На вебінарі «Верховенство права: чи є короткий шлях для судової реформи?» Андрій Саварець, експерт із правових питань «CASE Україна», Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, та Дмитро Боярчук, виконавчий директор «CASE Україна», обговорили поточний стан, розповіли, чим важливі вибори до Вищої ради правосуддя та чому англійське право гарне для залучення інвестицій, але не для судів із державними органами чи установами.
Судова реформа в Україні триває з часів Революції Гідності, і не можна сказати, щоб вона була надто успішною, враховуючи скандали, які супроводжують рішення судів чи самих суддів. Однак здається, що саме під час війни з росією в цьому питанні з’явився проблиск світла.
Як реформувалися суди
Розпочав вебінар виступ Михайла Жернакова, який розповів про стан судової реформи та її перспективи. Звісно, перезавантаження Вищої ради правосуддя – це великий крок, але потрібно розуміти, що це початок. Однак приємно, що економічні організації й економісти дедалі більше звертають увагу на питання судів.
Суди як тотальна перешкода бізнесу та поетапна зміна системи
Раніше, після Революції Гідності, коли почалися серйозні реформи, можна було почути тези «нас це не стосується», «я в суди не ходжу, навіщо мені воно потрібно» чи «ми якось справляємося, у нас є юрвідділ, який якось вирішить, щось буде, а ось піднімати ці питання це собі дорожче, нехай буде як буде». Але з того часу потроху дійшли до того, що не буде як було, не буде економічного зростання, яке потрібне Україні для того, щоб стати частиною прогресивної світової спільноти.
Джерело фото: court.gov.ua
«Якщо подивитися на карту світу, то не існує жодної розвиненої держави, в якій немає справедливих судів. Так само як і не існує жодної тиранії чи олігархії, в якій суди справедливі, а решта – ні. Це кореляції один до одного – наявність судів у країні і розвиток країни як такої, включно з економічним фактором», – акцентував спікер.
За опитуваннями бізнес асоціації можна помітити, що нестача судів із верховенством права посіла «почесне» перше місце як причина відсутності нових великих інвестицій та те, що заважає вести бізнес. Водночас проблема судів змогла навіть обійти питання корупції та проблеми з органами правопорядку, настільки велику увагу бізнес тепер звертає на це.
Михайло Жернаков зауважив, ідентифікація судів як проблеми – це вже добрий знак, який свідчить, що до спільного вирішення питання вже недалеко.
Якщо говорити про саму реформу судів, яка так чи інакше відбувається з 2014-2015 років, то на цьому шляху теж пройдено значну відстань.
Читайте також: Як бізнесу вберегтися від санкцій та упередженого ставлення
Етап перший – покарати винних
Відбувалося це в кілька умовних етапів. Наприклад, спочатку все було дуже обмежено і планували покарати тих, хто кидав за грати активістів під час Майдану. І нині складно сказати, чи вдалося це повною мірою втілити.
Етап другий – проблеми доброчесності
Далі було розуміння, що ситуація набагато складніша і потрібно звертати увагу на доброчесність суддів і на корпус суддів загалом. Потрібно зробити повну переоцінку всіх суддів на їхніх посадах. Але після змін до Конституції стало зрозуміло, що неможливо давати системі оцінювати саму себе, а потім дивуватися, що щось пішло не так. Тоді вийшло так, що дуже мало суддів звільнили, а натомість на посади до Верховного суду прийшли особи з дуже сумнівною репутацією.
Етап третій – змінити внутрішні процеси
Згодом стала зрозумілою необхідність зміни підходів до суддівського самоврядування: призначення суддів, їхнього звільнення та іншого, що стосується кар’єри судді. Потрібне було нове рішення, і ним стало створення Антикорупційного суду, куди з допомогою міжнародних незалежних експертів обирали суддів, що дало свої результати. Антикорупційний суд працює вже три роки, дає результати і найголовніше – показує, що він може працювати без корупційних скандалів. До його складу не потрапила жодна особа, до якої були б певні застереження у громадськості, і цей суд працює і видає десятки вироків у корупційних справах.
Етап четвертий – масштабування
Нині ж триває етап масштабування цієї моделі на решту судової системи. З допомогою незалежних міжнародних експертів йде перезавантаження двох ключових органів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Верховна Рада 16 серпня 2022 року проголосувала за двох членів ВРП, які були першими, хто пройшов на цю посаду за новою процедурою. І мало того, що до обох осіб немає застережень громадськості, так і парламент показав найкращий підхід до цього процесу, вибравши з чотирьох фіналістів конкурсу двох найбільш гідних, на думку Михайла Жернакова.
Фахівець вважає, що це свідчить про певний злам, оскільки в такій непростій політичній ситуації, в якій зараз перебуває Україна, Верховна Рада бере і призначає незалежних людей на такі високі посади.
Читайте також: Україна отримує велику підтримку від підприємців
Джерело фото: uk.wikipedia.org
Чому вибори ВРП такі важливі?
