Звісно, будь-який великий капітал вкрай обережно ставиться до такого фактору ризику, як ведення бойових дій на території країни. І тут Україна не стала винятком, оскільки через російське вторгнення будь-яка серйозна інвестиційна активність фактично призупинена. В експертній розмові від European Business Association кілька експертів розповіли про поточний інвестиційний клімат України, про те, як на нього вплинули обмеження НБУ, чому вони необхідні та як бізнес адаптується й намагається вижити попри всі несприятливі обставини.
Презентація дослідження інвестиційного клімату від European Business Association
На початку дискусії модератор від EBA Анна Дерев’янко поділилася результатами опитування, яке асоціація провела серед бізнесу на тему інвестиційного клімату України. Сумарно у ньому взяли участь 102 СЕО різних компаній.
Зокрема, вони надали оцінки комфортності інвестиційного клімату України за першу половину 2022 року:
- 53% – дуже незручний;
- 34% – швидше незручний;
- 9% – нейтральний;
- 2% – швидше зручний;
- 2% – дуже зручний.
Крім цього, 79% заявили, що інвестиційний клімат в Україні погіршився, 17% – що лишився без змін, і тільки 4% вважають, що інвестклімат покращився. Разом із цим 38% бізнесів вважають, що в подальшому умови для інвестицій ставатимуть тільки гіршими, 36% вірять, що ситуація лишиться беззмінною в другій половині 2022 року, а 26% очікують серйозних поліпшень.
На запитання, чи стане прибутковим для зарубіжних інвесторів вкладатися в Україну в наступні шість місяців, переважна більшість (57%) відповіла «Ні», ще 31% вважає, що це складно передбачити, а 12% відповіли «Так».
Читайте також: Особливості ввезення гуманітарної допомоги
Також респонденти виділили топ-5 проблемних моментів, які погіршують інвестиційний клімат. Ними стали:
- Військове вторгнення рф.
- Корупція.
- Слабка судова система.
- Зниження купівельної спроможності.
- Логістичні складнощі.
Крім цього, говорили про тіньову економіку, пошкоджені виробництва, міграцію працівників, поточні заборони, ціни на пальне, погане управління податками, непослідовне регулювання та непрозору процедуру мобілізації.
Однак опитані керівники назвали і низку позитивних факторів, які має Україна:
- Статус кандидата в члени ЄС.
- Скасовано мита і квоти на український експорт.
- Транспортний безвіз із Європою.
- Відтермінування податків і мит.
- Ініціативи з дерегулювання.
Приємно відзначити, що 91% опитаних компаній планує працювати на українському ринку в 2023 році і лише 9% відповіли «важко сказати». Дещо інша ситуація склалася навколо питання продовження інвестицій в український ринок 2023 року: 55% респондентів сказали «Так», а 45% – «Ні».
Як іноземний бізнес зреагував на війну
Перші дні війни
Тіберіу Діма, генеральний директор BASF в Україні, повідомив, що дослідження якісно відображає реальну ситуацію навколо України і йому цікаво почути аргументацію тих 4%, які назвали інвестиційний клімат зручним. Щодо компанії спікера, то його бізнес продовжує працювати повномасштабно, лише перші 2-3 місяці роботи не було, оскільки потрібно було «перевести дихання». Спікер виділив кілька фаз, які пройшла BASF з початком російського вторгнення.
Фаза перша – фокус на захисті працівників, сюди ж входив і процес релокації, що було складно, оскільки компанія перевозила і працівників, і їхні родини, а це сотні людей.
Читайте також: Особливості роботи бізнесу із законами воєнного часу
Потім ситуація дещо стабілізувалася, а під цим Тіберіу Діма мав на увазі, що люди відійшли від шоку, змирилися зі становищем і почали думати, як їм жити в новій реальності.
Після цього пішла друга фаза, в якій почали відновлювати діяльність компанії. А оскільки вона займається агрокультурними рішеннями, то почала працювати в полях, підтримувати фермерів, налаштовувати логістику тощо. Спікер зауважив, що розпочали вони доволі «скромно», коли в травні на запит працівника пішли на зустріч із фермерами та на різні події. І з того часу почалося відновлення роботи до майже нормального рівня. Налагодились зустрічі з працівниками, клієнтами, і компанія почала жити в новій реальності.
