Розмірковуєте, чи не відкрити б спортсбук або онлайн-казино в Африці? Експерти компанії Slotegrator розповіли все про те, скільки коштує ліцензування в одних з найцікавіших перспективних ринках на континенті. Більше про отримання ліцензії казино в Україні читайте на сторінках нашого сайту.
Матеріал має довідково-інформаційний, аналітичний характер та не має за основну мету просування товарів та послуг на ринку (відповідно до ст. 22 Закону України «Про рекламу», не є рекламою).
За останні роки Африка поступово стала одним із найпривабливіших регіонів для майбутньої iGaming-індустрії. Багато африканських країн переживають стабільне економічне зростання. Хоча пандемія і стала причиною першого падіння ВВП за двадцять п'ять років, місцеві економіки швидко відновлюються, очікуючи рекордного зростання до 3.4% у 2021 році.
Основним фактором, який впливає на привабливість регіону для iGaming-операторів, є зростання частки мобільного Інтернету, яке робить країни Африки надійними для інвестицій у цей сектор. Якщо спортсбуки відносно стабільні та мають гарні показники, онлайн-казино, як і раніше, не так затребувані, а основна причина цьому – вищий рівень використання Інтернету, яке з ними асоціюється. Очікується, що онлайн-казино буде все більш і більш доступним у регіоні, оскільки інфраструктура телекомунікацій вдосконалюється, а також збільшується дохід місцевого населення.
У цій статті ми детально розглянемо гральні ліцензії, доступні на деяких привабливих ринках Африки: у Нігерії, Південній Африці, Кенії, Танзанії і Уганді. Але для початку поговоримо про деякі юрисдикції, котрі дуже цікавлять інвесторів, але які, на жаль, є закритими.
Читайте також: Детально про ліцензійні казино України
Закриті ринки
Як і у випадку з більшістю мусульманських країн, певні форми гемблінгу незаконні для громадян північноафриканських країн. Певні країни в регіоні – Марокко, Туніс та Єгипет – дозволяють наземні казино на території готелів для підтримки туризму, але там можуть грати тільки іноземці. У Тунісі та Марокко є державні букмекерські компанії Promosport та MDJS, засновані для фінансування місцевих спортивних товариств. У Єгипті та Марокко онлайн-гемблінг не регулюється, що залишає двері відкритими для іноземних операторів, які орієнтуються на місцевих гравців, проте жодні ліцензії не видаються.
Нерегульовані ринки
Багато країн Тропічної Африки формально не регулюють онлайн-гемблінг, тому й відсутній процес місцевого ліцензування. Іноземні оператори можуть пропонувати свої послуги місцевим гравцям в цих юрисдикціях, але отримати ліцензію для конкретної країни зараз неможливо.
Нерегульовані ринки, які пропонують ліцензії
Кенія, Уганда та Замбія регулюють тільки наземний гемблінг, а влада видає ліцензії, які теоретично покривають тільки наземну діяльність, але вони також видають ці ліцензії онлайн-операторам.
Це, звичайно, створює плутанину: в Замбії, наприклад, неліцензовані гральні заклади заборонені зовсім, але не зовсім зрозуміло, чи стосується це онлайн-казино та онлайн-спортсбуків.
Деякі оператори надають перевагу придбанню місцевої ліцензії для наземної діяльності, щоб пропонувати онлайн-послуги. З іншого боку, багато великих міжнародних брендів не приймають гравців з цієї країни, щоб уникнути суперечок.
Кенія та Уганда – особливі випадки. Місцеві регулятори обох країн (тобто Контроль за беттінгом і Орган з ліцензування та Національний контроль за гральним бізнесом відповідно) видають ліцензії наземним та онлайн-операторам попри те, що онлайн-гемблінг формально не регулюється. Точної інформації, чи потрібний дозвіл на онлайн-оперування в цих країнах, немає. Хоча мати ліцензію на момент запуску бізнесу – все ж безпечніший шлях.
Кенійські ліцензії мають різні ціни для місцевих та іноземних заявників. Букмекерська ліцензія обійдеться місцевому підприємцю приблизно у €2800, а іноземець за неї заплатить більше – €6250. Крім цього є й річні внески, що становлять приблизно €850 в обох випадках.
Ліцензія на казино коштує €32 800 для місцевих жителів і €38 600 для іноземців, плюс €4050 – річний платіж для обох випадків.
В Уганді спортсбуки, якими володіють місцеві, можуть отримати ліцензію за приблизно €2300; сума подвоюється для іноземної компанії. Для казино це будуть €4600 і €11 700 відповідно.
Компанії також повинні мати у своєму розпорядженні мінімальний капітал (близько €60 000) і надати гарантію безпеки після отримання ліцензії: €46 000 для букмекерів та €117 000 для казино.
Читайте також: Як працюють товарні біржі світу
Нігерія
Нігерія є найбільшою країною в Африці та розвинутим ринком онлайн-гемблінгу. Відсутність федерального регулювання спровокувала розбіжності між Національною регулятивною комісією з лотерей (NLRC) і Радою з державних лотерей у Лагосі (LSLB). Кожен з цих органів видає власні ліцензії.
Внесок за подання заяви на ліцензію на онлайн-гемблінг у випадку з NLRC становить трохи більше €4000. Річний внесок – приблизно €10 000 плюс 5% від обороту.
LSLB пропонує ліцензії для онлайн-лотерей і букмекерів. Для обох внесок за умови подання заяви становить €1000. Букмекери повинні заплатити ще близько €100 000 протягом першого року і €20 000 за поновлення ліцензії, плюс 2.5% від доходу.
Південна Африка
У Південній Африці онлайн-гемблінг обмежений до ставок на спорт, а онлайн-казино заборонені. Ліцензії видаються місцевими органами провінцій (PLA); Західна Капська рада з азартних ігор та ставок (WCGRB) – найпопулярніший PLA серед операторів.
Збір за подання заяви на букмекерську ліцензію від WCGRB становить близько €750. Така ж сума стягується в перші роки.
І хоча ці цифри здаються досить низькими, потенційні оператори повинні розуміти, що для отримання ліцензії вони мають пройти через докладне розслідування, яке може призвести до серйозних витрат.
Танзанія
Танзанія є повністю регульованим ринком і представляє великий інтерес для операторів. Гральна рада Танзанії видає ліцензії як для онлайн-казино, так і для спортсбуків. В обох випадках щомісячний платіж становить трохи більше €500; власники букмекерської ліцензії також обкладаються податком на всі ставки – 6%. Щоб отримати дозвіл, оператори повинні зробити серйозну інвестицію в країні: $300 000 для місцевих компаній, $500 000 для іноземних компаній або компаній з іноземним власником.
Читайте також: Пояснюємо закон про легалізацію грального бізнесу
Читайте також: Чим займається комісія з регулювання азартних ігор