Ми завершуємо серію наших інтерв’ю про роботу грального бізнесу під час військового вторгнення рф. Цього разу нашим спікером був Євген Крюков, СМО Vulkan Casino, який у своїх коментарях зачепив те, як оператор зустрів війну, які складнощі супроводжують роботу, а також активність клієнтів.
Розкажіть, будь ласка, з якими викликами ви зіштовхнулися через війну? На які кроки довелося піти для оптимізації робочих процесів, ресурсів та адаптації до діяльності за нових умов?
Напередодні було безліч розмов щодо можливого вторгнення в Україну. Ми розуміли ризики та думали над планом Б. Частина операційної команди вилетіла за кордон, щоб організувати робочі процеси на місцях на випадок дня Х. Ще частина – до Львова із тим самим завданням. Але ми до кінця не вірили, що наші побоювання підтвердяться. Тож перший день війни викликав шок і заціпеніння. Страх за команду, нерозуміння того, що далі.
У перші дні було не до роботи, але ми робили все для того, щоб вона не зупинялася. Ми були на постійному зв’язку з командами та вирішували безліч нагальних питань: і особистих, і робочих. Ранки починалися з дзвінків у «Зумі», оновлення даних, хто де перебуває та чого потребує. В перші дні війни ми вирішили питання безпеки наших працівників: допомагали з релокацією на захід України та за кордон, а нашвидкуруч відкритий офіс у Львові став ще і тимчасовим прихистком. За перший тиждень ми відновили 90% довоєнних робочих процесів і забезпечили безперебійну роботу команд, що обслуговують клієнтів та підтримують операційні процеси: відділ клієнтського сервісу, білінгу, розробки тощо.
Численні локдауни навчили нас дистанційній роботі, тож кардинально нової оптимізації процесів не було. Найважче було адаптуватися до нової реальності і знаходити сили на робочі завдання, коли твоя стрічка новин оновлюється кожні десять секунд.
Наскільки змінилася активність клієнтів за час війни? Чи помічаєте ви тенденцію до її відновлення/зниження?
У перші два місяці війни показники очікувано просіли. І це зрозуміло: людям було не до ігор. Впевнені, що подібна ситуація сталася з усіма колегами в індустрії. Різниця лише в масштабах. У нас не було гучних рекламних кампаній напередодні війни, а події в країні не принесли кадрових змін і не вплинули на робочі процеси. Тож падіння трафіку було лише органічним у зв’язку з кардинальним зміщенням фокусу нашої аудиторії. Але вже з кінця березня обсяг трафіку почав відновлюватися, а з середини травня активність на сайті майже сягнула рівня довоєнних показників, причому органічно. Нині ми майже відновили об’єм трафіку у повному обсязі.
Ми розуміємо, що війна продовжується і розваги – це потреба не першого і не другого порядку. Водночас ми розуміємо, що є і ті, для кого ігри – одна з можливостей переключитися та відпочити. Тож ми робимо все для того, щоб наш сервіс міг це забезпечити на найвищому рівні.
Чи берете ви участь у благодійних заходах? Якщо так, то наскільки активно ваша компанія нині допомагає ЗСУ та державі загалом?
Мені здається, в українських брендів немає більшого пріоритету зараз, ніж благодійність та допомога армії і державі в цілому. Бо залишатися осторонь у скрутні часи та не висловити позицію – назавжди втратити довіру та повагу. Безліч наших співробітників з початку війни вступили до лав ТРО та ЗСУ. Тож перше, що ми зробили, – зберегли робочі місця та заробітні плати нашим захисникам, за запитами придбали амуніцію та техніку не лише нашим хлопцям, а і бійцям з їхніх військових частин. Також серед працівників було запущено благодійну програму: кожен може пожертвувати будь-яку суму з зарплатні та залишити запит на допомогу для військових, наприклад, якщо у лавах ЗСУ ваш родич, друг чи знайомий. Компанія подвоює донат кожного працівника і допомагає закрити заявки – придбанням необхідного чи фінансово. За понад чотири місяці війни ми зібрали більше 3 млн грн, а на фронт відправилися два дрони, більше двох сотень бронеплит та плитоносок, шоломи, рації, комплекти амуніції та безліч іншого. Окрім цього, компанія постійно донатить у благодійні фонди та допомагає з придбанням дорогих речей для армії – пікапів та іншого.
