Без сумніву, цей рік видався найскладнішим для нещодавно легалізованої індустрії азартних ігор, яка тільки-но починала приходити до тями після пандемії коронавірусу. Але цього разу удар виявився ще важчим – багато наземних закладів на певний час припинили свою діяльність, онлайну було дещо простіше, але ситуація з енергетикою зачепила і цю вертикаль. Тому у цьому матеріалі ми розберемося, що трапилося з гральним бізнесом цього року та чого очікувати наступного.
Загальний стан
Наземний сегмент
Зрозуміло, що через вторгнення першими постраждали наземні заклади, які одразу припинили свою діяльність, і навіть зараз деякі з них не відкрилися, оскільки вони розташовані на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, у вересні працювало п’ять із восьми казино та 39 із 60 залів ігрових автоматів. Про це розповідала у своєму інтерв’ю виконувачка обов’язків голови КРАІЛ Олена Водолажко. Дещо згодом до виконання своїх обов’язків повернувся Іван Рудий, який у більш свіжому інтерв’ю розповів, що до роботи повернулося сім наземних казино та 45 гральних залів, дев’ять із яких було переміщено. Таким чином, ще 10% наземного гемблінгу так і не поновило діяльність.
Загалом, більшість наземних операторів поновили роботу після того, як окупанти втекли з Київської області. Наприклад, у проміжку за травень-червень продовжили свою роботу гральні зали Slots City та 4444, а останній оператор навіть повідомив про відкриття нового закладу у Івано-Франківську у травні. Але такі відносно гарні справи далеко не у всіх: так, два зали Lord Gambling Club, які розташовані у київських готелях, досі не повернулися до роботи, сайт компанії недоступний, а останні дописи у соцмережах оператора датовані січнем 2022 року. Крім цього, як розповідав генеральний директор Slots City Олег Конончук, у їхній мережі довелося закрити один заклад, який був нерентабельним і до початку війни, а тепер він став тягарем, оскільки рентабельність інших залів знизилася і вже не могла перекривати збитки від однієї зали.
Помітно, що схожа історія і з наземними казино. Зокрема, київський Billionaire нещодавно повернувся до роботи, що можна зрозуміти за активністю оператора в Instagram та Facebook. Разом із цим казино жодним чином не повідомляло про повернення до діяльності в своїх офіційних каналах.
Казино Shangri La Kyiv відкрило свої двері для гостей 15 вересня 2022 року, про що повідомили на сторінці грального закладу у Facebook. Казино Shangri La, яке розташоване у Харкові, досі зачинене, і ще не зрозуміло, коли воно матиме змогу повернутися до роботи. Але, виходячи зі слів Івана Рудого, інші казино, як-от First Casino, VIP Club Premier Palace та Favbet Casino, наразі є активними і приймають гравців. Останнє, до речі, повідомило про своє відкриття 14 жовтня 2022 року, тому помітна тенденція, що наземним казино знадобилося набагато більше часу, щоб оговтатися та адаптуватися до нових умов, оскільки більшість із них поновила роботу восени, тоді як гральні зали запрацювали в травні-червні.
Читайте також: Як гральному бізнесу працювати з бренд-амбасадором
Водночас війна внесла цілу низку корективів у їхню роботу. По-перше, казино тепер мають орієнтуватися лише на українського споживача, оскільки через постійну небезпеку та закриття повітряного простору на великий потік іноземних клієнтів не варто сподіватися. По-друге, енергетичний терор росіян, який завдає бізнесу великого головного болю. Але тут у гральних закладів рецепт той самий, що й у бізнесу у всій країні, – використання генераторів, що, звісно, принесло додаткові витрати на їхнє придбання та обслуговування. У Slots City нам розповіли, що вони придбали генератори, щоб залишатися в робочому стану, оскільки вимкнення електрики призвели до падіння доходів. Favbet Casino у своєму акаунті в Facebook повідомили, що вони теж працюють за відсутності електроживлення.
