В одному з матеріалів ми повідомляли, що Всеукраїнська рада гемблінгу (UGC) провела опитування щодо кількох процесів грального ринку України серед експертів. Результати стосовно законопроєкту № 2713-д ми вже описали. У цьому матеріалі представлено результати Індексу подій UGC щодо інших питань.
Тіньовий ринок
Важливим в Україні залишається питання боротьби з нелегальним бізнесом, оскільки її ефективність – це один із показників того, що держава гарантує безпечні умови для роботи ліцензіатів.
Тому респондентам запропонували обрати, які органи, на їхню думку, мають протидіяти тіньовому ринку азартних ігор. Обрати можна було до трьох варіантів, тому сумарні результати більші за позначку 100%. Експерти обрали МВС і КРАІЛ (по 70,8%), друге місце посіла СБУ (58,3%), третім органом фахівці обрали нове Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке має функціонал скасованої податкової поліції, з показником 29,2%.
Серед видів санкцій проти нелегалів більшість (66,7%) вважає найефективнішим кримінальне покарання власників та організаторів підпільних закладів. Ще 20,8% респондентів обрали санкції проти фінансових закладів, які обробляють грошові потоки нелегалів, як дієвий засіб. Найменше респондентів (8,3%) проголосувало за штрафи для власників тіньового бізнесу. Варіант із санкціями проти гравців не обрав жоден з опитаних експертів.
Серед респондентів 45,8% упевнені в ефективності меморандумів між КРАІЛ і правоохоронцями як інструменту боротьби з чорним ринком; 20,8% зайняли нейтральну позицію і 4,2% повністю не згодні з цим твердженням.
Читайте також: Історія казино Монте-Карло
Практична більшість (95,8%) згодна, що інструменти протидії нелегалам в онлайні та офлайні мають різницю в ефективності. З цього висновок: потрібно розробляти окремі напрями боротьби, що потребує більшої комунікації та співпраці між різними органами.
Наступний сегмент опитування присвятили саме інструментам боротьби в цих двох вертикалях.
В офлайні найбільш дієвими експерти назвали кримінальне переслідування організаторів (78,2%). друге місце розділили блокування доступу до рахунків (62,5%) і кримінальне переслідування чиновників, які бездіють у цьому напрямі (62,5%). Фізичне блокування доступу до закладу обрало 41,7% експертів, а санкції проти гравців отримали найменше голосів – 20,8%.
Щодо онлайну, то безумовна більшість обрала блокування сайту на рівні провайдера – 91,7%. За блокування рахунків гральної платформи висловилися 79,2%. Трохи менше (70,8%) вважають ефективним блокування внесення і виведення грошей через банківський контроль. Аутсайдером стало блокування провайдером реклами онлайн-казино (45,8%).
Також експертів запитали, чи може лише КРАІЛ вести боротьбу з нелегалами. І більшість (87,5%) відповіла, що регулятор не може самостійно нести таку відповідальність.
Щодо цього блоку UGC робить висновок, що відповідальність за протидію тіньовикам покладають рівномірно на регулятора та МВС, і для цього потрібна тісніша взаємодія між правоохоронцями та комісією. Відповідальність за це не варто перекладати лише на регулятора, оскільки є різниця між інструментами для офлайну та онлайну, тому в цей процес можуть бути залучені й фінансові регулятори та сторонні органи – банки, платіжні системи, емітенти електронних коштів, інтернет-провайдери.
Читайте також: Кращі ігри про виживання
Колізія у формуванні КРАІЛ
У цьому блоці респондентам пропонували оцінити, наскільки адекватні та ефективні рішення запропоновані щодо проблеми з формуванням штату регулятора. Трапилася колізія, оскільки під час голосування за закон про легалізацію грального бізнесу нардепи ухвалили дві суперечливі правки. За однією – конкурсну комісію з відбору має створити ВР, за іншою – відбір робитиме Комісія з питань вищого корпусу державної служби, яка перебуває у відомстві Кабміну.
Практично всі опитані (95,5%) вважають, що цю проблему варто закрити. Як зазначено у дослідженні, це найвищий показник в одностайності думок експертів з усіх питань.
За актуальність цього питання для ринку проголосувало 84,6% учасників. По 4,5% вважають цей момент швидше актуальним або мають нейтральний погляд.
Крім того, більшість (77%) не бачить корупційних ризиків після вирішення колізії; 9,1% має нейтральну думку; 13,6% очікує зростання корупційних загроз.
Так само 77% опитаних не вбачають проблеми у закритті негативного лобізму; 18,2% нейтральні, а 4,5% переконані, що це не в інтересах ринку.
Щодо цього блоку висновки полягають у необхідності якнайшвидше закрити правову суперечку, вирішення цієї проблеми вважають прозорим і ефективним, оскільки це не збільшить корупцію.
