Ганна Буяджи: «Норма закону про рекламу гемблінгу сформульована таким чином, що більше заборонено, аніж дозволено»

03 Березня 2021, 08:36

Ганна Буяджи: «Норма закону про рекламу гемблінгу сформульована таким чином, що більше заборонено, аніж дозволено»

Оплата за перші ліцензії на гральну діяльність уже надійшла до державного бюджету. Але чи мають право ліцензіати починати повноцінно працювати? Хто і як уже зараз може рекламувати послуги в сфері азартних ігор? Про це нам розповіла Ганна Буяджи, керівний партнер юридичної компанії VigoLex. Більше про ліцензійні казино України читайте за посиланням.

Нещодавно КРАІЛ ухвалила рішення видати першу ліцензію онлайн-казино. Також кошти від ліцензіата вже надійшли до скарбниці. Скажіть, чи фактично можна вважати, що перша ліцензія видана? Чи все ж ще є якісь формальності? І якою є повна процедура ліцензування?

Як не дивно, позитивного рішення КРАІЛ щодо видання ліцензії недостатньо для видання самої ліцензії як окремого документа. Протягом 10 робочих днів із моменту отримання повідомлення про видання ліцензії заявник повинен внести плату за перший рік дії ліцензії. Якщо плату не вносять, ліцензію не видають. Що відбувається із самим рішенням у разі несплати у визначений термін, законом не встановлено. І поки незрозуміло, чи регулятор видаватиме ліцензії, якщо платіж надходитиме пізніше, аніж упродовж 10 робочих днів.

Варто сказати, що ліцензія – це запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Але станом на сьогодні, оскільки не проведено інтеграцію між реєстрами, перевірити, чи є в юрособи ліцензія, можна на офіційному сайті КРАІЛ. Наразі там є відомості про трьох суб’єктів, які оплатили вартість ліцензії на онлайн-казино – ТОВ «СПЕЙСИКС», ТОВ «ГЕЙМДЕВ», ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ». З дня на день очікується оплата вартості ліцензії від ТОВ «ПАРІМАТЧ».

Проте парадокс української дійсності полягає в тому, що навіть оплата ліцензії не дає права на провадження відповідного різновиду діяльності у сфері азартних ігор, оскільки КРАІЛ так і не вирішила питання щодо сертифікації грального обладнання. Незважаючи на те що законом було чітко вказано термін до 01.01.2021 року, КРАІЛ так і не визначила перелік грального обладнання, яке підлягає сертифікації; не встановила перелік компаній (лабораторій), які матимуть право проводити таку сертифікацію, та не визначила порядок, відповідно до якого має проводитися сертифікація.

Отже, з моменту отримання ліцензії починає збігати термін її дії, але фактично працювати під такою ліцензію неможливо. Тому компанії, які отримали ліцензії, працюють зараз незаконно. Єдине, що нині дає ліцензія оператору – це можливість законно рекламуватися. У зв’язку із цим постає питання – як КРАІЛ оцінюватиме роботу ліцензіатів, які вже зараз надають послуги з організації азартних ігор. Відповідно до закону, комісія має вживати заходів та притягати їх до відповідальності аж до позбавлення ліцензії, але поки що про це нічого невідомо.

Чи може вже зараз легально рекламуватися це онлайн-казино? І в який саме спосіб? Що каже про це закон?

Як я вже зазначала вище, наявність ліцензії не дає операторам права фактично розпочати свою діяльність, допоки онлайн-система організаторів азартних ігор не буде сертифікована. А для цього КРАІЛ потрібно принаймні затвердити перелік об’єктів та суб’єктів сертифікації, чого досі не зроблено.

У такій ситуації оператори, які отримали ліцензії, звісно, можуть легально рекламувати свій бренд, але більше на перспективу, щоб у момент запуску онлайн-казино уже була сформована певна лояльність гравців.

Загалом, норма закону про рекламу гемблінгу сформульована так, що більше заборонено, аніж дозволено, адже сфера азартних ігор все ж пов’язана з певними ризиками для вразливих категорій населення.

Онлайн-казино можна рекламувати на телебаченні та радіо у нічний час (23:00-6:00), у спеціалізованих друкованих ЗМІ, під час трансляцій спортивних подій, але з обов’язковим попередженням про ризики гральної залежності.

Зовнішня реклама та улюблена усіма реклама в метро та на транспорті для азартних ігор заборонена. Водночас метро сьогодні рясніє рекламою азартних ігор попри пряму заборону закону і те, що громадським транспортом користуються діти та неповнолітні. А втім, мені невідомо, щоб КРАІЛ вживала заходів до порушників – як до компаній, які рекламують свій бренд, так і до рекламних агентств, які розміщують таку рекламу. А порушення законодавства про рекламу передбачає накладення фінансового стягнення на кожного порушника у розмірі 1,8 млн грн.

