Нові критерії ризику фінмоніторингу – що пропонує Мінфін

Ще у вересні Міністерство фінансів опублікувало проєкт наказу, за яким пропонує встановити нові критерії ризику, які мають брати до уваги суб’єкти первинного фінансового моніторингу для застосування високоризикового підходу до своїх клієнтів. Водночас цей документ вже викликав критику з боку грального бізнесу, адже ліцензіати просто не мають достатньо компетенцій для виконання його положень.

Кого це стосується

Як зазначено у документі, ці критерії мають використовувати у своїй роботі суб’єкти первинного моніторингу, а саме:

• Учасники фондового ринку.
• Адвокати, а також адвокатські бюро й об’єднання.
• Нотаріуси.
• Компанії з юридичних послуг.
• Особи, які надають послуги створення, діяльності та управління юрособами.
• Постачальники послуг, пов’язаних із криптовалютою.
• Аудитори.
• Бухгалтери та компанії, які надають послуги бухгалтерського обліку.
• Компанії, які надають консалтинг із податкових питань.
• Рієлторські компанії та компанії, які за кошти надають консультації щодо купівлі-продажу майна.
• Компанії, які торгують за готівку дорогоцінними металами та виробами з них.
• Компанії, які працюють у сфері лотерей та азартних ігор.

Читайте також: Форс-мажорні обставини та їх правильне використання

Створення ризик-профілів

Бізнеси, які потрапили до цього переліку, мають розробити власні критерії для визначення ризику відмивання коштів, але з врахуванням: критеріїв, вказаних у документі від Мінфіну, типологічних досліджень від Держфінмоніторингу, вимог і рекомендацій для суб’єктів фінмону та особливостей роботи самого СПФМ.

Разом із цим, коли компанія розроблятиме власні критерії визначення ризику, їй також потрібно провести оцінку всіх наявних та потенційних ризиків, притаманних профілю роботи. Ця має бути оцінка:

• ризик-профілю СПФМ – виявлення ризиків, притаманних сфері діяльності компанії, та аналіз наявних заходів для управління ризиками відмивання коштів для їх зниження;
• ризик-профілю клієнта – виявлення ризику ділових відносин із клієнтом та аналіз наявних заходів з управління ризиками відмивання коштів для їх мінімізації.

Бізнес має оцінювати свій ризик-профіль на підставі характеру та масштабу своєї роботи, відповідного виду діяльності СПФМ, видів клієнтів, географічного розташування як компанії, так і фінансової установи, де СПФМ відкрив банківський рахунок, способів отримання послуг СПФМ, контрагентів суб’єктів первинного фінансового моніторингу та інших критеріїв, які пов’язані із діяльністю компанії.

Зобов’язання СПФМ

Паралельно з цим проєкт постанови закріплює, що суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають враховувати так критерії під час оцінки ризику:

1. Врахування географії, особливу увагу варто приділяти державам, які не виконують рекомендації FATF, мають недоліки у системі запобігання відмиванню коштів чи здійснюють збройну агресію проти України.
2. Під час аналізу каналів СПФМ мають приділяти увагу ризикам, які викликані новітніми технологіями. Особливо це стосується віддаленого встановлення відносин із клієнтом.  
3. СПФМ самі визначають пріоритетність розроблених ними критеріїв, враховуючи можливі наслідки таких ризиків, та встановлюють їм відповідну питому вагу під час подальшої оцінки рівнів ризику.
4. СПФМ мають враховувати результати власного ризик-профілю під час розробки критеріїв ризику для оцінки ділових відносин із клієнтом.
5. Оцінка ризику клієнта має бути зроблена перед початком співпраці чи здійснення фінансової операції.
6. Якщо СПФМ збирається прийняти ризики, йому потрібно враховувати наявність у себе методів управління ними та ресурсів, які можуть це забезпечити.

Пропоновані Мінфіном критерії ризику

У цьому розділі Мінфін розбив критерії на три блоки – клієнти, географія і тип продукту/послуги та канал їх надання.

Критерії ризику за типом клієнта

Далі документ наводить дуже широкий перелік ознак, за якими СПФМ має застосовувати до клієнта ризик-орієнтований підхід.

