На вебінарі «Legal Talks: податкове резидентство та єВідрядження у фокусі!» від IT Ukraine Association представники уряду розповіли про роботу над такими важливими питаннями для бізнесу, як проєкт «єВідрядження», броня від мобілізації та податкове резидентство. І якщо у випадку з першими двома пунктами триває активна робота, то ось із подвійним оподаткуванням справи дещо гірші через повну бездіяльність держави.
єВідрядження та мобілізаційні питання
Сергій Сметанко, директор департаменту економіки, безпеки і оборони Міністерства економіки України, зауважив, що питання єВідрядження є важливим як для бізнесу, так і для країни, яка отримає свої дивіденди з роботи бізнесу.
«єВідрядження» гальмує через зауваження до критеріїв відповідності
Щодо самої постанови та механізму, який врегульовував би закордонні відрядження, то її вносило Міністерство економіки, але опрацьовували документ представники різних органів виконавчої влади й організацій.
«Мінцифри вклало туди дуже багато свого внеску. Можна сказати, що вони зробили навіть більше, ніж Мінекономіки, оскільки у них було технічне планування – як би це все працювало через “Дію”», – уточнив урядовець.
Як результат такої роботи – було винесено постанову, яку уряд схвалив з доопрацюванням. На жаль, це доопрацювання ще триває. Паралельно з оваціями міністерство почуло цілу низку критики, особливо стосовно тих критеріїв, яким потрібно відповідати для отримання дозволу:
- Наприклад, термін у 7 днів багато хто вважає замалим. ІТ-спільнота запропонувала як мінімум 30 днів.
- Середня зарплатня на підприємстві у 20 тис. грн, але тут позиція Мінекономіки така – немає планів робити так, щоб змогли їхати всі. Потрібно зробити так, щоб їздити могла та частина бізнес-спільноти, яка дійсно робить внески в бюджет і яка найефективніше працює на економіку держави.
- Дозвіл на виїзд може отримати не більш ніж 10% працівників підприємства, але не більше за 10 осіб. Тут були питання щодо бізнесів, де працює менше 10 осіб.
- Щодо застави у 200 тис. грн, то багато хто вважає це непід’ємною сумою. Тому йдуть обговорення щодо можливості коригування показників, які були закладені в основу проєкту постанови.
Читайте також: Чому потрібно створювати програми бренд-амбасадорства
Подавати податкову звітність не потрібно
Зі слів Сергія Сметанка, до самої процедури питань немає, все відбуватиметься через «Дію», що прибирає людський фактор. Коментуючи питання модераторки, він зауважив, що подавати податкову звітність не потрібно. Задумка така, що підприємство заходить у «Дію» й обирає послугу. Але якщо підприємство не сплачувало відповідні податки, то і послуги не буде, а компанія одразу отримає відмову. Тобто всі критерії щодо податкової звітності, середньої заробітної плати, сплати ЄСВ, кількості найманих працівників будуть одразу підтягуватися відповідно до профайлу юридичної особи. І компанія сама може зрозуміти, що у разі невідповідності критеріям подаватися на дозвіл немає жодного сенсу.
ФОП може податися на дозвіл, лише якщо перебуває на керівній посаді
Модератор Катерина Олійник також уточнила, що дозвіл шириться лише на тих, хто працює за контрактом чи трудовим договором. Разом із цим в ІТ-бізнесі є компанії-резиденти «Дія City», які мають окремі категорії спеціалістів, що формально працюють за цивільно-правовими договорами, але у їхньої роботи є багато ознак, які прирівнюються до роботи найманих працівників. Тому є питання, чи можна очікувати, що «єВідрядження» поширюватиметься на таких осіб.
Представник Мінекономіки відповів на це, що у раз сплати підприємством внесків за таких осіб вони можуть рахуватися, як працівники, незважаючи на їхній фактичний статус.
Ще одне запитання модераторки стосувалося того, що роботодавцем може бути як юридична особа, так і ФОП. І постанова передбачає, що ФОП може подавати заявку на виїзд, але лише як роботодавець, а не людина, яка може виїхати за кордон.
На це Сметанко відповів, що йдеться про ту категорію ФОПів, які мають 10+ найманих працівників. Вони тоді можуть як самі подаватися на дозвіл для відрядження, так і робити це для своїх працівників.
«Якщо це ФОП для себе, то він не може виїхати. Тут такий задум, що він не може», – уточнив представник Міністерства економіки.
Він вважає, що буде перегляд цифр середньої зарплатні на підприємстві і застави, але їх точно не збільшуватимуть. Всі розмови ведуть саме навколо зменшення сум цих застав.
Проєкт гальмують через побоювання неповернення українців до країни?
Катерина Олійник також висловила припущення, що Кабмін не схвалив цієї постанови, оскільки держава не бачить у цій схемі достатньо запобіжників для того, щоб люди поверталися до України. Тому питання в тому, чи будуть створювати додаткові запобіжники, чи концепція залишиться без змін.
Директор департаменту на це відповів, що концепція «єВідрядження» поки що лишається незмінною і розглядається як експеримент. Якщо він запрацює, то через місяць можна зробити зріз даних щодо того, скільки осіб виїхало і повернулося/не повернулося остаточно. І на базі цього можна переглянути постанову чи взагалі призупинити цей експериментальний проєкт.
Щодо перспектив ухвалення постанови, то оптимістичним прогнозом було винесення доопрацювань для погодження на вищому рівні наприкінці вересня, але цього не трапилося.
