У Верховній Раді останніми днями реєструють все більше проєктів законів, пов’язаних із легалізацією грального бізнесу. Прояснити ситуацію та прокоментувати ці події ми попросили Артура Палатного, народного депутата України VII-VIII скликань, голову Комітету Верховної Ради України VII-VIII скликань із питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, члена Виконавчого комітету НОК України.
Артуре Леонідовичу, скільки законопроєктів про гральний бізнес уже зареєстровано? І як ви до цього ставитеся?
На сьогоднішній день у Верховній Раді України зареєстровано вже вісім законопроєктів на тему врегулювання діяльності в сфері організації та проведення азартних ігор. Найбільш парадоксальним є те, що, крім основного законопроєкту, поданого Кабінетом міністрів, шість із восьми подані депутатами з фракції «Слуга народу». Як депутат двох скликань можу допускати, що це тільки створить перешкоди для якісного, швидкого та реального вирішення питання легалізації грального бізнесу.
Чому сьогодні практично з геометричною прогресією росте кількість законопроєктів, що регулюють сферу грального бізнесу?
Я бачу в цьому кілька причин:
- різні сфери впливу і в суспільстві, і у Верховні Раді, і в фракції «Слуга народу» можуть лобіювати чиїсь інтереси;
- бажання окремих осіб «вислужитися» перед президентом, який публічно задекларував намір детінізації грального бізнесу та легалізації казино зокрема;
- бажання деяких груп впливу заважати політиці президента та гальмувати його ініціативи.
Як, на вашу думку, можна буде регулювати гральний бізнес в Україні після легалізації?
Якщо ми звернемося до міжнародного досвіду, то в світі існує три моделі державного регулювання азартних ігор:
- повна заборона грального бізнесу;
- часткове узаконення лише деяких видів азартних ігор і зосередження грального бізнесу в спеціальних гральних зонах;
- повна легалізація грального бізнесу з одночасним жорстким контролем держави.
Особисто я схиляюся до третього варіанту, хоча ідея зі створення спеціальних територій для грального бізнесу наразі також активно обговорюється.
Стосовно заборони на гральний бізнес, що досі діє в Україні, висловлюють різні оцінки. Яка ваша думка з цього приводу?
У 2009 році сповідувалася ідея повної заборони грального бізнесу та на цій хвилі народні депутати проголосували за відповідний закон. Хоча ще тоді я вважав такий шлях не зовсім правильним, оскільки був прихильником існування легального грального бізнесу в нашій країні, але з жорсткішим регулюванням і контролем з боку держави. Час показав, що завдання, які мав вирішити закон про заборону ринку азартних ігор, не були досягнуті.
Головне «досягнення» – гральний бізнес продовжує існувати, але вже повністю «в тіні», без державного контролю, залишаючись при цьому доступним для широких верств населення. Через це держава втратила серйозні суми податкових надходжень, які б могли наповнювати бюджет країни та спрямовуватися на різні інфраструктурні, спортивні чи навіть просвітницькі проєкти.
Також не треба забувати про десятки тисяч офіційних робочих місць, які можна створити за допомогою легалізації казино.
Тут хочу звернути увагу на те, що в 2009 році під час ухвалення профільного закону була задумка зробити паузу і дати можливість виконавчим органам влади якісно врегулювати цю сферу діяльності та розробити досконале законодавство для ефективнішого функціонування грального бізнесу в спеціально відведених гральних зонах. На це Кабміну відводилося 90 днів. Пройшло вже 10 років – і нічого не зроблено.
На сьогоднішній день маємо невтішні наслідки – гральний бізнес існує нелегально, не платить податки, а крім того, виступає додатковим джерелом корупції й організованого криміналітету.
Чому так сталося?
Протягом двох каденцій роботи у Верховній Раді на посаді голови Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму я бачив більше десяти законопроєктів, які б різною мірою могли регулювати ринок азартних ігор, лотерей і казино. Деякі з них були відкликані, деякі зняті через корупційну або лобістську складову, деякі проєкти законів пройшли етап реєстрації, але так і не були розглянуті у сесійній залі. Чому? У першу чергу тому, що кожен із законопроєктів відображав інтерес або бачення його авторів і не враховував позиції різних сторін.
Який законопроєкт, на вашу думку, варто ухвалювати зараз?
Вважаю, що якщо парламент дійсно хоче бути надійним партнером президента Володимира Зеленського та уряду, потрібно брати за основу законопроєкт № 2285, поданий КМУ, і до другого читання його доопрацьовувати й удосконалювати. Також важливо суттєво розділити букмекерство, лотереї, онлайн-гемблінг і казино.
Що стосується казино, варто піти за аналогією європейських країн – відкривати їх тільки в дорогих готелях, аеропортах, спеціальних зонах, а вхід до таких закладів дозволити тільки за паспортом для ідентифікації особи.
У державний бюджет на 2020 рік Кабінет міністрів заклав 3 млрд грн надходжень від легального грального бізнесу. Наскільки реальний цей показник?
Легалізація ринку азартних ігор принесе державі приблизно від 4-5 млрд грн щорічно. І це тільки на початковому етапі. Мається на увазі висока плата за надання ліцензій як умова легального входу на ринок, податки з доходів гральних закладів, ПДВ на супутні послуги, мінімальна кількість робочих місць, визначена законом. Зрозуміло, що доступ до ігрових автоматів потрібно обмежувати для широких верств населення.
І найголовніше, це жорсткий контроль із боку держави. Як я зазначав у попередніх своїх інтерв’ю, законопроєктом слід передбачити створення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади чи пряме підпорядкування Міністерству фінансів усіх організаторів азартних ігор для того, щоб належним чином проводити ліцензування, вести відповідні реєстри, встановлювати вимоги щодо сертифікації ігрового обладнання та програмного забезпечення. Іншими словами – реалізовувати контролюючі функції, серед яких жорстке регулювання сплати податків та захист вразливих до лудоманії категорій осіб. Крім того, фіксована частина податків повинна йти на розвиток спорту, медицини культури й інших соціальних напрямків.
Ми повинні легалізувати не просто гральний бізнес, а цілу галузь, яка стане одним із джерел наповнення бюджету і соціально орієнтованим бізнесом.
Читайте також:Чому гральний бізнес в Україні варто легалізувати – експерт
Читайте також: Які вимоги до гемблінг-закладів у країнах Європи
