У виступах українських політиків, держслужбовців, фахівців та інших публічних осіб часто фігурує соціальний аспект у легалізації грального бізнесу. Переймаються цим питанням й у багатьох інших країнах. Чому Україні потрібно запроваджувати відповідальну гру на рівні закону та як це діє в інших державах?
Лудоманія та відповідальний гемблінг
У день обговорення законопроєкту № 2285 про легалізацію азартних ігор у сесійній залі Верховної Ради України виступала депутатка, яка розповіла про свого сина з лудоманією та відсутність можливості заборонити йому відвідувати гральні зали. Водночас ця представниця однієї з політичних сил була категорично проти узаконення грального бізнесу та закликала не підтримувати проєкт закону. Однак саме в зазначеному законопроєкті та його альтернативних варіантах закладені вимоги до операторів дотримуватися принципів відповідальної гри.
У такому разі гральний заклад фактично зобов’язується захищати гравців від зловживання азартними іграми та попереджає різними способами виникнення лудоманії (залежності). Крім того, відповідальна гра передбачає, що до гемблінг-закладу – офлайн чи онлайн – не будуть допущені неповнолітні, тут діє програма самообмеження гравців, а працівники ознайомлені та застосовують відповідні методи контролю.
На практиці це відбувається таким чином, що в наземному гральному салоні гравців ідентифікує персонал при вході. В онлайні існує обов’язкова ідентифікація в електронному вигляді. Саме такі методи дають змогу не допускати дітей і підлітків до азартних ігор, особливо на гроші. Верифікація клієнтів за скан-копією паспорту також належить до інструментів відповідальної гри.
За якими ознаками персонал наземного грального закладу розпізнає ігроманів? Наведемо особливості їхньої поведінки:
- нервозність і зайве збудження;
- підвищена емоційність;
- неадекватна реакція (істерика) в разі програшу;
- агресія, спрямована на персонал, гральне обладнання чи інші предмети в приміщенні;
- грубість на адресу інших гравців і дилерів.
Як виявити лудоманію у родичів, друзів або приятелів, які грають в онлайні? Уважно поспостерігайте за людиною та зверніть увагу на такі ознаки: виснажений зовнішній вигляд і/або безсоння, депресивний стан, байдужість до власної зовнішності та життя за принципом «гра в пріоритеті».
Читайте також:Про обмеження на гральному ринку Швеції
У чому полягає відповідальна гра?
У країнах, де гральні заклади мають законний статус, здебільшого законодавчо передбачена процедура самовиключення гравців. Цей інструмент дає можливість заборонити людям із лудоманією доступ до грального закладу. Причому до списку недопущених гемблери можуть потрапити двома способами: самостійно написати заяву або за ініціативою близьких родичів. Далі один із варіантів, коли модератор блокує доступ гравцеві на певний період, а потім за бажання гравець зможе повернутися в гру. Наприклад, в окремих штатах США термін обмеження становить три роки. Якщо після закінчення періоду гравець знову проявляє ознаки залежності, заборону вводять назавжди.
Іншим варіантом може бути обмеження розміру ставок і лімітів суми на депозиті, доступної для гри. Наприклад, у Данії та Грузії вдаються саме до такого виду запобігання гральній залежності. Тут витрати в гральному закладі за умови дії обмеження залежать від розміру місячного доходу.
Крім того, схильні до ігроманії клієнти мають право попросити про виключення з переліку адресатів для рекламних розсилок й інших повідомлень про новинки в азартних іграх, бонусні програми, проведення розіграшів тощо.
У низці країн існують спеціальні програми для допомоги та реабілітації людей із лудоманією. Також по допомогу можна звернутися до національних органів із проблем гемблінгу або товариств анонімних гравців.
Читайте також: Як стати професійним покеристом розповідають гості програми InfoTarget (у випуску 7)
Світова практика із захисту гравців
У багатьох країнах, де гральний бізнес легалізований, місцева влада вживає певних заходів для попередження виникнення та боротьби з лудоманією в наземних і онлайн-казино. Зокрема, серед таких встановлення мінімального віку для відвідування гемблінг-закладів. Наприклад, у Грузії офлайн можна грати після досягнення 21 року, а реєструватися для гри в онлайні дозволено з 18 років. Подібні вікові обмеження діють у Білорусі (з 2019-го – тільки з 21 року), більшості штатів США (з 21 року), Великобританії, Естонії, Іспанії, Угорщині та деяких інших країнах (із 18 років). Операторів, які порушують встановлені норми, притягують до відповідальності.
Також існують різні підходи до ідентифікації гравців. Наприклад, у Білорусі клієнти онлайн-казино підтверджують свою особистість за допомогою відеозв’язку.
Водночас нормативно-правові акти встановлюють правила для самовиключення гравців. Ці програми наразі діють у Великобританії, Білорусі, Італії, Швеції, Австралії тощо.
Серед методів боротьби із гральною залежністю – законодавчо встановлені вимоги до операторів стосовно відповідального ставлення до проблемних клієнтів. Так, у Португалії закон зобов’язує організаторів азартних ігор інформувати гравців стосовно можливості виникнення залежності, а за прояву в певного клієнта таких ознак – повідомляти про нього організаціям, які надають підтримку лудоманам.
Нагадаємо, нещодавно у Великобританії один із найбільших банків на території Європи приєднався до когорти банківських і фінансових установ, котрі пристали на пропозицію місцевого регулятора та почали блокувати кредитні картки для оплати витрат на азартні ігри в онлайні.
Варто зазначити, що саме Сполучене Королівство провадить активну політику стосовно запровадження жорсткого контролю азартних ігор в Інтернеті.
Читайте також: За вигуки «Роман Зозуля – нацист» клуб і вболівальники «Райо Вальєкано» будуть покарані
Читайте також:Балакін розказав, як відбувався расистський скандал на матчі «Шахтар» – «Динамо»