Невизначеність оподаткування грального бізнесу поставила перед майбутнім ринком низку питань і проблем, зокрема й щодо фінансового моніторингу. Ми дізналися в Олени Хотенко, віцепрезидентки Асоціації платників податків України, про інструментарій фінмоніторингу, його важливість в азартному бізнесі та фінансові й корупційні ризики.
Олено, чи зможе Україна забезпечити якісний фінансовий моніторинг гральних закладів після легалізації ринку?
Фінансовий моніторинг є обов‘язковою умовою для того, щоб легалізувати гральний бізнес і привести його у відповідність до українського законодавства. Також це обов’язкова умова для того, щоб держава мала змогу повноцінно взяти на себе функцію контролю в цій галузі.
Які інструменти будуть застосовувати для виявлення відмивання коштів чи інших злочинів серед недобросовісних операторів грального бізнесу?
Сама система фінансового моніторингу передбачає кілька етапів і низку функцій, що дозволяють ефективно здійснювати контроль. Перший етап – це сертифікація імпортованого та виробленого всередині країни обладнання. Другий – включення кожної одиниці грального обладнання до єдиної системи моніторингу, щоб контролювати кожну гривню ставок і виграшів. Третій, надважливий, етап – створення системи контролю за особами, які беруть участь у гральному процесі, причому як з боку бізнесу, так і з боку гравців. Наприклад, особи, котрі не досягли 21-річного віку, не можуть бути допущені в гральні заклади, хворі на лудоманію й інші особи з груп ризику не повинні брати участь у подібному виді розваг.
Система фінансового моніторингу також повинна допомагати контролювати дотримання правил обладнання залів, відповідно до ліцензійних умов. Це має бути жорстка система контролю, адже лише тоді цей вид бізнесу матиме право на існування, оскільки держава повинна нести соціальну відповідальність не лише перед учасниками ринку, але й перед гравцями та суспільством загалом.
Як ви оцінюєте ризики, які створює легалізація грального бізнесу без модулю моніторингу?
Відмивання коштів можливе в будь-якій галузі. В гральному бізнесі також, але лише в тих випадках, коли буде порушена система сертифікації обладнання чи відбуватиметься ручне втручання в гральне обладнання для «скручування» або «обнулення» показників фінансових лічильників. Спектр зловживань у цих випадках досить великий – і виграші на підставних осіб, і приховування реальних обігових коштів і виручки. Для онлайн-казино є платіжні системи, чиї електронні гаманці не передбачають ідентифікацію гравця. Також полем для зловживань слугує необліковане обладнання та несертифіковані платформи.
Наскільки імовірне виникнення корупційних ризиків у фінансовому моніторингу в сфері азартних ігор?
Корупційна складова та зловживання можуть мати місце за умов низької відповідальності та слабкої системи сертифікації, контролю та фінансового моніторингу. Всі ці фактори одночасно становлять ризики і для відмивання, і для легалізації коштів. Корупційну ж складову вбачаю в доброчесності в роботі контролюючих органів, на які буде покладено функцію моніторингу. Проте в будь-якому разі відсутність легалізації – це значно масштабніший корупційний ризик, ніж вихід на легальний ринок з продуманою системою контролю.
Уже декілька років ми маємо змогу спостерігати в Україні цілком нелегальний і тіньовий гральний бізнес, тому гірше, ніж 100% незаконні казино, що процвітають і взагалі знаходяться поза межами контролю держави, бути не може. Ми повинні зробити важливі кроки на шляху до контролю, моніторингу та легалізації.
Чи можете ви навести приклади боротьби з відмиванням коштів через гральний бізнес?
У світі є надзвичайно багато схем відмивання коштів. І один із варіантів «відбілення» – отримання виграшу. Подібні маніпуляції можливі лише тоді, коли є ручне втручання в системи гральних одиниць. Саме ці ризики мають бути мінімізовані. І будь-які спроби подібних маніпуляцій обов’язково слід фіксувати. Кошти, що потребують відмивання, отримані злочинним або тіньовим шляхом. Те, що зараз відбувається на ринку грального бізнесу в Україні, – суцільна тінь. Увесь цей потік доходів уже 10 років вимагає «відбілювання».
Ви є автором правок до законопроєкту № 2285-д. Чого саме стосуються зміни, які ви запропонували?
Мої ініціативи та зміни, що знайшли своє відображення в законопроєкті № 2285-д, стосуються таких головних аспектів:
- введення системи моніторингу;
- запровадження сертифікації, що допоможе унеможливити використання обладнання з ручним втручанням;
- вимоги до онлайн-платформ;
- питання відповідальності правоохоронних органів як за діяльність, так і за бездіяльність.
Читайте також:Експерти про майбутнє законопроєкту № 2285-д
Читайте також:Про створення гральної зони в Одеській області
