Раніше ми повідомляли, що в Україні з’явилася професійна спілка грального та розважального бізнесу. Ми поспілкувалися з її головою Назаром Бекетовим, який у своїх коментарях більш розгорнуто розповів про створення організації, головні напрями роботи, проблеми на ринку праці гемблінгу та важелі впливу на роботодавців.
Що спонукало вас до створення профспілки? Як довго тривав цей процес?
Я сам львів’янин, отже, ідея зародження професійної спілки виникла у Львові. До мене звернувся мій давній товариш Ігор Свид, який працює менеджером в одному з гральних закладів. За його словами, вони порадилися з колегами і зрозуміли, що коли були молодшими, то не знали, як захищати свої права в професійному плані, а зараз у них виникла ідея об’єднатися. Питання полягало в тому, як це зробити.
Я їм розповів, що одним із найефективніших механізмів для відстоювання своїх прав на робочому місці з роботодавцем та вирішення проблеми щодо відсутності професій є створення професійної спілки. Це було у червні, а наприкінці вересня ми вже провели установчий з’їзд, делегували подання документів і наприкінці жовтня отримали свідоцтво про реєстрацію Всеукраїнської професійної спілки грального та розважального бізнесу.
Це не був простий шлях, оскільки для отримання статусу потрібно мати представництва у 14 регіонах. Ми об’їздили регіони, поспілкувалися з людьми і зрозуміли, що рухаємося в правильному напрямку, бо є запит на об’єднання, яке відстоюватиме права працівників галузі.
Які ваші головні напрями роботи? Завдяки чому плануєте забезпечувати дотримання інтересів працівників сфери?
Джерелом фінансування будь-якої профспілкової діяльності є членські внески. У нас вони фіксовані – не більше 1% від офіційної заробітної платні. Ми всі розуміємо, що на ринку є офіційна і неофіційна зарплата, на жаль, такі реалії. Це якраз і є одним із напрямів діяльності профспілки: щоб вся зарплатня була офіційна, сплачувалися всі податки і люди почувались захищеними.
Серед напрямів діяльності найголовнішим є легалізація професії. Це наш основний орієнтир, за яким ми рухаємося, і вже, відштовхуючись від нього, зможемо працювати у сфері захисту інтересів і прав працівників.
Як вже зазначали на пресконференції, ми також розробляємо пакети соціального захисту. З нового року запускатимемо юридичну допомогу. На цьому варто зупинитися детальніше. Це робиться для вирішення різних кейсів, проблем і питань до роботодавців. Таким чином, працівник не залишається наодинці та має куди звернутися для відстоювання своїх прав.
Плюс співпраця з органами державної влади: Міністерством соціального захисту, КРАІЛ, а також із різними асоціаціями та зацікавленими сторонами.
Що потрібно для занесення професій грального бізнесу до класифікатору професій? Які маєте напрацювання у цьому напрямі?
Діємо згідно з вимогами законодавства. Суб’єктом внесення змін має виступати юридична особа, якою є наша професійна спілка. А звертатися щодо змін у класифікаторі нам потрібно до Мінекономрозвитку. Головні напрацювання щодо проєкту ми вже зробили, лишилися тільки певні технічні моменти, щоб підігнати його до чітко прописаної форми. Після цього відправимо його у письмовій формі до міністерства, це, власне, такий початок. Ми знаємо, що є й інші сторони, які працюють у цьому напрямі, й зацікавлені об’єднати зусилля, щоб вийшов узгоджений пакет документів. Найголовніше, щоб він був погоджений із працівниками галузі, бо в процесі розробки з’являється необхідність занести ще декілька спеціальностей. І ми не обмежуємося лише сферою азартних ігор, працюємо і з суміжними сферами: туристичною, готельно-ресторанною, ІТ. Хочемо охопити ті професії, які не внесені до національного класифікатора, щоб подати повний перелік до Мінекономрозвитку.
Щодо термінів ми плануємо подати відповідний пакет пропозицій найближчим часом.
Чи помітили ви вже якісь проблеми для працівників за майже рік існування легального грального ринку? Ми, наприклад, спостерігали ейджизм.
Не буду приховувати, ми з вами обоє чули цю інформацію щодо одного оператора. Але, відверто кажучи, я вбачаю проблему не у віковому цензі, а в інших питаннях. Як ви могли побачити, у нас на пресконференції були присутні люди, яким далеко за 35. Якщо подивитись на ринок, стає помітною нестача професійних кадрів. Підкреслюю – не просто охочих працювати, а людей із досвідом 10+ років, які готові повертатися до України. Такі кадри вкрай потрібні, оскільки вони не потребують додаткового навчання, ще й самі можуть навчити. Для сфери азартних ігор це важливий фактор, коли працівник знає всю внутрішню кухню і специфіку – від моменту зустрічі клієнта до виявлення залежного гравця на території грального закладу.
Ринком ходять чутки, що є оператори, які запроваджують віковий ценз для своїх працівників. Але є й зворотна тенденція, коли оператори зацікавлені у досвідчених працівниках, а це точно люди, старші 35 років. Серед членів і керівного складу профспілки є люди 35+, які зараз працюють у гральному бізнесі. Тому це явище аж ніяк не системне.
