Під час війни у будь-якого бізнесу з’являється ціла низка юридичних проблем та питань, включно з ІТ. І, звісно, більшість із них пов’язані із оподаткуванням та фінансами. Саме це було темою виступу партнера Crowe Mikhailenko Віталія Смердова під час вебінару «Актуальні юридичні аспекти діяльності IT-компаній».
Віталій Смердов присвятив свій виступ актуальним податковим питанням для ІТ-бізнесу. Але водночас він зауважив, що ці питання існують десь із середину року, тому він не може сказати, що на ринку виникли якісь нові проблеми в цьому напрямі. Поза тим у деяких моментах з’явилися оновлення, про які варто поговорити.
Рахунки за кордоном
Що каже податкова
Проблематика тут полягає в тому, що з початку війни багато ФОПів цікавилися отриманням доходів на закордонні рахунки як банківських, так і платіжних систем. Такий запит ІТ-спеціалісти мали і до повномасштабного вторгнення, але після 24 лютого це стало топ-питанням.
Щодо цього, то податківці не проти, щоб ФОП отримував кошти на закордонний рахунок, і не проти оподаткування за ставкою 2 чи 5%. Але податківці вважають, що такі доходи після зарахування на іноземний рахунок мають переводитись на рахунок ФОП в Україні. Юрист теж висловив згоду з таким твердженням, бо це прямо випливає із законодавства. В контексті валютного законодавства можуть виникати певні складнощі. Є позиція, що необхідно зараховувати такі доходи в уповноважені банки, але виникає питання, чи потрапляє закордонний банк під категорію уповноважених.
Щодо експорту послуг, то в постановах НБУ йдеться про те, що виручка з експортних товарів має зараховуватися в Україну. І там же згадують, що в межах валютного законодавства товари і послуги ототожнюються. Тут спікер погоджується з тим, що термін «товари» є широким, але іноді валютне законодавство прямо легалізує такий термін, як «постачання послуг», «експорт послуг». І в межах цього законодавства є постанова НБУ, де експорт послуг звільняється від валютного нагляду, відповідно – немає вимоги щодо зарахування валютної виручки в Україну.
Читайте також: Форс-мажорні обставини і їх використання
Ситуація з банківськими рахунками
Повернувшись до позиції податкової, Віталій Смердов поставив запитання, де в Податковому кодексі зазначено, що доходи, які зараховуються на закордонні рахунки і не перераховуються в українські банки, мають оподатковуватися як доходи за загальними правилами для фізичної особи зі ставкою в 19,5%. І, звісно, у Податковому кодексі такого пункту немає.
«Тому в позиції податкової вони повторюють один той самий висновок, з початку року було декілька листів, якщо ви пам’ятаєте. Вони кажуть – ці кошти мають зараховуватися на рахунки в Україні, але ж вони не зазначають про те, в які строки, в які терміни ці гроші мають зарахуватися в Україну. Й очевидно, чому вони цього не роблять, тому що такої норми в Податковому кодексі немає», – акцентував юрист.
Тому, за оцінкою юридичної компанії, доходи, які приходять на закордонні рахунки, мають оподатковуватися за ставкою 2 чи 5% незалежно від того, чи зараховуються вони надалі на рахунки в Україні. Тобто сам факт зарахування коштів на іноземний рахунок є достатньою підставою для оподаткування за вищезгаданою ставкою для платника єдиного податку.
Спікер також зауважив, що не може сказати про те, що податковій вдалося всіх переконати у зворотному.
Платіжні системи містять більше ризиків
З рахунками платіжних систем все не так однозначно, бо іноді у разі отримання коштів за угодою між користувачем та платіжкою ці кошти називаються «електронні гроші». Тому отримання доходів у вигляді електронних грошей може викликати певні проблеми з погляду єдиного податку. Йдеться про те, що ФОП мають отримувати доходи лише в грошовій формі, якщо ж доходи отримуються в якійсь іншій формі, як-от електронні гроші, які за українськими стандартами грошима не вважаються, то це може спричинити проблеми і потенційне зняття статусу єдиного податку.
Водночас слід пам’ятати, що це один приклад такого негативного використання платіжних систем. Спікер радить під час використання платіжок звертатись до юристів, які глянуть на угоду між користувачем і системою, щоб уникнути таких проблем.
Податкове резидентство
Загальні тенденції
Теж дещо заїжджене питання, якого торкалися не один раз протягом року, але воно лишається актуальним. Що тут є нового на листопад 2022 року? На жаль, влада, а саме Мінфін і Податкова служба, не доклала достатньо зусиль, на думку Віталія Смердова, щоб фізичні особи, які виїхали за кордон, розуміли, як себе ідентифікувати: резидент України чи локальний резидент іншої країни. Також юрист розуміє, що Міністерство фінансів не може залізати в питання трактування законодавства Польщі, Естонії чи Іспанії.