Подальша адаптація та плани на майбутнє
«На наступний рік ми планували кілька різних сценаріїв, але знаєте, ми планували, що в наступному році війна закінчиться, Україна переможе – планували за найкращим сценарієм. Ми вже почали працювати на бюджетами, деякі колеги почали працювати над комунікаційними та навчальними матеріалами. Наш бізнес вибудовує ланцюжки, спілкується з клієнтами про те, що потрібно зробити в наступному році. Тому ми працюємо в поточній реальності, але намагаємося будувати плани наче для нормального року», – поділився генеральний директор BASF.
На 2023 рік передбачені також витратні бюджети, зокрема – на навчальні матеріали для клієнтів. Тому, зі слів спікера, незважаючи на всю ситуацію, вони не можуть просто сісти і чекати, отже, компанія рухається вперед. Урожай дозріває, індустрія працює, і компанія має існувати, щоб підтримати своїх клієнтів. І самі працівники кажуть керівництву, що хочуть працювати, генерувати цінність роботи та підтримувати всі процеси. Тіберіу зауважив, що війна вплинула на агрокультурний бізнес, але не так сильно, як на інші види бізнесу. І оскільки компанія постачає свої продукти до низки індустрій, то помітно, що всі вони постраждали через абсолютно різні причини – зниження споживання, знищені виробництва, логістичні проблеми, обмеження імпорту.
Разом із цим спікер бачить, що більшість бізнесів прагне продовжити працювати чи починати наново, щоб повернутися до довоєнних показників діяльності, незважаючи на війну та пов’язані з цим ризики.
Деякі заборони та обмеження, пов’язані з валютою і введені урядом, фахівець розуміє, але разом із цим попереджає – вони можуть стати бар’єром для подальшого розвитку. Тому потрібно шукати баланс, який дасть змогу підтримувати валютну і фінансову ситуацію, але і не заважатиме бізнесу.
Обмеження важкі, але потрібні – позиція НБУ
Що трапилося з українською економікою
Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова зауважила, що оцінка інвестиційної привабливості, наведена в опитуванні EBA, перекликається з результатами опитування підприємств, яке робить НБУ. З початку війни помітно, що оцінки бізнесу є доволі песимістичними. Хоча багато підприємств і відновили роботу після 24 лютого, видно, що ті, хто продовжив працювати, працюють на потужностях, явно нижчих за довоєнні – десь 60% від довоєнних показників.
З другого боку, НБУ бачить, що деякі галузі майже зупинили роботу – це цивільна авіація, туризм, нафтопереробна індустрія тощо. І звісно, це має вплив на оцінки, які робить бізнес щодо власних перспектив. Руйнування інфраструктури, виробництв, логістики, зміна попиту та окуповані території в сумі з невизначеністю щодо подальшого перебігу бойових дій не дають бізнесу жодної можливості впевнено дивитися в майбутнє та планувати свої кроки чи інвестиційні плани.
Паралельно з цим зменшується і купівельна спроможність українців, що негативно впливає на очікування і самих громадян, і бізнесу. І згідно з опитуванням Національного банку, підприємства планують або скорочувати працівників, або знижувати рівень заробітної платні, що також робить свій внесок у песимістичні очікування.
Читайте також: Де українське ІТ може знайти фінансування
Як відбулася адаптація під воєнні реалії
Однак економіка підлаштувалася під сьогоденні реалії. Це помітно як із погляду змін в експорті та імпорті, так і з погляду позитивної динаміки збільшення надходжень до бюджету, особливо – за липень. Тому Катерина Рожкова не бажає говорити про ситуацію лише в темних тонах. Економіка потрохи пристосовується, змінюються пріоритети, багато підприємств переходить на державні замовлення, які забезпечують стратегічні потреби України.