Читайте також: 1хBet присутній в Україні через мережу сайтів
Процедура бронювання від мобілізації незабаром розшириться і покращиться
Також Сергій Сметанко повідомив, що у першому читанні був схвалений законопроєкт № 7687, який пропонує внесення у закон про мобілізацію в частині розширення переліку і категорій підприємств, які можуть бронювати своїх працівників. Друге читання законопроєкту має відбутися в максимально короткі терміни. І тут вже йдеться про відкріплення від мобілізаційних завдань, а акцент йде на організації, чия діяльність є критичною для економіки. Міністерство економіки розроблятиме відповідний нормативно-правовий акт. Це буде нова постанова, де буде визначено перелік критичних підприємств або критеріїв, за якими визначатиметься критичність підприємства.
Задум щодо гіг-спеціалістів такий – Мінекономіки хоче розділити відповідальність щодо пропозицій бронювання між відповідними міністерствами. Тобто, якщо йдеться про ІТ-спеціалістів, то Мінцифри має визначити ті критерії і показники, за якими подаватимуть пропозиції на бронювання. Загальні критерії будуть визначені для всіх сфер бізнесу, але специфіка може бути скоригована відповідним міністерством чи ЦОВВом.
Всі пропозиції, включно з іншими сферами підприємства, Мінекономіки взяло в роботу і проводитиме аналіз, щоб комплексно враховувати всі побажання. Потім, коли буде готовий чорновий варіант, його винесуть на обговорення.
Податкове резидентство
Держава нічого не робить для вирішення проблеми подвійного оподаткування
У цьому блоці модератор вела розмову з членом податкового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком. Зі слів Катерини Олійник, це питання пожвавилося після збігання 183 днів перебування українців за кордоном і обросло деякими міфами. З різних джерел інформації помітно, що на рівні держави, податкового комітету і Міністерства економіки питання податкового резидентства вже розглядалося і вже є кілька напрямів, у яких держава може попрацювати, і низка кроків, які можна зробити для вирішення питання податкового резидентства:
- Встановлення діалогу з країнами ЄС, бо саме вони прийняли найбільшу кількість українців.
- Можливість застосування аналогії до ковідного прецеденту, який встановлював можливість закріплення центру життєвих інтересів.
Однак повний перелік модератор не встигла озвучити, оскільки нардеп чесно сказав, що ніхто в цьому напрямі нічого не робить. З його слів, Економічний штаб забрав територію у Міністерства фінансів, яке вело перемовини з OECD. І тут було два варіанти – або змінити угоду про подвійне оподаткування з кожною країною або знайти «якийсь варіант».
«Потім уряд створив економічний штаб, набрав туди порядних людей і місцевих божевільних. Вони почали цей ковідний прецедент. Я скажу свою думку, це одразу був dead end і він нікуди не веде. Бо з часів ковіду в кожній країні лишилися люди, і воно було актуальне тоді. Зараз за всієї симпатії світу до нас це інша історія, яку намагаються імплементувати», – заявив Железняк.
Він додав, що потім була безглузда ідея з відправленням листів, а потім прийшла вказівка з Офісу Президента, щоб нічого не робити, а українці поверталися. Тому ці листи навіть і не відправили. А згодом дізналися про те, що і Польща прибрала оподаткування за бажанням. І, як вкотре підкреслив народний депутат, ніхто в уряді нічого не робить.
«Я вже написав лист на Економічний штаб, де йдеться, що треба це шапіто трішки розігнати», – додав спікер.
У відповідь на це модератор зауважила, що з інформації у публічних джерелах вимальовувалася абсолютно протилежна картина. Начебто передбачається два напрями роботи: діалог із Єврокомісією та співпраця з Організацією економічного співробітництва та розвитку.
Читайте також: Як вберегтися від DDoS-атак
Ярослав Железняк знову прокоментував це тим, що листи нікому не відправлялися через відповідну вказівку з Офісу Президента. Мінфін, після того як Економічний штаб взяв на себе це питання, отримав запитання від OECD: «Що відбувається?», і перемовини не продовжуються. І якщо будуть ідеї, що можна зробити на рівні податкового комітету, то це залюбки буде зроблено. У нардепа є багато запитань від друзів і родичів стосовно подвійного оподаткування.
«Але ще раз, це класний приклад, як можна пообіцяти щось зробити і не зробити, на жаль», – підбив підсумок Железняк.
Все, що можна зробити на рівні комітету чи парламенту, – це звернутися. Зробили цих звернень 30, то буде 31-ше, але це все імітація бурхливої діяльності і не більше.
Катерина Олійник згадала, що є реальне розуміння того, що нічого не відбувається. Хоч влітку IT Ukraine Association з іншою асоціацією піднімала це питання на рівні держави, держава обіцяла з цим розібратися і був часовий люфт, щоб визначитися над напрямом роботи в цьому питанні. А наразі нічого немає і для асоціації це такий собі заклик до дії, щоб підняти це питання і вимагати його рішення. Бо вбачалося, що на рівні комітету Верховної Ради чи Мінфіну щось відбувається, але помітно, що ніякого руху немає і відсутня можливість для якоїсь дискусії.
Пільгові податки для ІТ
Також є питання податкової пільги для операцій із постачання програмного забезпечення, оподаткування ПДВ та статусу розгляду законопроєкту № 7611, автором якого і є Ярослав Железняк і який має впровадити в життя ці пільги. Щодо цього нардеп відповів, що він повністю підтримує документ, єдине, що потрібно, – провести терміни щодо директиви. Бо якраз знайдено гарну конструкцію, яка дасть змогу прописувати прив’язку до вступу в Європейський Союз. Нині ж автор ще очікує відгуки від представників ІТ-сфери для того, щоб спрямувати цей законопроєкт до зали Верховної Ради.
Читайте також: Інвестиційна привабливість України під час війни
Читайте також: Які реформи можуть відбутися на гральному ринку України
