Легалізація грального бізнесу в Україні: за крок до підписання закону

У попередній статті ми розповіли про перипетії, з якими Верховна Рада ухвалювала проєкт закону про азартні ігри. Також частково зупинилися на тому, чому експерти не радять чекати швидкого запуску ринку. У цій, другій, частині окреслимо головні умови, за яких, швидше за все, працюватиме гемблінг-індустрія в Україні.

Наземні гральні заклади в Україні: казино, букмекери, ігрові автомати

Завдяки особливостям процедури розгляду правок до законопроєкту № 2285-д народним депутатам знадобилося більше одного пленарного тижня, щоб ухвалити документ остаточно. Переважна кількість розглянутих правок були відхилені, але деякі все ж знайшли підтримку в політиків. Зокрема, повернення норми про розміщення гральних закладів не ближче ніж 500 м до дитячих садочків, шкіл і низки інших. Також нардепи проголосували за те, щоб казино можна було розміщувати в готелях нижчої категорії (ніж було в затвердженому профільним комітетом тексті законопроєкту): тобто вимога «тільки п’ятизіркові» змінена на «від чотирьох зірок» (**стосується даних у таблиці, наведеній нижче).

Крім того, нардепи підтримали збільшення віку тих, хто матиме доступ до азартних ігор: з 18 – до 21 року. У частині захисту гравців передбачено, що реєстр самообмежених осіб стане основою для правильної ідентифікації клієнтів. Відповідно, наземні гральні заклади матимуть чіткі правила щодо того, хто може заходити до залу й як ідентифікувати гравця.

У разі допущення до участі в азартній грі людей із реєстру самоусунених осіб чи молодше 21 року організатор несе фінансову відповідальність у розмірі понад 2 млн грн.

Ще одна процедура ідентифікації стосуватиметься фінансового аспекту, адже зміни до законодавства з фінансового моніторингу (з квітня цього року) зобов’язують гемблінг-операторів виявляти джерело походження коштів клієнта, якщо ідеться про суму понад 30 тис. грн. Зважаючи на встановлені штрафні санкції за порушення такої процедури, оператори навряд чи зважаться на це.

** Уточнення стосовно цього показника – вище в тексті.

Читайте також:Завищені ліцензійні платежі є демотиватором для легалізації онлайн-казино

Азартні ігри в Інтернеті

У розпорядженні інформаційного ресурсу є копія остаточного варіанту тексту законопроєкту № 2285-д, який президент або підпише, або ветує. Документ передбачає, що після легалізації азартних ігор в Україні їх можна буде проводити, зокрема, і в мережі Інтернет.

Юридична компанія VigoLex до вебінару Login Casino «Законопроєкт № 2285-д. Панельна дискусія. Roadmap для грального бізнесу», що відбувся 29 липня, підготувала аналіз законодавства саме в частині онлайн-сегменту.

Зважаючи на те, що особливо онлайн-сегмент азартних ігор для України буде новим, закономірно, що засоби та механізми для боротьби з незаконним гемблінгом у Мережі тільки почнуть розробляти. На законодавчому рівні (у проєкті закону № 2285-д) встановлені таке:

• обмеження доступу до вебсайту на вимогу уповноваженого органу;
• банки та платіжні системи, що діють на території України, відмовляють у здійсненні платежів;
• відповідальність, передбачена законодавством, зокрема кримінальна – 10-40 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто станом на момент написання матеріалу 17 000-680 000 грн) із позбавленням права займатися певною діяльністю або займати певні посади.

Про те, скільки коштуватиме право працювати на українському гральному ринку, розповів Андрій Астапов, який також зупинився на особливостях змін, яких зазнав законопроєкт № 2285-д до другого читання.