«Економіка працює, і в цьому дуже велика дяка і дуже великий внесок банківської системи, яка не зупинялася ні на хвилину. Вона не зупинилася з першого дня війни і тим самим дала можливість підприємствам і населенню здійснювати всі необхідні розрахунки і не допустити того ефекту метелика в поганому розумінні цього слова, коли якісь розрахунки призупиняються і це тягне за собою додаткове навантаження, шок і стреси», – підкреслила представниця НБУ.
Звичайно, в цей період говорити про якісь величезні інвестиційні проєкти справді важко. В структурі імпорту спостерігається інвестиційний складник, а саме машини й обладнання. Тобто підприємства, які відновили діяльність, планують здійснити переобладнання і покращити використання ресурсів. Крім того, відкриті порти дають надію для сільського господарства й аграрного бізнесу.
Обмеження НБУ й уряду жорсткі, але ефективні
Щодо діяльності НБУ, то спікерка наголосила, що під час воєнного стану дуже погано працюють стандартні ринкові інструменти. Саме тому Нацбанк зафіксував курс валют та ввів цілу низку обмежень на рух капіталу. Є розуміння, що після 24 лютого очікувати якогось притоку капіталу, крім експортної виручки, яка надходить зараз, не можна. Можна лише очікувати на експорт і допомогу фінансових партнерів, решту потрібно обмежити таким чином, щоб міжнародних резервів України вистачило на фінансування першочергових потреб країни: енергоносії, ЗСУ, медицина.
«Тому ці жорсткі обмеження, на мою думку, є цілком зрозумілими – це раз, цілком очікуваними – це два. І в сьогоднішній ситуації вони дійсно дають нам можливість, скажімо, знизити темп скорочення наших міжнародних резервів», – аргументувала Катерина Рожкова.
Задача № 1 це максимальне збереження резервів України
За період із початку воєнного стану НБУ разом із міністерством фінансів продали понад $14 млрд із резервів, у період із початку 2022 року ця цифра перевищила $16 млрд, а від міжнародних партнерів отримали $13,7 млрд. Тобто пропри безпрецедентну підтримку всього світу Україні не вистачає тих коштів, які надходять, щоб балансувати потреби для забезпечення країни. Великі надії покладаються на експорт зерна, який зараз відбувається, але війна вже демонструє затяжний характер. Тому для подальшого фінансування держави НБУ займає дуже обережну позицію щодо резервів.
Заходи, яких вживає Національний банк України, показують свої результати. Наприклад, коли гривню прив’язали до іншого курсу долара, тиск на резерви знизився. Якщо до цього моменту банки в середньому за день купували $100 млрд у власну позицію через компенсацію розрахунків за картками тощо, то після 22 липня ця сума скоротилася майже втричі. До 21 липня клієнтські операції були дефіцитними – попит на валюту перевищував пропозицію з боку клієнтів десь на $80 млн щоденно, а після цього рішення помітне невелике, але позитивне сальдо.
Читайте також: Що робив Cosmolot для виходу з кризи на початку вторгнення
Звісно, обмеження на рух капіталу погіршують інвестиційний клімат та привабливість України, але НБУ сподівається, що український бізнес, громадяни і партнери з розумінням ставитимуться до цього, бо в умовах жорсткої і затяжної війни йде зміщення пріоритетів. Головним же пріоритетом є збереження можливості держави фінансово забезпечувати свої стратегічні потреби.
Економічна стабільність, як крило метелика
Всі ці заходи – обмеження руху від НБУ і повернення податків на імпорт від Верховної Ради – поступово приносять очікуваний результат. А очікують того, що фінансування дефіциту бюджету відбуватиметься за рахунок надходжень, ринкових запозичень, а також тієї допомоги, яку надають партнери.
«І це нам як регулятору точно дасть можливість оцю відносну макрофінансову стабільність, відносну – вона дуже-дуже тендітна і тоненька, особливо сьогодні, – але її вберегти. Для того щоб бізнес, який працює в Україні в умовах оцієї страшенної і шаленої невизначеності, міг спиратися хоча б на оцю відносну стабільність», – акцентувала представниця НБУ.