Читайте також: Правила гри в рулетку
Впровадження відповідальної гри
Практично всі (86,7%) згодні, що гравцям потрібно просувати ідеї відповідальної гри; 13,3% – швидше погодилися.
Цікавіша картина склалася навколо питання про те, наскільки адекватно до споживачів доноситься заклик до відповідальної гри . Нейтральну позицію зайняли 53,3% експертів; 33,3% впевнені, що такий заклик доноситься швидше неадекватно, а 13,3% вважають, що адекватно. Жодного голосу не отримали позиції «повністю адекватно» і «зовсім неадекватно». З цього роблять припущення, що ринок розуміє заклик до відповідальної гри, але це ще не стало його пріоритетом.
Крім того, на думку 80% респондентів споживачі повністю або частково не розуміють термін «відповідальна гра». Інші 20% зайняли нейтральну позицію. Автори дослідження вважають, що причиною цих показників слугує нещодавня поява цього терміна після легалізації бізнесу, тому це питання майже не піднімалося раніше.
Також 46,7% опитаних обрало нейтралітет щодо того, наскільки адекватно просувають поради гравцям щодо відповідальної гри, тоді як 40% вважає просування неадекватним. Тільки 13,4% думає, що ці принципи в Україні просувають якісно.
Прийнятними рекомендації щодо відповідальної гри під час гемблінгу назвало 93,4% респондентів, нейтралітет виявило 6,7%.
Щодо того, чи мають ці рекомендації реальне підґрунтя, то 80% висловилося, що мають. Нейтральну позицію обрало 20%.
Вищий показник нейтральності (40%) отримало питання, чи просувається відповідальна гра так, щоб суттєво допомагати людині грати в азартні ігри. Повністю в цьому впевнені 6,7% респондентів, швидше впевнені 26,6%, а решта (26,7%) вважає, що у просування інша мета.
Щодо питання, наскільки адекватно онлайн і офлайн просувають відповідальну гру, 46,7% висловилося, що неадекватно, 33% обрало нейтралітет. Лише 20% упевнені, що оператори це роблять швидше адекватно. За повну адекватність не проголосував жоден респондент.
Те саме питання щодо просування принципів урядом зібрало схожі показники: 53,3% експертів вважає, що уряд займається цим неадекватно; 46,7% обрало нейтральну позицію. У документі зауважено, що уряд і КРАІЛ у цьому питанні розуміються окремо. Тобто респонденти низько оцінили роботу Кабміну, а не регулятора.
Цю тезу підтверджують такі показники: 66,7% експертів згодні, що КРАІЛ швидше чи повністю адекватно просуває відповідальне споживання азартних ігор, інші 33% респондентів залишилися нейтральними.
Всі опитані згодилися, що громадські організації швидше чи повністю адекватно просувають ці принципи.
Читайте також: Як працює фондова біржа
Наступні питання стосувалися окремих вертикалей бізнесу. А саме – наскільки адекватно вони заохочують відповідальну гру порівняно з ризиками.
У напрямі наземних казино вийшли такі результати:
- 46,7% – швидше неадекватно;
- 33,3% – нейтрально;
- 20% – швидше адекватно.
Онлайн-казино:
- 46,7% – повністю неадекватно;
- 40% – швидше неадекватно;
- 13,3% – нейтрально.
Букмекерство:
- 13,3% – повністю неадекватно;
- 40% – швидше неадекватно;
- 13,3% – нейтрально;
- 33,3% – швидше адекватно.
Зали ігрових автоматів:
- 13,3% – повністю неадекватно;
- 73,3% – швидше неадекватно.
Лотереї:
- 20% – повністю неадекватно;
- 66,7% – швидше неадекватно;
- 13,3% – швидше адекватно.
Онлайн-покер:
- 13,3% – швидше неадекватно;
- 60% – нейтрально;
- 26,7% – швидше адекватно.
У цьому блоці автори роблять висновки, що всі експерти вважають просування відповідальної гри важливим, рекомендації для гравця під час гри – прийнятними. Сумарна більшість (76%) упевнена, що заклади швидше неадекватно просувають ці принципи. В уряду цей показник ще гірший – 53,3%.
Жодна вертикаль азартних ігор, на думку респондентів, не має адекватного просування. Виділилося лише букмекерство (33% – за «швидше адекватно») та онлайн-покер (26% – за «швидше адекватно»). Найгірші показники в онлайн-казино, залів автоматів та лотерей – 86,7%; 86,6 і 86,7% вважають їх просування повністю або швидше неадекватним.
Читайте також: Арбітраж трафіку на українське гео
Читайте також: Як ліцензіати рекламують із дотриманням закону
