Боротьба з нелегальними онлайн-казино – це завжди поступова політика – Сергій Буяджи

28 Липня 2021, 17:47

Боротьба з нелегальними онлайн-казино – це завжди поступова політика – Сергій Буяджи

Адвокат і спеціаліст у сфері ІТ та кібербезпеки розповів про особливості боротьби з нелегальними операторами на прикладі іноземних юрисдикцій, окреслив головні проблеми українського ринку і недоліки грального законодавства та висловив свою думку щодо вимоги розміщувати сервери оператора лише на території України.

Сергію, попри легалізацію в українському вебпросторі досі багато нелегальних онлайн-казино. На вашу думку, які найбільш ефективні шляхи боротьби з ними?

Якщо подивитись на досвід інших країн, наприклад Великої Британії, то можна дійти висновку, що боротьба з нелегальними онлайн-казино це завжди поступова політика, яка базується на нормах закону, правилах та стандартах, а також відкритому діалозі великих компаній гемблінг-індустрії з регулятором завдяки профільним асоціаціям. Було б цілком правильно та ефективно вибудовувати відповідний регулятивний «клімат» в Україні.

Звичайно, можна йти іншим шляхом, наприклад створити чи дати повноваження блокувати сайти за рішенням регулятора чи іншого правоохоронного органу, як це з давніх-давен існує в Російській Федерації. Однак в довгостроковій перспективі такий спосіб не є ефективним, а відповідно – і не вигідним для українського ринку азартних ігор.

Крім проблеми нелегальних онлайн-казино, в Україні постало питання незаконних залів ігрових автоматів. Наприклад, ось з чим стикнулися на практиці деякі наші клієнти, які планували отримати ліцензію на зали ігрових автоматів. Спочатку був шалений ажіотаж на приміщення, які б відповідали вимогам закону для розміщення автоматів (іншими словами, на готелі 3, 4 і 5 зірок), але потім цей ажіотаж зник, оскільки з порушенням усіх вимог законодавства поступово почали повертатися «чорні» зали. А це означає, що необхідність платити шалені кошти за ліцензію, облаштовувати готель відповідно до вимог, здійснювати масу інших витрат втратили економічний сенс. Навіщо? Адже поряд у підвалі за зачиненими дверима уже розмістився яскраво освітлений нелегальний зал з автоматами. Куди пускають усіх, не проводячи ідентифікації та не перевіряючи особу у реєстрі лудоманів.

Отже, поки не буде належного контролю з боку правоохоронний органів, які мають боротися із нелегальним казино, усі інші дії не матимуть жодного сенсу. Якщо ж правоохоронна система працюватиме правильно, то і нелегальні сайти можна блокувати, і нелегальні казино закривати, притягуючи винних осіб до відповідальності.

Чи впорається КРАІЛ із закриттям нелегальних сайтів? Адже помітно, що ця проблема існує і в розвинутіших і регульованих юрисдикціях.

Це питання завжди розглядається не з погляду того, справляється певна країна чи ні, а з погляду того, що існує завжди показник, який визначає, наскільки добре держава протидіє нелегальним гемблінг-проєктам.

Треба розуміти, що велика кількість нелегальних компаній насправді мають ліцензії в інших юрисдикціях, таких як Мальта чи Кюрасао, і таргетуються на українського споживача онлайн-послуг. Попри це, вони мають ліцензії, сертифікати та інші документи, які підтверджують законність їхньої діяльності в іноземних країнах, тобто нелегальними вони є лише для України. Єдиний спосіб, як може вплинути на них наша держава, – це заборонити доступ до сайту. Та всі ми знаємо про VPN-сервіси та інші засоби, які допомагають отримати доступ до того сайту, який хоче відкрити споживач, тому побороти формально такі сайти можливо, але повноцінно з цим не можуть впоратись навіть європейські країни.

Практика обмежень вебресурсів в Україні була вже раніше, і є всі підстави вважати, що вона продовжиться саме в такому вигляді. Знаковою є судова справа № 757/13284/20-к, в якій за результатами ухвали слідчого судді від 25.03.2020 року у кримінальному провадженні № 12019000000000599 всіх провайдерів України зобов’язали закрити доступ одразу до півсотні сайтів з азартними іграми, наклавши «арешт на права інтелектуальної власності».

Але я поки не знаю, чи КРАІЛ офіційно зверталась до правоохоронних органів або до суду із вимогою про припинення діяльності нелегальних онлайн- та офлайн-закладів. Сподіваюся, з часом такі справи з'являться.

Час від часу трапляються новини, що онлайн-казино чи букмекер стали жертвами хакерів, які або викрадали гроші, або хотіли викуп за викрадені дані. Як вважаєте, чи може така ситуація трапитися з українським ліцензіатом? Які засоби безпеки використовує гральний бізнес, щоб убезпечити себе від кіберзлочинців?