Але сказати, залишається за фізичними особами статус податкових резидентів в Україні чи ні, як підтвердити цей статус, має саме Мінфін, і він цього не зробив. Тому в цьому питанні визначати статус потрібно самостійно. Фахівець нагадав, що податкове резидентство не має нічого спільного з громадянством. Бо громадянство – це останнє, що турбуватиме іноземних податківців, коли вони визначатимуть податковий статус особи.
Передусім є перелік факторів, які дають змогу ідентифікувати людину як резидента певної країни:
- Місце постійного проживання.
- Центр життєвих інтересів.
- Перебування в країні понад 183 дні.
І згодом, якщо за попередніми критеріями не виходить встановити статус податкового резидентства, то тоді статус податкового резидента можуть визначити за громадянством.
Читайте також: Нові критерії фінмоніторингу у проєкті Мінфіну
Конвенції мають вищий пріоритет, ніж місцеві закони
Спікер нагадав, що у цьому році він не раз висловлювався, що податкове резидентство людей, які виїхали за кордон, можна обґрунтувати як податкове резидентство України навіть за місцем постійного проживання. Бо якщо ПМЖ трактувати не вузько, а так, як це передбачено конвенціями країни оподаткування, то ситуація може змінитись. До того ж локальні податкові органи доволі часто забувають про існування таких конвенцій і віддають пріоритет локальному законодавству, що є неправильно. Конвенція – це наднаціональний правовий акт, який завжди має пріоритет над місцевим законодавством. Тому, якщо особа зіткнеться з такою практикою, що конвенція каже одне, а локальні закони інше, то конвенція має вищу силу. І це працює незалежно від того, де людина живе.
Зокрема, була історія в Австрії, де юрконсультанти казали, що людина стає податковим резидентом країни з першого ж дня перебування у ній. У відповідь на це їм нагадали, що між Україною та Австрією є конвенція, яка передбачає, що 183 дні українці в Австрії лишаються податковими резидентами України. Тому варто пам’ятати про таку тенденцію, що податкові органи орієнтуються насамперед на місцеві закони.
Читайте також: Піратство в гральному бізнесу і боротьба з ним
На яких підставах можна зберігати українське податкове резидентство
На думку Смердова, виникла погана тенденція, коли деякі країни визначають українців своїми податковими резидентами з першого ж дня. Так роблять Німеччина, Естонія, Австрія тощо. Водночас іноді локальне законодавство дає протилежний результат, який більш вигідний. Це стосується, зокрема, Литви та Латвії. У Литві є досить ліберальна позиція для українців – якщо вони виїхали до Литви після початку війни, але продовжують працювати як ФОП за старими контрактами, то податкове резидентство Литви не надається ні з першого, ні зі 184-го дня, бо вважається, що особа є податковим резидентом України.
У будь-якому разі, незважаючи на місце проживання, у більшості випадків є підстави вважати себе податковим резидентом України, навіть якщо за межами країни проживете понад 183 дні.
І якщо подивитися коментарі до конвенцій, наприклад Віденської, то можна побачити таке – тимчасове проживання за кордоном зі спеціальною метою не призводить до того, що місце постійного проживання особи змінюється. Перелік спеціальних ситуацій доволі вичерпний, тому це сильна аргументація, яка у 2022 році дозволяє продовжувати вважати себе податковим резидентом України.
Кожен випадок унікальний
Поза тим кожна ситуація є унікальною, бо якщо людина виїхала з України до Польщі, вивезла туди всю свою родину, продала всю українську нерухомість, зорієнтована на роботу в Польщі і не пов’язує себе з Україною, то, як зауважує Віталій Смердов, навряд чи можна сказати, що така людина має залишатися податковим резидентом України. Вона буде податковим резидентом Польщі за сукупністю ознак:
- Людина не ідентифікує себе з Україною.
- Центр життєвих інтересів був перенесений.
- Ознака про 183 днів у цьому разі теж буде на боці Польщі.
Тому кожну конкретну ситуацію щодо податково резидентства юристи мають розглядати як унікальну.
Крім того, нещодавно з’явилася можливість отримати довідку про статус податкового резидента України. Вона існувала і раніше, але видавався документ лише у паперовому вигляді. Тепер же довідка почала видаватися і в електронному вигляді. Юрист радить отримувати цю довідку у тому разі, якщо у 2022 році людина вважає себе платником податків до України. Бо інакше локальна іноземна податкова ставитиме запитання.
Читайте також: Ганна Буяджи про податки та фінмоніторингу
Читайте також: Techiia має зв’язки з 1xBet