Читайте також: Що потрібно знати про корпоративну комунікацію

Політично значущі особи

Передусім це люди, які є політично значущими, або ж члени їхніх родин чи інші особи, пов’язані з ними, які приховують особу за допомогою:

• корпоративних інструментів;
• посередників, коли це не відповідає діловій обстановці;
• членів родини, включно з двоюрідними братами/сестрами, племінниками, дядьками, тітками, дідусями, бабусями, внуками і правнуками.

Також застосування ризик-орієнтованого підходу може бути виправдано, якщо вищезгадана політично значуща особа чи пов’язані з нею люди мають певну поведінку чи характеристики. Мінфін роз’яснює це так:

• некомфортні почуття клієнта під час надання даних про активи чи джерело їх походження;
• небажання чи неможливість надати пояснення причин ведення справ у певній країні;
• надання неточної чи неповної інформації;
• перерахування коштів до країни, з якою клієнт не має ділових зв’язків;
• інші СПФМ припинили роботу з цим клієнтом або були притягнуті до відповідальності за таку співпрацю;
• використання різних банківських рахунків без видимої на те причини;
• наявність доступу до державних активів, бюджетних коштів, державного майна;
• можливість прямого впливу на регуляторний орган, який має повноваження на видачу дозволів, ліцензій чи концесій, приховування інформації про свої повноваження;
• доступ до урядових чи корпоративних рахунків;
• фінансова діяльність клієнта не відповідає законній чи очікуваній діяльності, кошти особи постійно переміщуються з одного рахунку на інший без належного обґрунтування;
• применшення функцій, які має політично значуща особа.

Сфера роботи

Під ризик-орієнтований фактор клієнт одразу потрапляє також за умови, якщо він працює в низці індустрій. Проєкт постанови наводить повний перелік таких сфер – це виробництво чи торгівля зброєю, боєприпасами та військовою технікою; банківська справа і фінанси, сфера публічних закупівель, будівництво та великі інфраструктурні проєкти, охорона здоров’я, гірничо-видобувна діяльність, торгівля нерухомістю, антикваріатом, предметами розкоші, дорогоцінними металами та камінням; робота, пов’язана з криптовалютою, діяльність у неприбуткових організаціях (НПО), включно з благодійними, політичними та релігійними організаціями.

Щодо останніх у документі дають додаткові роз’яснення:

1. Неприбуткова організація веде фіктивну діяльність.
2. Організація використовує кілька рахунків в іноземних банках.
3. НПО залучена у фінансову операцію, яка стосується великих сум готівки чи пожертв без використання банківських рахунків.
4. Способи використання коштів не відповідають меті та діяльності НПО.
5. НПО бере участь у купівлі чи фінансуванні купівлі товарів подвійного призначення.

Читайте також: Журналісти виявили в Україні низку сайтів, яка працює з 1xBet

Інші види ризикових клієнтів

Щодо інших видів клієнтів у проєкті постанови містяться більш лаконічні описи:

1. Клієнт працює у сфері з високим рівнем корупції.
2. Клієнт має посередників, фінустанови чи якісь СПФМ, на яких не поширюється дія законодавства та які неналежно контролюються регуляторами.
3. Сам клієнт є новим суб’єктом господарювання, термін роботи якого з моменту держреєстрації становить менше шести місяців.
4. Структура власності підприємства клієнта ускладнює визначення кінцевого бенефіціара або ж клієнт намагається приховати свою діяльність, реальних бенефіціарів та суть своїх операцій.
5. Наявні дані можуть дати підстави для підозр, що клієнт є фіктивною компанією чи в структурі власності є фіктивна компанія для ускладнення визначення кінцевого бенефіціара.
6. Клієнт не має достатньо активів, щоб вести задекларований ним вид діяльності.
7. Клієнт зі сфери надання послуг має маленькі витрати на персонал чи підрядників і повідомляє про дохід, який не є реальним для інших власників такого бізнесу.
8. Клієнт має значні активи, але при цьому повідомляє про дохід, який є набагато меншим, ніж у інших представників певної сфери бізнесу.
9. Кількість працівників не відповідає роду діяльності клієнта.
10. Бухгалтерські дані фіксують, що клієнт отримував гроші в той час чи терміни, коли це є нелогічним для вказаного виду бізнесу.
11. У клієнта немає бухгалтерських записів щодо його діяльності (отримана виручка, дохід, кількість реалізованого товару).
12. Клієнт веде бізнес без отримання доходів або ж вони формуються за рахунок інших видів діяльності.