Регулятор і його повноваження

Нагляд за гральним ринком в Україні здійснюватиме Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей. До її повноважень входитимуть такі:

1. Вносити до органів державної влади пропозиції щодо проєктів законів та інших нормативно-правових актів у сфері азартних ігор.
2. Видавати нормативні акти з питань, що належать до компетенції уповноваженого органу, та контролювати їхнє виконання.
3. Приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов’язковими для виконання організаторами азартних ігор.
4. Розробляти та подавати на затвердження до Кабінету Міністрів України ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
5. У випадках, визначених законом, звертатися до суду.
6. Створювати сприятливі організаційні та економічні умови для залучення інвестицій у сферу організації та проведення азартних ігор.
7. Забезпечувати рівні умови господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
8. Співпрацювати з відповідними органами регулювання в сфері організації та проведення азартних ігор інших держав.
9. Виконувати функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймати рішення щодо видавання й анулювання ліцензій у порядку, встановленому законом.
10. Затверджувати перелік, форми та порядок подання звітності організаторами азартних ігор.
11. Вести реєстри, передбачені законом.
12. Розглядати скарги гравців та інших осіб на дії організаторів азартних ігор, у разі виявлення порушень вживати заходи, передбачені законом.
13. Взаємодіяти з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями та іншими організаціями під час здійснення своїх повноважень.
14. Вести перелік суб’єктів сертифікації, а також визначати перелік грального обладнання, що підлягає сертифікації.
15. Встановлювати порядок проведення інспектування грального обладнання, вимоги щодо боротьби з вираженою ігровою залежністю (лудоманією), принципи відповідальної гри.
16. Здійснювати заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор.
17. Здійснювати адміністрування Державної системи онлайн-моніторингу та встановлювати вимоги до неї, розробляти та затверджувати порядок її функціонування.
18. Застосовувати санкції до організаторів азартних ігор та інших суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор у випадках, передбачених законом.
19. Здійснювати моніторинг діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, готувати за його результатами щорічний звіт про основні показники діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у порядку, встановленому цим законом.
20. Призначати осіб для моніторингу гральних закладів і затверджувати порядок їх інспектування.
21. Звертатися до правоохоронних органів у разі виявлення факту нелегальної діяльності гральних закладів, співпрацювати з правоохоронними органами у межах протидії розвитку та функціонуванню заборонених азартних ігор і гральних закладів тощо.

З огляду на ухвалені правки до законопроєкту № 2285-д наразі є протиріччя щодо принципу формування уповноваженого органу. За словами експертів, вони можуть стати причиною для ветування документу. Детально про це повідомив народний депутат партії «Слуга народу» Олександр Дубінський. За його словами, наразі в проєкті закону є дві несумісні правки, які стосуються процедури формування регулятора: одна передбачає одноосібне призначення голови та членів комісії з азартних ігор прем’єр-міністром, а друга – проведення конкурсу задля цього. За таких взаємовиключних норм регулятор буде створити неможливо. Проте інші фахівці говорять, що це протиріччя можна усунути вже після підписання документу.

Читайте також: Економіст Валерій Клочок прогнозує, коли почне працювати регулятор

Державна система онлайн-моніторингу

Подібні системи – розповсюджена в світі практика. В Україні онлайн-моніторинг буде направлений на контроль за діяльністю організаторів азартних ігор, моніторинг роботи грального обладнання та забезпечення прав гравців. Сама система стане головним інструментом уповноваженого органу для нагляду за ринком. Дані, отримані з системи онлайн-моніторингу, згодом впливатимуть на оподаткування учасників українського ринку.

Відповідно, організатори азартних ігор зобов’язані підключити відповідне гральне обладнання (зокрема те, що працює в онлайні) до Державної системи онлайн-моніторингу. Це є безкоштовним. Сама ж система онлайн-моніторингу повинна мати сертифікат української та (або) іноземної лабораторії, визначеної регулятором.

