Азійський регіон уже давно притягує зацікавлені погляди міжнародних гральних операторів. Азія сповнена розвинених економік, а 60% населення планети проживає саме на цій території. Величезний континент приховує необмежені можливості для розвитку гемблінг-індустрії, однак місцеві уряди ускладнюють завдання консервативним ставленням до азартних розваг і суворим контролем галузі. У цій статті представники компанії Slotegrator детально розібрали стан азійських гральних ринків у 2021 році та визначили, в яких країнах можна отримати ліцензію казино чи букмекерської контори.
Матеріал має довідково-інформаційний, аналітичний характер та не має за основну мету просування товарів та послуг на ринку (відповідно до ст. 22-1 Закону України «Про рекламу», не є рекламою).
Вихід на азійський гральний ринок – складне завдання для оператора з будь-якої точки світу. Коли йдеться про азартні розваги, влада регіону переважно встановлює жорсткі законодавчі бар’єри, чітко обмежуючи коло присутніх на ринку компаній. Водночас у 2021 році в Азії помітні позитивні тенденції до прояву більш лояльного ставлення. У багатьох країнах тотальну заборону гральної індустрії змінила часткова легалізація, яка поки що стосується переважно наземного ринку.
Китай
Китайська влада повністю забороняє азартні ігри й рішуче виступає проти них. Винятком є лише деякі види беттінгу й держлотерея. Для китайців, які все ж не хочуть відмовлятися від гемблінгу, є можливість відвідувати автономні китайські регіони, в яких дозволені азартні ігри: Макао та Гонконг.
Макао
Спеціальний адмінрегіон Китаю вже давно заслужив славу азійського Лас-Вегаса. На невеликій території розміщено близько 40 казино, які щорічно приймають мільйони туристів із різних точок планети. Макао, на відміну від Лас-Вегаса, більше орієнтується на професійних хайролерів, а не на масовий туристичний потік звичайних поціновувачів азарту.
Попри те що життя Макао обертається навколо казино, будь-які віртуальні гральні майданчики там вважаються незаконними. У 2015 році уряд ще раз про це нагадав у спеціальному попередженні.
Гонконг
Ще одна адміністративна одиниця Китаю, в якій гемблінг діє за своїми правилами. Тут узаконені вертикалі ставок на спорт, скачки і лотереї. Також легально діють казино, які розміщені на круїзних лайнерах. Однак грати в таких закладах можна лише тоді, коли лайнер покидає води, що належать місту. Віртуальні казино тут також поза законом, а уряд активно працює над боротьбою з чорним ринком.
Індія
В Індії дозволи на азартні ігри, зокрема в Інтернеті, ухвалюються на рівні окремих штатів. Ознак того, що уряд візьметься за регулювання гемблінгу на федеральному рівні, наразі немає.
У більшості індійських штатів дозволений покер. Він вважається не азартною розвагою, а грою на навички. Наземний беттинг і скачки переважно не регулюються.
Плавучі казино на офшорних судах за умови отримання попереднього дозволу вже давно узаконені в Гоа. Також діяльність казино регулюється в Діу, Дамані, Гоа та Сіккімі.
Віртуальний беттінг і фентезі-спорт офіційно дозволені в Сіккімі і Нагаланді. У цих же регіонах допускається робота онлайн-казино, але за умови отримання місцевої ліцензії. У той же час штати Таміл, Наду та Андхра-Прадеш віртуальний гемблінг офіційно викреслили зі списку дозволених розваг.
Філіппіни
У цій країні встановлена одна з найскладніших систем регулювання. Ліцензування та контроль над гральним ринком реалізують дві організації: PAGCOR і CEZA. Перша ліцензує букмекерів, бінго, наземні казино й зали карткових ігор. Друга – оформляє дозволи для iGaming-операторів.
Цікаво, що ліцензіати CEZA не можуть надавати послуги філіппінським громадянам, проте іноземні оператори водночас мають змогу працювати з філіппінцями. Законодавча колізія виникла після того, як PAGCOR розпочала ліцензувати офшорних операторів, які є альтернативою CEZA.
Ліцензії, видані PAGCOR, діють протягом трьох років. Із усіх податків оператори з таким дозвільним документом платять лише 5% з обороту. Ліцензіати CEZA працюють у межах іншої системи, сплачуючи й гральний збір із розрахунку GGR.
CEZA не розкриває детальну інформацію щодо вартості ліцензій, проте PAGCOR функціонує в більш прозорому режимі:
- статутний капітал ліцензіата повинен становити понад 15 мільйонів філіппінських песо, а сплачений статутний капітал – понад три мільйони в тій же валюті;
- іноземним операторам потрібен місцевий агент, який представлятиме їхні інтереси в межах держави.
Вартість ліцензування операторів PAGCOR:
Збори та платежі | Онлайн-казино | Спортивний беттінг | Ставки на регульовані події |
Вартість заявки | $150 000 | $120 000 | $120 000 |
Вартість ліцензії | $200 000 | $150 000 | $150 000 |
Вартість забезпечення безпеки й роботи | $300 000 | $300 000 | N/A |
Вартість продовження (що три роки) | $150 000 | $120 000 | $120 000 |
Японія
В Японії протягом довгого часу будь-які азартні ігри були під забороною, за винятком державних лотерей і гонок, а також будинків для патінко. Однак у 2018-му уряд різко змінив погляди та легалізував казино в форматі курортних центрів. Орієнтовані такі комплекси переважно на туристів. Місцеві жителі також мають право в них ходити, але з низкою обмежень. Японцям можна відвідувати казино не частіше ніж три рази на тиждень і водночас платити за вхід шість тисяч японських єн.