Крім того, якщо у людини виникають проблеми з працевлаштуванням, то це може бути не через вікові обмеження, а особистісне ставлення працедавця до кандидата. Всім роботу надати складно, оскільки є працівники, які менш чи більш кваліфіковані. Це знову повертає нас до питання легалізації професій. Якщо вони будуть у класифікаторі, держава зобов’язана забезпечити сертифікаційні центри, які надаватимуть, умовно кажучи, перший, другий, третій рівні кваліфікації. І якщо в людини є такий сертифікат, вона матиме більше аргументів під час розмови з роботодавцем на співбесіді. Так працює цивілізований європейський ринок праці.
На самому ж ринку немає якихось особливих проблем для працівників. Є лише загальні трудові, які виникають і в інших галузях: ненормований робочий день, нічні зміни, офіційна заробітна платня, соціальний пакет, медичне страхування. Але це швидше поодинокі випадки, не можу сказати, що це щось системне. Поспілкувавшись із працівниками, я виявив, що оператори доволі дбайливо ставляться до своїх працівників і створюють їм пристойні умови для праці. Але варто пам’ятати – ринок ще на етапі свого становлення.
За допомогою яких важелів будете впливати на операторів у разі порушень/потреб у змінах умов роботи?
Ми правова держава, і законодавці дали нам колосально великі важелі для впливу на роботодавця в розрізі захисту трудових прав членів профспілки. Починаючи від індивідуальних і колективних позовів, колективних договорів і закінчуючи мітингами та страйками задля відстоювання своїх трудових прав. Основним же важелем є сама професійна спілка. На практиці й досвіді помітно, що якщо в того чи іншого оператора у певному закладі зареєстрована первинна організація, то у разі виникнення конфліктних ситуацій чи непорозумінь роботодавець знає, що він спілкується не просто з працівником, а з членом профспілкового руху. І він чітко розуміє, що за наявності порушень трудових прав профспілка буде відстоювати інтереси свого члена.
Додам, що працівники мають обирати для роботи лише легального оператора. Спілкуючись з працівниками, ми почули різні історії від людей, у яких є колеги, які працювали чи працюють у нелегальних операторів. Усі вони хочуть перейти в легальне поле, оскільки це зовсім інші умови праці та зовсім інші відносини з роботодавцем.
У людини, яка є членом профспілкової організації, вже будуть геть інші стосунки з роботодавцем. Це стосується саме трудових відносин, а не якихось пільг.
Ви вже згадували, що працюватимете з КРАІЛ. Чи плануєте співпрацю з асоціаціями бізнесу?
Знаємо, що на ринку вже є не одна асоціація, і ми повністю відкриті до співпраці з ними, з ринком, з органами державної влади. Адже ми чітко розуміємо потребу відстоювати права працівників галузі, це є найважливішим.
Припустимо, що завтра закриються усі гральні заклади через пандемію і введення локдауну. Водночас є заклади, де 100% працівників вакциновані, дотримуються всіх санітарних вимог, але люди все одно залишаться без доходу на певний період часу. І такий інструмент, як профспілка, виходить на переговори з органами державної влади, переконуючи їх, що цей сегмент має працювати, оскільки в гральних закладах немає великого скупчення людей і вжито всі протиепідемічні заходи. Це один із прикладів, щоб було зрозуміло роль профспілкового руху на ринку.
На пресконференції ви зазначали, що плануєте навчати членів профспілки. За якими напрямами?
Деякі наші члени мають колосальний досвід роботи за кордоном у казино Європи, Грузії та інших країн. Тому є напрацювання з європейськими колегами щодо методики оцінки професійних знань, вимог до сертифікації працівників, внутрішніх тренінгів, навчання. Інформуватимемо про діяльність профспілки – що це таке, для чого потрібно, які є важелі впливу. Проводитимемо й звітно-виборчі конференції, де звітуватимемо про свою діяльність.
Але це ще все у перспективі, оскільки ми зареєструвалися тільки наприкінці жовтня. Планів багато, тому працюватимемо над реалізацією.
Можу сказати чітко, перший крок – легалізація професії, другий – налагодження відносин з усіма можливими асоціаціями на ринку та органами державної влади. Останнє дуже важливе, оскільки хочемо, щоб представники профспілки були присутніми в громадських радах при міністерствах, центральних органах влади (КРАІЛ).
Наскільки легалізація сфери замотивувала українців повернутися додому або спробувати попрацювати у сфері грального бізнесу?
Є чітка тенденція, що люди повертаються в Україну після того, як легалізували гемблінг. Особисто знаю, що близько 10 членів профспілки – це люди, які працювали за кордоном і повернулися, оскільки у них тут сім’ї, діти і вони були зацікавлені у поверненні. І ця тенденція буде продовжуватися: чим більше ринок розвиватиметься, чим більше відкриватиметься гральних закладів, тим більше буде охочих повернутися в Україну.
Ми розуміємо, що це залежить від росту ринку. Наприклад, якщо приймуть законопроєкт № 2713-д, це дасть поштовх для приходу великих міжнародних операторів. А це додаткові робочі місця. Крім того, на цих операторів уже можуть працювати українці за кордоном, які, відповідно, зможуть повернутися і мати роботу на Батьківщині.
Таким чином, легалізація вже дала поштовх для повернення українців із-за кордону, а подальший розвиток ринку ще більше сприятиме цьому.
Читайте також: Стримінг слотів і поради новачкам – інтерв’ю з Сергієм DJWild
Читайте також: Про конкуренцію на ринку грального обладнання
