Ухвалення Верховною Радою проєкту закону № 2713-д спричинило цілу хвилю спекуляцій навколо теми оподаткування грального бізнесу. Найчастіша реакція – «держава знизила податки для казино, але не для інших сфер». У цьому матеріалі ми розберемо, для чого насправді ухвалили цей документ і чому він не про зниження податків для українських ліцензіатів.
Податкові ставки
Одразу потрібно зазначити, що законопроєкт № 2713-д містить прописані ставки для GGR (Gross Gaming Revenue) – валового грального обороту. Вираховується цей показник доволі просто – від суми прийнятих ставок віднімається сума виплачених виграшів. Умовно, якщо за місяць казино отримало ставок на 10 млн грн і виплатило 5 млн виграшів, то решта 5 млн і є GGR. І саме цей показник є ключовим в оподаткуванні грального бізнесу по всьому світу.
Умовно це можна назвати спецподатком для азартної індустрії, який сплачується додатково з податком на прибуток (18%) та військовим збором (1,5%).
У поточній версії Податкового кодексу прописані такі ставки для гемблінгу:
- 10% на зали ігрових автоматів.
- 18% на букмекерську діяльність та казино.
- 30% на лотереї.
Утім ніяк не прописане оподаткування онлайн-вертикалі, яка була легалізована профільним законом.
Законопроєкт № 2713-д пропонує єдину ставку на GGR для всіх вертикалей у розмірі 10%. І це доволі середня ставка по Європі, де розмір такого податку коливається від 5 до 20%. Тобто якщо законопроєкт пройде друге читання, то сумарно будь-який гральний заклад сплачуватиме такі податки: 10% GGR + 18% податку на прибуток + 1,5% військовий збір + податки на зарплати працівників. Очевидно, що це вже більше, ніж податкове навантаження на більшість українських видів бізнесу.
Про необхідність врегулювання податку на GGR говорили ще з часів розгляду законопроєкту № 2285-д. І обґрунтування тут доволі просте – в Україні надзвичайно дорогі ліцензії на гральний бізнес. І ринку завжди потрібен баланс – або високі ліцензії і низькі податки, або навпаки. Якщо і ліцензія, і податок будуть високими, то на цей ринок просто ніхто не буде приходити. Це стосується і потрійної вартості на ліцензію, яку документ пропонує скасувати, а вже сплачені кошти підуть в наступні ліцензійні платежі.
Саме тому унормування податкових ставок допоможе швидше запустити гральний ринок і залучити до нього іноземні компанії, які, крім податків, зроблять свій внесок у вигляді розвитку інфраструктури.
Читайте також: Ознаки гарного онлайн-казино в Україні
Податок на виграш
Після голосування почала з’являтися інформація, мовляв, нардепи звільнили виграші від податків, що знову-таки неправда. Суть така – за чинних податкових норм, будь-яка сума отримана гравцем у гральному закладі підлягає ПДФО (18%) і військовому збору (1,5%).
Водночас програші ніяк не впливають на це оподаткування. Гравець може поставити 100 грн, виграти 150 грн, але податок він має сплатити саме зі 150 грн, а не з фактичного виграшу. Ряд експертів вказували на це, адже це фактор, що змушуватиме українських гравців користуватися послугами нелегальних операторів, а іноземних гравців – їздити до казино в ті країни, де податок на виграш або відсутній, або становить 1-3%. На це звертали увагу і оператори казино: за їхніми словами, з такими умовами гри іноземний гемблер радше полетить до Грузії чи Білорусі, ніж до України. Нагадаємо, що одними з цілей легалізації грального бізнесу є детінізація економіки і розвиток туризму, проте за чинного податку це навряд чи можливо.
Саме тому законотворці додали в законопроєкт № 2713-д пункт, який звільняє від оподаткування виграші менші за вісім мінімальних зарплат (48 тис. грн станом на липень 2021 року). Це дозволить спрямувати українців до легальних операторів, а іноземних гравців до українських, а не грузинських чи білоруських, казино.
Отже, законопроєкт № 2713-д спрямований унормувати спеціальне оподаткування саме для грального бізнесу, підвищивши інвестиційну та туристичну привабливість України для іноземних компаній та гравців.
Читайте також: Кено – правила гри та історія виникнення
Читайте також: Як розвивається спортивне букмекерство в Україні