Закон не встановлює прямої заборони на розміщення внутрішньої реклами азартних ігор, зокрема у торговельних центрах, кінотеатрах, під час проведення спортивних заходів у приміщенні, хоча тут теж виникає питання щодо рекламування азартних ігор у ТРЦ або кінотеатрі, у які ходять неповнолітні. Закон оминає це питання, що дає оператором можливість скористатися прогалиною і діяти на власний розсуд.

Крім того, закон забороняє рекламу азартних ігор у місцях проведення розважальних, театрально-концертних, спортивних та інших заходів для осіб, які не досягли 21-річного віку.

Реклама азартних ігор в Інтернеті залишилася поза увагою закону, який не встановлює спеціальних умов щодо її розміщення. Хоча, наприклад, реклама алкоголю та цигарок в Інтернеті заборонена, окрім сайтів, призначених для повнолітніх і з обов’язковою ідентифікацією віку користувача. Фактично реклама азартних ігор може розміщуватися на сайтах, у соціальних мережах чи поширюватись через імейл-розсилку, але з дотриманням загальних вимог (не має призначатися для осіб молодших 21 року та вразливих груп населення – неповнолітніх, малозабезпечених, психічно хворих).

Також на відміну від рекламування алкоголю та тютюнових виробів закон не забороняє рекламування азартних ігор відомими особами. Закон про рекламу оперує поняттям «популярної особи», що також є досить умовним. Оператори азартних ігор можуть використовувати рекламні відеоролики, мерч (продукцію із символікою бренду) із cелебритіз, формуючи лояльність до себе і стимулюючи грати в їхні ігри. Загалом, ще до легалізації азартних ігор і отримання ліцензій в Україні українські медійні особи знімалися у рекламі ставок на спорт, що функціонують під усім відомими брендами.

Підсумовуючи вищезазначене, можу сказати, що закон містить багато прогалин, які дають змогу операторам, які отримали ліцензії, рекламувати свої бренди навіть у тих випадках, коли реклама є доступною для неповнолітніх та інших вразливих категорій населення. Проте, судячи з усього, операторам цього замало, вони активно порушують навіть імперативні вимоги закону. Чекаємо на реакцію ліцензійного органу. Сподіваємося на адекватність та законність.

Які поради ви можете дати потенційним операторам наземного й онлайн-сегменту, а також тим, хто надає їм послуги, стосовно реклами?

Основна порада – дотримуватися вимог закону і не допускати явних порушень. Принаймні не заліплювати станції метро банерами з рекламою азартних ігор та не розміщувати білборди та іншу зовнішню рекламу, як це люблять робити відомі усім букмекери. І що дуже важливо – не рекламуватися, допоки КРАІЛ не видасть ліцензію на відповідний різновид азартних ігор, адже закон вимагає зазначення її реквізитів (номер, дата видання, орган видання) у всіх різновидах реклами.

Також будь-яка реклама має супроводжуватися попередженням такого змісту: «Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри». У випадку друкованої реклами або реклами на телебаченні (аналогічно і в Інтернеті) це має бути напис чорними літерами на білому фоні (не менше 15% обсягу реклами). Логічно, що на радіо таке попередження має озвучуватися і тривати не менше 15% часу реклами. До цієї вимоги закону необхідно ставитися дуже уважно, адже відсутність попереджувального напису, наприклад, у рекламі алкоголю та тютюнових виробів – одна з найпоширеніших підстав для притягнення до відповідальності. Тому можу передбачити велику кількість штрафів саме за це порушення. Як я вже наголошувала, розмір грошового стягнення наразі становить 300 мінімальних заробітних плат, тобто 1,8 млн грн.

Оскільки штрафи за порушення у сфері реклами гемблінгу застосовуються не тільки до рекламодавців, але й до розповсюджувачів реклами, рекламним агентствам треба також бути дуже обережними. По-перше, перевіряти наявність в оператора ліцензії на відповідний різновид азартних ігор, а, по-друге, не рекламувати гемблінг у способи, прямо заборонені законом. Проте, як ми бачимо на практиці, рекламні агентства, які протягом останніх місяців активно розміщують рекламу азартних ігор, не дуже прискіпливо читають закон та не завжди вимагають наявність ліцензії в операторів.

Чому комісія мовчить і не намагається офіційно припинити вакханалію операторів та рекламних агентств, яка призвела до засилля реклами азартних ігор, а паралельно ще й поповнити державний бюджет, – мені незрозуміло. І дуже сумно.

Читайте також: Обмеження на промоцію азартних ігор у низці країн

Читайте також: Ліцензії, податки та боротьба з лудоманією: особливості ринку азартних ігор Румунії

Коментарі:
Зараз читають
вгору