У розрізі кожного грального закладу, кожної одиниці грального обладнання та кожної азартної гри, що проводиться, а також у розрізі періоду проведення азартних ігор (день, тиждень, місяць, квартал, рік) Державна система онлайн-моніторингу повинна містити інформацію щодо:

• кожної ставки, прийнятої в азартній грі;
• повернутих ставок;
• виплати виграшів в азартні ігри.

Усі операції в Державній системі онлайн-моніторингу повинні бути зафіксовані в режимі реального часу із зазначенням моменту (секунда, хвилина, година, день, місяць, рік) її здійснення.

Онлайн-системи організаторів азартних ігор повинні містити інформацію, необхідну для Державної системи онлайн-моніторингу, та передавати таку інформацію до Державної системи онлайн-моніторингу в режимі реального часу.

Читайте також:Яким буде перехідний період для грального бізнесу України?

Оподаткування українського грального бізнесу

Після того як президент підписав зміни до Податкового кодексу України, ми звернулися за коментарем до Ганни Буяджи, керівного партнера юридичної компанії VigoLex, по роз’яснення норм, які стосуються саме азартних ігор. Ситуація в тому, що хоч, крім лотерей, інший гемблінг в Україні на момент зміни Податкового кодексу знаходився під забороною, його оподаткування все одно було передбачено.

Повний коментар Ганни Буяджи із цього приводу читайте тут.

Останнім часом у порядку денному Верховної Ради неодноразово було включено питання про перегляд зазначених норм ПКУ, але, зважаючи на складність ухвалення базового законопроєкту № 2285-д, часу на податкові аспекти не вистачило. Власне, ідеться про окремий проєкт закону № 2713-д. Детальний аналіз його норм ми представили в цьому матеріалі.

Низка експертів висловлює думки про GGR з моменту появи законопроєкту № 2713-д. Детально про це ідеться тут.

Реклама гемблінгу в Україні

Стаття 221 законопроєкту № 2285-д встановлює правила та вимоги для реклами самих азартних ігор та їх організаторів.

Звернемо увагу на те, що заборонено:

1. Для показу на радіо та телебаченні, зокрема кабельного, супутникового, IP-телебачення, онлайн-телебачення, мобільного телебачення, цифрового ефірного телебачення й інших засобів передавання сигналу – у період з 6 до 23 години.
2. Для друку в наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва та інших виданнях, в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм), а також для показу на зовнішніх і внутрішніх поверхнях транспортних засобів і метрополітену, засобами зовнішньої реклами, на товарах (зокрема одязі), призначених переважно для осіб віком до 21 року, і ще в місцях проведення розважальних, театрально-концертних, спортивних та інших заходів для осіб віком до 21 року.
3. Для спонсорування теле-, радіопередач, театрально-концертних та інших заходів, призначених переважно для осіб віком до 21 року (крім трансляції спортивних заходів), із використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор.
4. У рекламі азартних ігор використовувати осіб віком до 21 року, зокрема як фотомоделей.
5. Реклама азартних ігор не повинна формувати думку, що виграти в азартну гру легко, а також що участь в азартних іграх може бути джерелом доходів чи альтернативою роботі.
6. Не можна спрямовувати рекламу на вразливі групи населення (неповнолітніх, малозабезпечених осіб, осіб, хворих на психічні захворювання).

Решту рекламних повідомлень повинен супроводжувати текст-попередження такого змісту: «Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри». Кожному попередженню має бути відведено не менше 15% площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту такого попередження має бути чорним, а колір фону – білим.

Отже, підписання законопроєкту № 2285-д президентом України стане лише початком для формування легального грального бізнесу в Україні. І міжнародна практика показує, що більш ефективно для держави та корисно для суспільства, коли азартні ігри знаходяться саме в рамках закону, а не в тіньовому секторі. Хоч з останнім нашим чиновникам і правоохоронцям ще доведеться поборотися.

Читайте також:Бонуси казино: як це працює?

Читайте також: Як Стенлі Хо зміг створити з Макао конкурента Лас-Вегасу