Гральний бізнес у своїй суті є точно таким же бізнесом, як і будь-який інший Інтернеті. Тому засоби та підходи до захисту значуще не відрізняються. Особливо з урахуванням того, що Україна дуже впевнено підхоплює глобальні тренди в цьому напрямі. Йдеться про створення систем анонімізації, шифрування, впровадження політик обробки та захисту даних відповідно до стандартів роботи з інформацією та менеджменту, а також згідно з європейськими політиками, зокрема ISO, GDPR, проведенням тестів на проникнення та стрес-тестів сайтів тощо. Питання кібербезпеки – це завжди питання захисту інтересів користувачів та репутації відповідного бренду, а оскільки ніхто не хоче втрачати свою репутацію та клієнтів, то в такому разі кожен обмежений лише своїми бажаннями та фінансами.

Окрім того, навіть законом України «Про азартні ігри» передбачений обов’язок використовувати захищені протоколи зв’язку, які б убезпечували обладнання від зовнішнього впливу, щоправда, таке формулювання не дає чіткого розуміння того, як саме мають бути влаштовані такі захищені протоколи.

На вашу думку, чому за законом онлайн-казино достатньо сертифікувати свою онлайн-систему, тоді як наземні казино мають отримувати у КРАІЛ ще й ліцензії на своє обладнання?

Це зроблено так, оскільки майже завжди онлайн-казино використовують єдину онлайн-систему для різних гральних сервісів, тобто в межах однієї компанії може існувати декілька різнотипових онлайн-автоматів (слотів), які працюють на єдиній математичній моделі, і сертифікувати кожен з них окремо немає сенсу.

Щодо наземних казино, то кожен ігровий автомат, рулетка чи кільце є індивідуальним і може мати свій відсоток виграшів і свою систему роботи, що, відповідно, потребує контролю кожного пристрою окремо.

З вашого досвіду, як саме представлена державна система онлайн-моніторингу ліцензіатів у інших країнах (можна одну для прикладу). В які терміни її створили та який вона в собі несе функціонал?

Хорошим прикладом може слугувати Білорусь, яка однією із перших легалізувала онлайн-гемблінг на своїй території, де першою ліцензованою компанією стала «Парі Матч», що дуже схоже на ситуацію з Україною. В Білорусі аналогом системи онлайн-моніторингу є спеціальна касова онлайн-система, яка виконує ідентифікацію гравців та контролює обороти онлайн-казино для сплати податків.

Щодо країн Європи то, наприклад, в Іспанії система моніторингу виконує функції контролю онлайн-лімітів гравців, їх доступу до ігор, проводить автоматизовану перевірку вимог перед початком роботи онлайн-казино, отримує технічну та фінансову інформацію від оператора.

Якщо ми говоримо про реальні строки старту її роботи то це приблизно 1.5-2 роки, оскільки деякі моменти все ж доопрацьовувались і після запуску. Запуск ринку азартних ігор Іспанії відбувся в 2011 році, а власне система почала повноцінну роботу вже у 2013 році.

Законом передбачено, що українські ліцензіати мають розміщувати свої сервери на території України. Наскільки доцільною є ця вимога? І чи не завадить вона входу іноземних операторів на вітчизняний ринок?

Така вимога є унікальною для України, і саме вона є ще однією перепоною для іноземних інвесторів. Немає жодних ризиків в тому, аби розміщувати сервери на території ЄС чи в інших країнах світу, які є абсолютно цивілізованими. Проте було б логічно заборонити розміщувати сервери в Російській Федерації, Китаї та інших країнах, які є ризиковими.

Ще одне не до кінця зрозуміле питання: яку саме інформацію ліцензіат має зберігати на сервері в Україні, а яку – на сервері в інших країнах. А між іншим, це питання набуває особливої актуальності з огляду на те, що наші правоохоронні органи полюбляють прийти і в рамках якої-небудь кримінальної справи винести усі комп'ютери, сервери та інші накопичувачі інформації, не розбираючись, наскільки релевантна інформація на вилучених носіях щодо розслідуваної справи. Відповідно, тримати абсолютно всю інформацію на українських серверах є, м'яко кажучи, небезпечно, особливо для нерезидентів, які заходять на українських гральний ринок.

Наскільки привабливим можна назвати український гральний ринок загалом, якщо порівнювати з іншими юрисдикціями ЄС?

Український ринок азартних ігор є дуже привабливим, проте іноземних інвесторів відлякує недосконале законодавче регулювання та відсутність практики його застосування, а також брак прозорих і зрозумілих для іноземців правил гри на цьому ринку.