І всі ці передумови закладені в макрофінансовий прогноз Нацбанку – продовження отримання допомоги від партнерів, активізація урядом запозичень на внутрішньому ринку, подальша фіскалізація за рахунок повернення податків і зборів, що дасть змогу наповнювати бюджет. Сподівається НБУ і на початок нової програми з Міжнародним валютним фондом з 2023 року, що відкриє нові можливості фінансування потреб України. Тому комплекс цих заходів має стати якорем для бізнесу, який у сьогоднішніх умовах – здороження собівартості через більшу ціну енергоносіїв, падіння купівельної спроможності, втрати територій, логістики та інфраструктури – матиме можливість знайти точку опори і працювати.
Великих інвестиційних проєктів ніхто не очікує, але НБУ сподівається, що бізнес інвестуватиме в те виробництво, яке сьогодні є, покращуючи його та допомагаючи перемогти у війні.
Спостереження міжнародних організацій
Олена Волошина, керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC), також не була здивована результатами дослідження і назвала їх такими, які відповідають дійсності. Вона нагадала, що інфраструктурні втрати України через війну становлять орієнтовно $600 млрд і для їхнього відновлення потрібні будуть великі інвестиції.
Всі ж фінанси, які Україна отримує від донорів, спрямовуються на армію, людей і підтримку мікрофінансової стабільності. Водночас доволі небагато підтримки спрямовується на приватний сектор. Під час гарячої фази приватний бізнес продовжував працювати і не тільки підтримує діяльність, а й поновлює те, що було зруйновано, власними ресурсами. По суті, бізнес зараз реінвестує свої прибутки за 2021 рік, щоб забезпечити виживання. Але, звісно, великої стійкості через це не варто очікувати.
Сама IFC також не припинила роботу і продовжує надавати підтримку капіталом своїм клієнтам, особливо тим, які працюють у сфері критичного імпорту, аграрному бізнесі, трейдингом з українськими банками. Також розглядають варіанти допомоги з налаштуванням експортної логістики, оскільки це має вигляд великого ботлнеку.
Деяку інвестиційну активність помітно за кордоном, а саме в країнах-сусідах України – Польщі і Румунії. Тут IFC помітила невеликі інвестиції своїх клієнтів з агрокультурного напряму.
Найбільшу ж активність помітно у підготовчих роботах до відбудування. І мається на увазі не ремонт, а саме перебудова, оскільки бізнес і люди бачать можливість обновити країну і побудувати нову економіку – більш дружню до довкілля, більш енергоефективну та більш стійку.
Загалом у IFC розглядають кілька секторів для допомоги:
- Продовольча безпека. Як допомогти Україні продовжувати виконувати важливу роль у глобальній продовольчій безпеці світу, що містить всі процеси: вирощування, збирання та експорт продовольства.
- Інфраструктура. Оскільки її втрати справді значні та потребують великих вливань для відшкодування.
- Житлове питання. Корпорація вже отримала і планує використати донорське фінансування, щоб перетворити муніципальні будівлі в житлові для переміщених осіб.
- Енергоефективність України.
Читайте також: Як держава може допомогти гральному бізнесу
Роздрібні інвестиції
Що може зробити пересічний громадянин
Нерухомість
До початку війни нерухомість, певно, була найкращим видом вкладення коштів. Цей ринок постійно розвивався та нарощував свою вартість. Однак тепер війна це змінила, і більшість інвесторів хотіли б вкласти кошти в нерухомість на заході України, оскільки в містах півдня і сходу, а також у Києві нерухомість доволі сильно просіла у вартості, тоді як у західних регіонах – зросла на третину.
Банківські депозити
Тут вже можна помітити проблиск надії, адже, як згадували вище, банківська сфера виявилася надзвичайно стресостійкою та не припинила роботу ні на хвилину з початком російського вторгнення. Та є свої нюанси. Так, ризик втрати заощаджень через банкрутство банку нині невеликий, але разом із цим від валютних вкладів невелика дохідність, яка взяла старт задовго до війни, а гривня ж постійно перебуває в стані девальвації. Проте депозити в гривні все-таки дохідніші, хоч і поміняти їх у валюти нині доволі тяжко.
