Цього року, крім здобутків, легальний гемблінг залишився і з низкою проблем, які так чи інакше гальмують розвиток індустрії. Про ці проблеми ми і поговорили з членом КЕР Миколою Мельником, який розповів про статус положення з фінмоніторингу, норму в 500 метрів між навчальними закладами і слот-залами, інвестиційний клімат України та боротьбу правоохоронців із нелегалами.
Які проблеми залишилися невирішеними для грального бізнесу в 2021 році?
Слід зазначити, що, з формального погляду, головним питанням, яке досі не вирішене перед гемблінгом, є податки. Неприйняття профільного законопроекту № 2713-д ставить великий знак питання щодо перспектив залучення іноземних інвесторів в Україну.
Українські оператори вже звикли до того, що в Україні питання податків доволі умовне, тож якими б вони не були, працювати можна завжди. Але для іноземних інвесторів, які звикли планувати свою діяльність на 5 і 10 років, залучати кредитне фінансування, все прораховувати, ситуація з невирішеними податками є перепоною, яка не дає можливості прийти на ринок.
Зауважу, що таке політичне рішення парламенту про нерозгляд законопроекту № 2713-д є не те що популізмом, а дурістю. Окрім податків, звісно, залишається важливе питання загального інвестиційного клімату: без нормальних податкових, правоохоронних і судових органів операторам доволі складно вести бізнес в Україні. Єдине, що хоч якось рятує ситуацію, – це професійна роль регулятора, який ледь не єдиний держорган, який для операторів є другом, а не загрозою.
Давно не було чутно про проєкт із фінмоніторингу для операторів. Розкажіть, чи є якісь зрушення в цьому питанні. Коли орієнтовно можна очікувати на ухвалення документу?
Я можу володіти не всією інформацією, яка стосується питання комунікації між КРАІЛ і Міністерством фінансів стосовно фінмоніторингу. Але та інформація, яка в мене є, не дає мені підстав говорити про бажання Мінфіну спілкуватись із бізнесом.
У процесі розробки умов фінмоніторингу міністерство не проводило достатньо зустрічей із представниками ринку, і це доволі погано. Адже Мінфін поводиться, як британська королева, яка сидить на троні і не знає, що існує світ за межами Віндзорського замку. Ситуація, коли уповноважений орган не чує бізнес, призводить лише до того, що бізнес починає максимально саботувати дії держави, і такої ситуації бажано уникати.
Сподіваюсь, що в наступному році Міністерство фінансів змінить своє ставлення до платників податків, на які це міністерство й існує.
Коли буде вирішено питання відстані в 500 метрів між слот-залами та навчальними закладами?
Питання норми в 500 метрів – це історія про те, як рядовий нардеп, який абсолютно не розуміє сфери регулювання і ринку, але який розуміє тільки «договорняки» в кулуарах, може напакостити цілій галузі.
Питання про 500 метрів зараз доволі гостро стоїть перед операторами, які лише збираються виходити на ринок гральних залів. Водночас немає чіткого розуміння, що робити і коли знайдеться той народний обранець, який внесе хоча б пропозицію законопроєкту щодо зміни норми у 500 метрів.
Слід чесно визнати, що профільний законопроєкт, який стосується гемблінгу, не є ідеальним і в багатьох випадках він був компромісним між різними групами впливу та поглядами.
Але я сподіваюсь, що у 2022 році ця норма буде скасована, адже будь-який інший варіант подій може не вдовольнити передусім операторів і бізнес.
Як місцева влада ставиться до легалізації грального бізнесу? Чи можна сказати, що її риторика змінилася після бюджетних надходжень від ліцензій?
Риторика місцевої влади щодо легалізації грального бізнесу з початком 2021 року змінилася кардинально. Якщо до того часу ще були певні політикани, які заявляли, що не дадуть дозволу гральному бізнесу працювати у себе в області, місті, селі чи селищі, то зараз таких не залишилося. До того ж місцеві політики намагаються взагалі не згадувати про ту риторику, якою маніпулювали під час місцевих виборів.
Це сталося тому, що ті доходи від ліцензій, які пішли до бюджету (нагадаю, що до місцевого бюджету йде 50% від ліцензійних платежів), доволі сильно допомогли на місцях, особливо в наш час, коли територіальні громади відчувають дефіцит у надходженнях.
Отже, зараз кожна адекватна місцева влада намагається залучити гральний бізнес саме до себе в регіон. І надалі ця тенденція буде лише посилюватися, адже всі нарешті зрозуміли, що негативні явища від азартних ігор генерує саме чорний гемблінг, а не білий.
За вашою оцінкою, наскільки якісно правоохоронцям вдається боротися з нелегальними закладами?
На мою думку, боротьба з нелегальним сегментом залишається на рівні 2020 року, коли з окремими нелегальними пунктами дійсно велася боротьба, але здебільшого вона була формальною.
Слід визнати, що боротьба стає ефективнішою у тих місцях, де поява легальних закладів стимулює правоохоронні органи. Тобто там, де з’являються легальний зал чи казино, починає зникати нелегальний бізнес.
Чи досі Україна є привабливою для іноземних інвесторів, враховуючи затягнення з податковим законопроєктом і «візити» правоохоронців до легальних організаторів й B2B-ліцензіатів?
Слід пам’ятати, що казино в Сайгоні працювало навіть тоді, коли війська В’єтконгу вже були на околиці міста, бо бізнес є бізнес. Підприємець – це людина, яка прораховує ризики, дивиться вперед, створює свою візію. І навіть коли правоохоронці в Україні не є дружніми до бізнесу, а суди в Україні не гарантують нічого, окрім втрати часу і грошей, українці все одно вестимуть тут свої справи.
Але іноземний інвестор прийде в Україну лише тоді, коли зможе прорахувати ситуацію хоча б на п’ять років уперед. Тому доки в країні не буде належного податкового законодавства, доти іноземці сюди не прийдуть. А на мою думку, лише іноземний інвестор може підняти рівень українського гемблінгу до європейських і світових стандартів.
Як ви гадаєте, які зміни до профільного закону потрібні, але поки ще не на часі?
Окрім 500 метрів, про які ми вже говорили, важливим є зменшення цін на ліцензії. І взагалі, Україна має з часом перейти від легалізації гемблінгу до лібералізації цієї сфери. Але з посиленням відповідальності операторів за порушення прав людей з ігровою залежністю. Підкреслюю, це має бути паралельний процес і посилення відповідальності слід вводити лише тоді, коли матимемо або більш привабливий інвестиційний клімат, або менші податки. Адже збільшення відповідальності за відсутності можливості заробити лише зачинить Україну для іноземних інвесторів зі сфери грального бізнесу.
Читайте також: Головні завдання професійної спілки грального бізнесу
Читайте також: В чому особливості українського стартапу Sapien