Від складу Вищої ради правосуддя, звісно, залежить склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також ця комісія залежить і від Конкурсної комісії, половина якої представлена міжнародними експертами, а інша половина – українськими суддями, серед яких є і ті, хто вже зі зброєю боронив країну. Це важливий процес, і «CASE Україна» бачить, оцінює його та слідкує за його розвитком. Вже 22 серпня закінчується процес прийому документів на конкурс, за результатами якого 32 фіналістів має затвердити Конкурсна комісія, а 16 обраних членів кваліфікаційної комісії мають обрати новий склад Вищої ради правосуддя.
Майбутнє суддівського корпусу
Чому ці події такі важливі? А все просто, оскільки саме ці два органи в найближчому майбутньому обиратимуть приблизно 3 тис. суддів. Бо сьогодні вже є 2,5 тис. вакансій, а за очікуваннями Жернакова, незабаром ще 500 суддів підуть у відставку через обрання нового складу Ради правосуддя. Це практично половина суддівського корпусу, а отже, ці два органи визначатимуть судову систему України на найближчий час. Не менш важливими ці зміни є через те, що реформи ВККС, ВРП та Конституційного суду є № 1 в умовах на отримання статусу країни-кандидата в члени ЄС.
Англійське право – рятівне коло України?
Дмитро Боярчук зауважив, що всіх економістів нині хвилює питання – де Україні брати гроші, коли з’явиться хоч якась довіра до судової системи, та що робити в період, коли ця довіра в зародковому стані. Андрій Саварець же присвятив свої тези тимчасовим рішенням для проблеми верховенства права в той час, коли йде процес відбору суддів та приймаються рішення.
З його слів, останнім часом постійно чутно про необхідність використання англійського права. Тому він вирішив розібратися, чому англійське право вважається магнітом для іноземних інвестицій.
Історична репутація
По-перше, це репутація, яку ця правова система створила собі на ринку. Це бренд, який складався століттями, а Високий суд Лондона має високу довіру, вважається неупередженим і справедливим. Через це більшість міжнародних корпорацій і компаній намагаються вирішувати свої питання саме в англійських судах.
Крім того, більшість зовнішньоекономічних контрактів оформлюється компаніями саме на базі англійського права. А деякі юрисдикції взагалі користуються англійським загальним правом, наприклад Гонконг і Кіпр. Звісно, ці країни пов’язані колоніальним минулим із Британською імперією, однак, коли 1997 року Гонконг повертався до юрисдикції Китаю, однією з умов було повне збереження судоустрою британського типу. І, крім податкових пільг, саме судовий захист забезпечив величезний притік інвестицій до Гонконгу, який сумарно оцінюють десь у $2 трлн.
Аналогічна історія і з Кіпром, який є членом ЄС, але послуговується саме системою англійського права і прецедентної системи. Завдяки цьому Кіпр вважається інвестиційним хабом і зміг залучити сумарно $400 млрд.
Велика Британія теж була членом Європейського Союзу і мала враховувати європейське законодавство. Однак англійське право розвивалося самостійно і стало Aston Martin серед правових систем.
Читайте також: CEO Parimatch Ukraine про адаптацію та пріоритетність компанії під час війни
Спеціалізація на вирішення проблем бізнесу
По-друге, ця система обкатана саме для ведення бізнесу, тому англійське право забезпечує широкий рівень визначеності і передбачуваності. Пояснюється це так:
- Широка структура прецедентів. Англійські суди не обмежені нічим: тлумаченням законодавства, трактуванням угоди тощо. Тому це право таке популярне у страхуванні, ІТ, фінтесі та бізнесах, які стосуються штучного інтелекту.
- Гнучкість англійських судів. Суддя, вирішуючи певну справу, створює закон, якщо тільки його не скасує вища інстанція.
- Адаптація під іноземців. Якщо взяти статистику розгляду справ англійськими судами, то у 80% із них фігуруватиме іноземний суб’єкт.
Можливості англійського права в Україні
Якщо ж впроваджувати англійське право в Україні, то потрібно чітко визначити, на які відносини воно буде розповсюджуватися. Навіть попри те, що Україна розглядається як потенційний член ЄС, введення англійського права аж ніяк цьому не заважатиме. Наприклад, можна оголосити про створення інвестиційного парку, всередині якого працюватимуть саме ці правові норми. Але тоді потрібно буде бачити відповідальність держави. Бо щойно іноземна компанія почне вирішувати якісь податкові суперечки, митні питання, неправомірні дії правоохоронців тощо, вона зіштовхнеться з тим, що юрисдикція англійського права не діє і компанії доведеться мати справу з українськими судами.