Цікавим є пункт, де описується ризиковий клієнт, який є гравцем чи учасником у державних лотереях. Тут, на думку Мінфіну, є такі фактори:

1. Особа грає на великі суми.
2. Фінансові операції не відповідають розміру доходів людини.
3. Є підозри, що клієнт діє від імені чи за дорученням третіх осіб.
4. Особа є джанкет-туристом.
5. Є підстави вважати, що клієнт використовує дроблення фінансових операцій.
6. Є підозри, що особа використовує кілька клієнтських рахунків.
7. Клієнт належить до вразливих соціальних груп – є студентом, пенсіонером, безробітним, малозабезпеченим чи жебраком.
8. Має великі борги перед фізичними чи юридичними особами.

Повний перелік таких клієнтів складається з 35 пунктів, однак у контексті грального бізнесу це виглядає алогічно, оскільки багато з ознак стосуються передусім юридичної особи, а не клієнтів операторів, адже відвідувачі гральних залів чи онлайн-казино завжди є фізичними особами. Але до цього ми повернемося дещо пізніше.

Географічні критерії

Тут СПФМ потрібно враховувати значення географії під час оцінки ризиків – країни, які здійснюють збройну агресію проти України, держави, внесені до офшорних зон, непідконтрольні або тимчасово окуповані території України, держави з чорного і сірого списків FATF, держави, визначені ЄС як такі, які мають слабкі режими протидії відмиванню коштів, держави, яким притаманний високий рівень корупції.

Критерії за видом продукту чи послуги та каналом їх надання

Коли СПФМ роблять свої критерії ризику за видом продукту чи послуги, їм варто дивитися на рівень прозорості послуги та рівень її складності, а також на потенційну суму коштів, які може використати клієнт за допомогою такої послуги чи продукту.

Якщо ж говорити про критерії ризику за способом надання послуги/продукту, то Мінфін хоче, щоб компанії мали на увазі:

1. Залучення компаній, які не є СПФМ, до верифікації та ідентифікації клієнта.
2. Використання інструменту покладання в порядку, встановленому СПФМ, для ідентифікації і верифікації клієнта чи його представника.
3. Надання послуг у режимі онлайн із використанням нових продуктів діловодства чи технологій, які забезпечують проведення фіноперації чи надання послуги без прямого контакту за клієнтом.
4. Використання способу для надання чи отримання послуг, який так чи інакше обмежує СПФМ в керуванні процесом, оперативності прийняття рішень чи здатності повної оцінки ризиків.

Читайте також: КРАІЛ прагне цифровізувати більшість процесів

Реакція ринку та експертів на проєкт постанови

Однією з перших на це зреагувала асоціація ліцензованих операторів UGC. Її голова зробив заяву, у якій зазначив, що постанову писали без розуміння роботи гральних компаній та залучення КРАІЛ як компетентного органу. Проблема полягає в тому, що багато прописаних критеріїв стосуються саме юридичних осіб, що особливо помітно в критеріях клієнтів, де йде мова про використання банківських рахунків, структури власності, наявність активів, доходів та бухгалтерські дані. А клієнтами гральних операторів є фізичні особи, тому застосування тих норм, які прописані, до гравців неможливе в реальному житті. Пояснюється це тим, що гральний оператор не є банком чи фінансовою компанією, тому у нього немає права додатково запитувати у гравця дані про його місце роботи, матеріальний стан, особисте життя чи стан справ і коштів.

Це підтвердила адвокат Ганна Буяджи, яка зауважила, що за обставин, коли ідентифікація гравця оператором чітко прописана у профільному гральному законі, спроби вимагати надання інших документів будуть грубим порушенням повноважень ліцензіатів КРАІЛ. Таким чином, оператор ніяк не зможе виконувати норми проєкту постанови та встановлювати всю інформацію про гравця.

Натомість UGC запропонувала внести зміни, а саме – видалити пункти, які не властиві для грального бізнесу, прописати критерії, характерні для гральних операторів, та застосовувати високоризиковий підхід лише за досягнення ліміту суми торгової операції.

Читайте також: Ганна Буяджи про скасування пільгових податків та нові критерії фінмону

Читайте також: Як живе нелегальний гемблінг під час війни