменти, але ми намагаємося все робити згідно із законом.
Кіберфутбольні шоу-матчі з українськими футбольними зірками були доволі популярні. Плануєте провести подібні заходи в майбутньому?
Це насамперед залежить від завантаженості футболістів, але, звісно, зараз ні. Проте наші футболісти і так грають, тому певний час електронному футболу вони приділяють. Тут все залежить від стикування, але думаю, що в будь-якому випадку ми без цього не обійдемося. Можливо, будуть інші види взаємодії: амбасадорство, участь в популяризації тощо. Я знаю, що деякі футболісти збірної України знають і підтримують нашу кіберфутбольну збірну.
Чи планується перехід на ігрову платформу PlayStation 5? Якщо так, то наскільки він буде складним, враховуючи дефіцит консолей нового покоління?
Нині ми даємо людям можливість грати на будь-якій приставці – і на PlayStation 4, і на PlayStation 5. Завдяки кросплатформності гравець на консолі нового покоління може грати матч проти гравця з попередньою моделлю. Поки розробники гри не обрізають цю кросплатформність, це дозволятиметься. Щойно нові версії гри перестануть виходить на старих версіях консолі, то ми будемо вимушені перейти на нове покоління. Але сподіваюся, що найближчі кілька років ми зможемо використовувати обидві моделі PlayStation.
Розкажіть детальніше про досягнення кіберспортивної академії EsportsBattle? Наскільки вона популярна серед українців?
Доволі велика кількість хлопців звертається до нас, та тільки нещодавно ми змогли запустити офлайн-навчання. Що цікаво – в офлайн багато людей пішли навчатися грі у кібербаскетбол, тоді як в онлайн-навчанні цей вид малопопулярний. В Україні є асоціації і організації, які займаються електронним баскетболом, але в плані навчання люди пішли в офлайн, в онлайн не хочуть.
А Counter-Strike чи FIFA дуже багато людей займаються. Є хлопці, які приходять до нас, щойно їм виповнюється 13-14 років. Тут є ще такий момент з нашими студентами – ми обов’язково підписуємо документи, все юридично оформлено і легалізовано. Але в деяких моментах це зупиняє людей від ухвалення рішення. Якщо охочому вчитись 13 років, йому простіше заплатити якусь копійку і просто піти на курси, ніж змушувати своїх батьків підписувати якісь документи. З іншого боку – тим, хто може правильно донести батькам інформацію (або ми можемо це зробити), що це логічно, потрібно цим займатися. До того ж ми гарантуємо дані, які надаємо, тоді й підписання документів є додатковим стимулом до навчання.
Навчання на кіберспортсмена популярніше, ніж на інші суміжні професії?
Так, але сподіваємося, що разом зі спільнотою, яка працює в схожому напрямі в Україні, все буде змінюватися. Щодо футбольних симуляторів, наприклад, ми бачимо, що не вистачає коментаторів і аналітиків. Але їх потрібно створювати. Поки їх створюємо своїми силами – це тяжко, а коли є розуміння самого шляху, який людина має пройти, щоб дійти до мети, тоді легше. Але знову ж таки – все залежить і від грошей. Бо якщо рівень зарплатні коментатора низький, то і людям важче вирішити: піти навчатися на цю професію чи ні. Тут свою роль вже можуть зіграти міжнародні організації, які надають можливість нормально заробляти.
Як часто ви стикаєтесь зі спротивом батьків своїх студентів?
Є спротив необхідності платити гроші. Основний стимул розвитку кіберспортивної освіти – це стипендія. А платити навіть мінімальні кошти за таку освіту готові не всі батьки. Вони можуть ці гроші віддати дитині, щоб вона пішла на малювання чи англійську мову. Є така стереотипізація, що загальна освіта важливіша, ніж її якийсь конкретний напрям. І таке відбувається не тільки в кіберспорті – дитину можуть не віддати на курси графічного дизайну, а відправлять на англійську мову. І не факт, що цей курс стане їй корисним, якщо дитині подобається саме дизайн.
Читайте також: Іван Данішевський про розвиток аматорського кіберспорту
Читайте також: Актуальні новини кіберспорту