Тому можна подумати над тим, щоб розділити заощадження – частину з них тримати у валюті, частину – в гривні. Таким чином, гривнева частина генеруватиме більшу дохідність, а валютна – буде надійнішою.
Облігації
Не варто забувати і про внутрішні та валютні облігації, які можна легко продати і збути і за які держава справно платить відсотки. Але тут існує ризик реструктуризації – країна однаково заплатить за облігації, проте зробити це може набагато пізніше. Разом із цим навіть під час війни уряд не шукає варіантів обійти виплати боргів за облігаціями. Втім, це може трапитися після перемоги, коли стане зрозумілий масштаб збитків, яких завдала війна, та розміри і джерела фонду з відбудови України.
Читайте також: Розвиток судової системи та забезпечення верховенства права в Україні
Криптовалюта і земля
Крипта явно показала, що вона не залежить від рішень регуляторних органів та банківських криз. Зароблену крипту кожен українець може жертвувати волонтерам, виводити за кордон чи обмінювати її на валюту. Однак за це доведеться платити високою волатильністю, адже лише недавно на ринку відбувся суттєвий обвал і знецінення, хоча основні монети змогли пережити цей спад та поновити свою вартість.
Разом із цим твердо себе показав і ринок землі. Звісно, ділянки в зоні бойових дій чи поруч із росією коштують дешевше, але цей актив теж гарно проходить випробовування кризою.
Куди вкладають гроші роздрібні інвестори?
Нещодавно спільнота «Укрінвестклубу» провела опитування на тему впливу війни на можливості інвестицій та стан інвесторів.
Загалом 44% респондентів заявили, що через вторгнення їхній фінансовий стан суттєво чи критично погіршився, 48% вважають, що їхній стан тепер середній, а решта повідомили, що у них жодних змін не відбулося.
Щодо того, чи збираються невеликі інвестори вкладатися в українську економіку під час війни, відповіді розділилися так:
- 61% – не будуть витрачати гроші, бо не розуміють, що буде далі;
- 40% – витрачатимуть на підтримку ЗСУ, волонтерів чи країни;
- 33% – планують інвестувати в проєкти, які розвиваються саме зараз;
- 31% – витрачатимуть на облаштування нового місця життя родини;
- 6% – не мають вільних фінансів.
Цікавим стало і запитання щодо запобігання ризикам зі знецінення грошей під час війни. Тут дві третини опитаних однозначно заявили, що зберігатимуть гроші у валюті, готівкою чи в банківському депозиті. Ще 54% респондентів вважають надійним рішення інвестувати в закордонні проєкти та акції, а 45% вважають гарним способом захисту від девальвації криптовалюту.
Висновки
Таким чином, можна прослідкувати тенденції, що хоч Україна нині є закритою для великих іноземних інвестицій, бізнес тут намагається втриматися попри все. Навіть більше, деякі бізнеси почали закуповувати іноземну машинерію, щоб якомога швидше поновити своє виробництво. Разом із цим, зважаючи на падіння купівельної спроможності та попиту, багатьом компанія доведеться піти на такі неприємні кроки, як скорочення персоналу чи заробітної платні. Однак це допоможе утримати бізнес на плаву, а він, своєю чергою, зможе відновитися та поповнювати державний бюджет.
Обмеження НБУ хоч і здаються малопривабливими для підприємницької діяльності, мають під собою головні пріоритети фінрегулятора: втримати резерви та забезпечити фінансування головних потреб країни під час війни. І, звісно, за таких умов годі поки що й говорити про великі інвестиційні проєкти, коли головним завданням української економіки є вистояти перед обличчям військового вторгнення і стабілізуватись. А про великі іноземні проєкти та інвестиції вже можна буде говорити після перемоги, коли всім потрібно буде відбудовувати те, що знищив окупант.
Читайте також: Очільник КРАІЛ про гральний ринок України воєнного часу
Читайте також: Як бізнесу уникати санкцій та упередженого ставлення працівників
