Гру в сучасну лотерею вважають особливою частиною азартних ігор у багатьох країнах. Навіть державна заборона грального бізнесу часто обходить її осторонь. Чому лотерея виникла понад тисячу років тому, а в Європі існує вже більше пів тисячоліття? Команда Login Casino зібрала цікаві факти.
Перші згадки про лотерею
Історики не називають точної дати й обставин виникнення лотереї, власне, як і не мають одностайної думки, хто саме її вигадав. За однією з версій, гра бере свій початок ще з часів Древньої Греції, що відображено в міфології, тобто ще до нашої ери. Інші вчені припускають її появу під час панування Римської Імперії й існування Стародавнього Китаю. Наприклад, за даними деяких дослідників, тоді китайці активно грали в лотерею, подібну до сучасного «Кено», а Велику Китайську стіну збудували саме на кошти від цієї азартної гри.
Також історики вважають, що римські імператори проводили лотереї під час святкувань, а у вигляді виграшу пропонували рабів і майно.
Появу першої лотереї в сучасній Європі пов’язують із розіграшем, який 24 лютого 1466 року влаштувала в Брюгге (Бельгія) вдова фламандського живописця Яна Ван Ейка – на честь 25-ї річниці смерті чоловіка. Взяти участь у ній міг кожен, хто купив квиток. Збір був призначений для міських бідняків. Надалі в Бельгії проводили різні лотереї, завдяки яким будували водні канали, портові споруди, каплиці тощо.
Як лотерея крокувала Європою
Лотерея в європейській історії стала частиною різних знакових подій. Скажімо, французький король Франциск 1520 року видав наказ про проведення лотерейних ігор у п’яти великих містах (Ліон, Париж, Страсбург, Лілль та Бордо) – задля наповнення державної казни.
Щоб вийти з глибокої фінансової кризи 1559 року, лотереї запровадили в Англії.
Візок із лотереї в Лондоні, липень 1826 року, продаж останньої урядової лотереї
У Флоренції 1530 року вперше відбулася італійська лотерея із грошовими призами. Тоді її вважали однією з найгучніших у країні. De Lotto de Firenze отримала загальне визнання та доволі швидко поширилася Італією. Італійці виявилися затятими шанувальниками лотерейних ігор. 1863 року в країні був ухвалений указ про регулярне проведення національної лотереї. Мета – збір коштів на державні потреби.
Числові лотерейні ігри вперше відбулися в Нідерландах 1726-го.
Австралія виходила з кризи завдяки лотереї
Ось так виглядав лотерейний квиток Банку Австралії № 2890, виданий Джону Стерлінгу, від 19 жовтня 1848 року, оформлений 1 січня 1849 року:
Тоді відбулася перша лотерея в Австралії – в Сіднеї в 1849 році – та викликала чимало суперечок. Крім того, дослідники припускають, що вона проходила незаконно, але уряд закрив очі на цей факт, оскільки вважав єдиним способом запобігти наслідкам тогочасної фінансової кризи. Кілька чинників вплинули на ситуацію, й на початку березня 1843 року одна з найбільших фінансових установ, – Банк Австралії, – зазнала надвеликих збитків: 180 акціонерів не тільки втратили свої інвестиції, але й зіткнулися з особистим розоренням, оскільки їхня відповідальність була необмеженою. Заборгованість банку оцінювали приблизно в 225 тис. фунтів стерлінгів, а його активи (як і акціонерів) передусім були в нерухомості, що стрімко впала в ціні. Отже, зібрати достатньо коштів для покриття зобов’язань не було можливості. Це могло призвести до погіршення економічного стану та загальної паніки.
Акції банку були різні: від великих фермерських господарств та видатних будівель міста до невеликих, малопродуктивних та майже безцінних земельних ділянок у віддалених районах країни. Банк розглядав варіанти, як найкраще справедливо розподілити їх серед акціонерів, і дійшов висновку – жеребкування є єдиним способом, який забезпечує справедливість і неупередженість. Така лотерея, в якій вигравали б маєтки, вилучені за невиплачену заборгованість, була новою схемою покриття шляхом передачі наявного майна акціонерам, які потім мають його продати.
11 248 об’єктів нерухомості швидко відібрали та розробили таку схему: активи пронумерували від 1 до 11 248 і надрукували таку ж кількість квитків, їх видали акціонерам пропорційно до їхніх пакетів акцій. Потім провели відповідний розіграш. Як приватна домовленість серед акціонерів така схема не стала публічною лотереєю. Однак деякі акціонери висловлювали невдоволення ймовірністю того, що їм буде присуджено відносно нікчемну ділянку землі, тому додали умову – будь-який акціонер, який не бажав брати участь у лотереї, міг продати свій квиток третій особі. Це зробило схему більше схожою на публічну лотерею.
США й ігри в лотерею
До США лотерея прийшла завдяки англійцям. Власне, коштами від цієї азартної гри вони допомагали першим колоністам у США. І починаючи з XVII ст. лотерея підтримувала штати, в тому числі у відбудові суспільно важливих об’єктів. Такий спосіб отримання доходів підвищив популярність азартних ігор настільки, що уряд країни втратив контроль над гральним бізнесом. У США зріс рівень злочинності та корупції, тому чиновники ввели істотні обмеження. Наприклад, переможець лотереї приз отримував або частково, або взагалі не отримував. Низка штатів взагалі ввела заборону на будь-які форми лотерей.
У 1878 р Верховний суд Америки визнав лотереї грою, що позбавляє людей моральності. Її офіційно заборонили на всій території США. Єдиним штатом, який 25 років ігнорував заборону, стала Луїзіана. Щомісячна сума призів становила $250-600 тис., а дохід доходив до $2 млрд. Такі надходження переконали уряд, що азартний бізнес є дуже рентабельним, і його знову легалізували.
Після тривалої перерви першу лотерею провели на Нью-Хемпширському іподромі 1964 року. Вона була настільки прибутковою, що багато штатів США створили власні філії. З того часу одним із головних джерел доходу в державний бюджет США є азартні ігри.
Раніше ми розповідали про те, які лотереї працюють в Україні легально. Нагадаємо, що протягом останніх 10 років у країні вони залишаються єдиним законним видом азартних ігор. Решта, відповідно до ЗУ 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні», не є дозволеним гемблінгом.
Читайте також: Про перший ігровий автомат
Читайте також:Як у світі набирає популярності кіберспорт