Гарних історій безліч, але, на жаль, війна триває, тож ми продовжуємо підтримувати наших колег, нашу армію і нашу державу.
Які найголовніші складнощі роботи під час війни ви можете виділити?
Найскладніше – вимушене розлучення з командою. Так, ми вже працювали дистанційно під час локдаунів і звикли до цього. Та, коли команді доводиться покинути свої домівки та роз’їхатися різними містами і країнами, це суттєво впливає на твій стан і якість роботи. Тому щоденні статус-мітинги у перші тижні війни допомагали тримати руку на пульсі, обговорювати бентежні моменти і просто підтримувати одне одного.
І ще один момент, який можу відзначити, – це робота з підрядниками. Війна змусила фахівців пересуватися з місця на місце, а деколи й змінювати фах: брати до рук зброю або йти волонтерити. Тож ми опинилися у ситуації, коли деякі робочі процеси за участю партнерів просто законсервувалися через неспроможність їх виконати чи довести до кінця.
На які кроки компанії довелося піти, щоб зберегти операційну діяльність та більшу частину робочих місць?
Перше і найважливіше – ми не звільнили жодного працівника та не зменшували заробітні плати. Ми розуміли, що зовсім не знаємо, як буде далі: настали часи, в яких явно не місце розвагам. Але ми розуміли, що, незважаючи на наші показники та заробіток, ми маємо зберегти команду.
І, як зазначалося вище, вже за перший тиждень війни ми відновили 90% довоєнних робочих процесів і забезпечили безперебійну роботу команд.
З ваших спостережень, у якому стані зараз перебуває гральний ринок країни?
Парадокс у тому, що, з одного боку, зараз не найкращий час для розваг, але з іншого – як ніколи відчувається настрій «жити тут і зараз». У комунікації з гравцями ми не тиснемо та не запрошуємо веселитися до світанку. Навпаки – підтримуємо бойовий дух, заохочуємо донатити разом із нами та з-поміж усього знаходити час на відпочинок. А ми готові створити найкращі для цього умови, як і завжди. До того ж зростання органічного трафіку дає нам зрозуміти, що люди потроху повертаються до ігор, бо це один із способів відволіктися і зняти стрес.
Чи плануєте відкривати офіс за кордоном чи робити релокейт в інші регіони України?
Під час війни ми відкрили офіси в Європі та на заході України. Частина працівників відвідує київський офіс, ще частина команди працює дистанційно з різних частин планети. Але ми чекаємо на той час, коли знову зберемося всі разом під одним дахом.
Які у вас плани на найближче майбутнє? Чи були якісь проєкти, реалізацію яких ви перенесли на післявоєнний час?
Події в країні змістили наш фокус і відклали деякі проєкти на пізніший термін. Чи будемо ми їх втілювати – залежить від того, чи будуть вони актуальними. А наразі ми працюємо над новими комунікаційними проєктами, що будуть спрямовані на допомогу Україні у боротьбі з країною-агресором. Ми розуміємо, що попереду ще довгий складний шлях для всієї країни. Потрібно продовжувати допомагати армії, медикам, відновлювати міста і села. І разом із тим людям потрібна розрада, можливість переключитися. Ми плануємо створювати проєкти, які об’єднають ці можливості. Про них ми вам обов’язково розкажемо трохи згодом.
Читайте також: Що потрібно бізнесу від держави для покращення умов роботи
Читайте також: У Parimatch розповіли про свої пріоритети під час війни