Також до сьогоднішнього дня є незрозумілим співвідношення податкового навантаження та вартості ліцензій для грального бізнесу. Вони є надзвичайно великими. Звісно, вселяє надію те, що Верховна Рада України 15 липня 2021 року у першому читанні ухвалила законопроєкт № 2713-д, яким встановлено єдину ставку податку на дохід для всіх компаній, які працюють у сфері азартних ігор та лотерей, у розмірі 10%. Планується, що ліцензіати також сплачуватимуть податок на прибуток за загальною ставкою 18%, а податком на доходи фізичних осіб та військовим збором оподатковуватимуться виключно великі виграші від 48 тисяч грн.

Крім того, пропонується скасувати потрійну плату за річні ліцензії на діяльність букмекерів, онлайн-казино та ліцензії на ігрові автомати. Проєкт передбачає можливість зарахування фактично сплаченого платежу на наступні роки, що є загалом логічно. Відсутність такого положення в остаточній версії закону може поставити у неоднакові умови учасників ринку.

Ще однією проблемою є достатньо низька швидкість впровадження міжнародних стандартів, які стосуються сертифікації грального обладнання в Україні, адже до цього часу наша держава не імплементувала міжнародні стандарти відповідності для обладнання, що використовують оператори.

Щодо недоліків законодавчого регулювання у сфері реклами азартних ігор говорили неодноразово усі, але далі розмов, на жаль, справа не просунулася. Тому чекаємо на комплексне доопрацювання як законодавства про рекламу, так і спеціального закону про азартні ігри у цій частині. Це одне з тих питань, на розв’язання якого чекає усе українське суспільство, зокрема і ті, хто ніяк не перетинається зі світом азартних ігор.

Водночас, у деяких питаннях українське законодавство є достатньо прогресивним і може впевнено конкурувати з країнами Європи. Наприклад, це стосується й принципів відповідальної гри та боротьби з лудоманією.

Головні недоліки українського грального законодавства, які, на вашу думку, потрібно доопрацьовувати?

Відкритим залишається питання притягнення до відповідальності операторів азартних ігор, особливо в сфері реклами. Необхідно усунути прогалину в законодавстві, яка стосується відсутності КРАІЛ в статті 26 Закону України «Про рекламу», де зазначено перелік органів державної влади, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу. Адже в разі звернення до суду останній змушений буде ухвалити рішення не на користь комісії, яка наразі не має повноважень на притягнення до відповідальності за порушення у рекламі гемблінг-продуктів.

Багато експертів стверджують, що Україна може стати гральним хабом Європи. Чи розділяєте ви цю думку? Які фактори можуть завадити розвитку вітчизняного грального ринку нині і в майбутньому?

Ринок азартних ігор дуже чутливий до того, що відбувається всередині певної юрисдикції. Тому поки регулятор та політика держави є достатньо відкритими та прозорими в питанні регулювання, доти будуть всі шанси в України стати гральним хабом Європи.

Серед факторів, які можуть негативно вплинути на розвиток грального ринку, – непослідовна державна політика, тиск з боку правоохоронних органів, ускладнення нормативної бази, високе фінансове навантаження та нелегальний гральний бізнес.

Окреме місце в цьому списку займає закрита політика держави та абсурдність положень нормативно-правових актів, прикладом чого може бути вимога щодо розміщення серверів на території України та незрозуміла ситуація із сертифікацією обладнання, коли іноземні сертифікати не визнаються до цього часу. Але, сподіваюся, що ці недоліки з часом будуть усунуті, адже цей ринок функціонує лише рік, тому багато роботи над його удосконаленням ще попереду.

Останнім часом лунають заяви про тиск на такі міжнародні юрисдикції, як Мальта та Кюрасао. Чи спричинить це зменшення кількості міжнародних операторів?

На мою думку, як такого тиску в Кюрасао немає, періодично регулятор виконує покладені на нього обов’язки і виносить регулятивні приписи, однак це не цілеспрямований тиск на конкретних операторів, як іноді це буває в менш розвинених країнах, а абсолютно нормальна і прозора практика контролю за легальністю діяльності на відповідному ринку.

Щодо Мальти, то зовсім нещодавно там відбувалось анулювання ліцензії для Magic Services. Однак воно також абсолютно законне та обґрунтоване – через несплату щорічного ліцензійного збору за період з 1 серпня 2020 року по 31 липня 2021 року, який необхідно було сплатити до 25 червня 2021 року. Тож, на кількість міжнародних операторів це не має особливо вплинути.

Читайте також: PokerMatch готовий вийти на лідерські позиції в Україні протягом року

Читайте також: Олексій Гаєвський про обшуки в клубі спортивного покеру

Коментарі:
Зараз читають