У 2020 році в Японії створили Комісію з регулювання казино. Уже в 2021-му регулятор оголосив про роботу над законом про курортні території, в якому є і правила, що стосуються роботи казино.
Віртуальний гральний ринок там досі під забороною. Однак система регулювання, яка починає розвиватися в Японії, вкрай схожа до сінгапурської, де гемблінг-індустрія поступово все ж вийшла в легальне поле.
Південна Корея
Влада країни однозначна у ставленні до гемблінгу. Віртуальні гральні майданчики тут заборонені, а наземні заклади приймають тільки іноземних туристів, за винятком казино Кангвонленд.
Віртуальний гемблінг у Південній Кореї заборонений, але є й винятки. Наприклад, провайдери беттінгу й лотереї Singapore Turf Club та Singapore Pools отримали дозвіл на надання послуг в Інтернеті, а у 2021 році аналогічний виняток зробили для Ради з національної спадщини й Ради зі спорту.
Незаконних операторів гемблінгу й беттінгу карають серйозними запобіжними заходами: від великих штрафів до тюремного ув'язнення. Інтернет-майданчики, які орієнтовані на користувачів із Південної Кореї, блокують, як і їхні банківські транзакції.
Сінгапур
Сінгапур раніше інших азіатських держав пішов шляхом поступової легалізації азартних ігор. Як і в інших країнах регіону, раніше гемблінг там був заборонений. Однак із 2005 року уряд почав виводити беттінг у легальне поле. Поступово повну заборону зняли також і з казино, давши змогу операторам працювати у форматі інтегрованих курортів. Щоб уникнути розповсюдження лудоманії, ввели вступний внесок на відвідування грального закладу в розмірі 100 доларів, а також обмежили число дозволених ліцензіатів двома компаніями.
В'єтнам
Протягом багатьох десятиліть у В'єтнамі будь-які форми азартних ігор були заборонені. До 2021 року уряд все ж вивів із тіні ставки на собачі перегони й скачки, а також національні лотереї, наземні казино й беттінгові пункти. Однак доступні вони тільки для іноземних громадян та в'єтнамців, у яких є закордонні паспорти.
На етапі розробки у В'єтнамі знаходиться проект казино, яке надаватиме послуги місцевим жителям. Один із двох пілотних гральних закладів уже відкрив двері для відвідувачів.
Камбоджа
У 2015 році Камбоджа зробила спробу дозволити віртуальні гемблінг-платформи й навіть видала ліцензії операторам. Однак дуже швидко ситуація повернулася до витоків, і до 2020 року інтернет-казино знову опинилися поза законом. Наземні гральні заклади відкриті для іноземців, приваблюючи туристів із сусідніх держав.
Серед останніх позитивних подій у цій сфері – ухвалення у 2020 році нового закону про гемблінг. За його допомогою легалізували інтегровані курорти, які проходитимуть процедуру ліцензування й працюватимуть, взоруючись на аналогічні кластери в Японії та Сінгапурі.
Малайзія
Населення Малайзії переважно мусульманське. Тому громадянам заборонені будь-які азартні розваги. Однак, як й у В'єтнамі або Камбоджі, на території країни дозволені гральні заклади, які можуть відвідувати іноземці. Громадян країни, що порушують заборону, в Малайзії до кримінальної відповідальності не притягають.
Тайвань
На Тайвані гемблінг – це кримінальний злочин. Тут із 1935 року заборонені як наземні заклади, так і онлайн-ресурси. Винятком є лотерея, яка, окрім лотерейних білетів, пропонує бінго й спортивні ставки.
Питання легалізації порушувалося неодноразово. У 2009 році провели повномасштабний референдум, однак він не отримав необхідної підтримки. За незаконну роботу в сфері надання азартних послуг влада відкриває кримінальне переслідування й виписує багатомільйонні штрафи.
Азійські регіони з повною забороною азартних ігор
Багато держав у Азії досі дотримуються радикальної політики щодо азартних ігор, не допускаючи гемблінг у жодному форматі. До таких країн належать Непал, Пакистан, Таїланд, Лаос, Індонезія й Бруней. Водночас заборона на беттінг та гемблінг також діє в Бутані, Монголії та Тиморі, однак віртуальні азартні ігри в цих державах не регулюються.
Найближчі перспективи азійських гемблінг-ринків
Азію складно назвати доброзичливим континентом, коли йдеться про роботу гральних операторів. Однак і не зважати на азійські ринки не варто, адже поширення технологій, розширення можливостей захисту гравців та очевидні вигоди легальної роботи індустрії призводять до помітного прогресу в ставленні влади до гемблінгу у багатьох країнах.
Загальна тенденція до лібералізації індустрії, якій слідують азійські держави за прикладом західних країн, зараз переважно проявляється у роботі наземного сектора. Говорити про можливе подальше розширення дозволів на ринок онлайн-гемблінгу поки рано. Щоб упевнитися в тому, що виведення віртуального казино або букмекерської контори на один з азійських ринків не порушує закони країни, краще звернутися за консультацією до юристів Slotegrator.
Читайте також: Ліцензійні умови грального бізнесу: оцінка експертів
Читайте також: Легальні українські лотереї