Адаптація під місцевий колорит
«Тому як варіант під час укладання інвестиційних угод можливе саме використання англійського права, і тоді держава матиме якогось суб’єкта, який виступатиме рівноправним партнером з іноземним інвестором. Але вибачте, тоді одразу потрібно попереджувати, де вирішуватиметься спір. Якщо скажемо, що спір вирішується в іноземних судах і арбітражах, то це дасть додатковий сигнал іноземним інвесторам, що з нами можна мати справу, бо можна буде отримати справедливе рішення», – розкрив приклад імплементації Дмитро Боярчук.
І вже згодом, із напрацюванням практики і здобуттям Україною певної репутації, можна буде вести мову про створення комерційного арбітражу чи суду в самій країні. Можливо, для початку потрібно залучити іноземних суддів, а потім підтягнеться українська юридична структура. Відповідно, юристи отримають необхідні навички, знання та освіту.
Тимчасова гарантія верховенства права
Сама ідея використання англійського права дуже приваблива, хоч і має багато питань щодо того, як втиснути його в українську правову систему. Але це якраз одна із відповідей для тимчасового питання верховенства права. Дві правові системи можуть існувати паралельно, а коли українська судова система підтягнеться, то вони зможуть взаємодіяти, а іноземний інвестор зможе вибирати – чи заходити йому в окремі інвестиційні парки чи вкладати інвестиції в Україну в загальному порядку. Це не заважатиме інтеграції з Європейським Союзом і дасть потужний сигнал, що країна в пошуках необхідних сприятливих умов для інвесторів.
«Тому що сьогодні який закон чи законопроєкт не прочитаєш, там написано, що це абсолютно точно сприятиме залученню іноземних інвестицій. Іноземні інвестори вже не ведуться на такі слогани чи слайди. Вони абсолютно чітко розбираються в нашому законодавстві, а особливо – в правозастосуванні, діяльності правоохоронних органів, фіскалів та українських судів. Це для них буде важливіше», – повідомив Андрій Саварець.
Читайте також: Актуальні питання ІТ бізнесу під час воєнного стану
Повної заміни правової системи не буде
Михайло Жернаков додав, що він нічого не має проти англійського права. Однак ці слова останнім часом забагато «дзвонять», але що мається на увазі під цим, ніхто не уточнює.
«Давайте у нас в Україні буде англійське право. Окей, що це означає?» – спитав спікер.
Якщо це інвестиційний спір чи спір із будь-яким резидентом, то арбітраж можна зазначити в договорі та піти в Стокгольм, Париж чи Лондон до будь-якого суду, який матиме повноваження на розгляд такої справи.
У випадку, коли це спір між двома резидентами, то ніяка інша юрисдикція не має бути залучена, бо має бути все-таки українська судова система, яка існує для того, щоб такі спори розглядати.
І звісно, ніякий арбітраж не допоможе, якщо йдеться про спори з українською податковою чи митною службами чи іншими органами. Такі спори ніяке англійське право не вирішить, це все відбуватиметься виключно в українській юрисдикції. І саме через це потрібно продовжувати змінювати та реформувати саме вітчизняну судову систему.
У випадку з квік-фіксами Михайло Жернаков не впевнений, наскільки це можливо. Спікер вірить у розбудову української силової системи і її реформу, однак це речі, які триватимуть не один рік. Один із можливих варіантів саме для комерційних спорів – це залучення безпосередньо представників бізнесу до таких спорів, як це відбувається у Франції і Німеччині. Це одна з таких речей, яка працює незалежно від судової системи та її реформи.
Читайте також: Розповсюджені помилки при ввезенні гуманітарної допомоги
Висновки
Таким чином, із виступів спікерів можна відзначити, що судова реформа все-таки почала потроху рухатися у правильному напрямку. Зокрема, про це свідчить факт, що парламент проголосував за обрання членами Вищої ради правосуддя двох неупереджених осіб. А в майбутньому сформовані ВРП і ВККС зможуть переобрати практично половину суддів України, що зможе забезпечити якісно новий підхід та повернути довіру українців до судових інстанцій.
Якщо ж повернутися до питання англійського права, то це, безумовно, якісний інструмент для залучення інвестицій, деякі елементи якого в Україні вже ввели для резидентів спеціального правового режиму для ІТ-бізнесу «Дія City». Крім того, таке право дасть змогу бізнесам максимально ефективно та неупереджено вирішувати питання та спори між собою. Однак це не допоможе їм, якщо позов буде подано не проти конкурентів, а проти, наприклад, Податкової служби. Тут вже в дію вступають саме українські суди, від чесності і неупередженості яких і залежить подальший бізнес-клімат. Поки складно прогнозувати майбутнє, але хочеться вірити, що судова реформа дійде до свого логічного кінця й українські суди зможуть захищати іноземних інвесторів і керуватися буквою закону, а не вляпуватися в корупційні історії та відстоювати інтереси певних привілейованих осіб чи компаній.
Читайте також: Інформаційні атаки на ліцензіатів КРАІЛ – розбираємо сторони
Читайте також: Бюрократія під час воєнного часу – що робити бізнесу