По-третє, гральні заклади до початку вторгнення працювали в цілодобовому режимі, що було зручно та вигідно з погляду потоку клієнтів. Тепер вони втратили цей графік, оскільки в Україні діє комендантська година.
По-четверте, на доходи грального бізнесу вплинуло падіння економіки та зменшення доходів українців. А оскільки гемблінг належить до бізнесу розваг, то, певна річ, це буде одна з перших сфер, на яких українці економитимуть у реаліях воєнного стану.
Таким чином, наземний бізнес опинився у скрутному становищі і для свого виживання доволі суттєво обрізав всі свої витрати. З прикладу Slots City, це витрати, які стосуються маркетингу.
Онлайн-сегмент
Тут загалом справи кращі, ніж в офлайну, що дещо повторює ситуацію з коронакризою. Онлайн-казино через свою специфіку не припиняли роботу на тривалий час, але, звісно, падіння доходів населення також мало значний вплив. Як розповідав нам очільник UGC Антон Кучухідзе, онлайн-сфера поки не змогла відновитися до довоєнних показників, але гнучкість та живучість тут набагато більші, ніж у наземного сектору.
Зокрема, більшість представників онлайну долучилися до благодійних ініціатив із допомоги ЗСУ та українцям, на що витрачаються великі суми. Favbet, Parimatch, Cosmolot, Pin-Up, Slots City, Joker – це далеко не повний перелік гемблінг-компаній, які так чи інакше сприяють наближенню перемоги над рф та допомагають переселенцям.
Цікаво також те, що реклама ліцензіатів майже зникла з екранів телевізорів та радіо. Натомість можна лише побачити мотиваційні ролики та заклики про допомогу ЗСУ. Однак повністю рекламуватися оператори не перестали, лишивши собі для цього Інтернет. У Мережі досі можна побачити маркетингові матеріали більшості українських ліцензіатів, які спрямовані на залучення гравців.
Водночас попри складну ситуацію більшість операторів цьогоріч змогли оплатити свої ліцензії.
Читайте також: Юридичні питання ІТ-бізнесу під час війни
Діяльність КРАІЛ
Законодавча робота
У комісії через вторгнення теж вистачало турбот, що можна зрозуміти з кількох закликів до операторів щодо дотримання тих чи інших норм профільного законодавства. Зокрема, йдеться про вчасне інформування щодо відкриття/закриття грального закладу, внесення змін до документів, вчасну оплату ліцензій тощо. Крім цього, комісія активізувала роботу у міжнародному напрямі, щоб переконати світову гемблінг-спільноту відмовитися від співпраці з російським гральним бізнесом.
Цього року майже жодних нових НПА від КРАІЛ так і не було затверджено, оскільки кожен документ від комісії має пройти погодження у зацікавлених органів на кшталт СБУ, Нацполіції, Мінекономіки, Мінфіну тощо, але у більшості державних органів були і є більш пріоритетні завдання. Офіційно зареєстрували лише три документи: порядок обробки персональних даних у КРАІЛ, перелік звітності для операторів та порядок її подання, затвердження форми посвідчення поширювача державних лотерей.
Натомість комісія доволі активно працювала над законопроєктом, який би запровадив певне дерегулювання для грального бізнесу під час воєнного стану. Якщо коротко, то ось які зміни можуть відбутися на гральному ринку у разі ухвалення законодавчої ініціативи:
- Ведення діяльності на окупованій території є причиною для анулювання ліцензії.
- Подовжиться термін, за який потрібно буде ввести в роботу Державну систему онлайн-моніторингу.
- Ліцензіати зможуть призупиняти дію ліцензії, про це прохали багато операторів, оскільки законодавчо вони однаково мають сплачувати за ліцензії попри війну та повну заморозку своєї діяльності.
- Замінити пошкоджене чи знищене гральне обладнання можна в межах однієї ліцензії.
- Введення відтермінування на сплату вартості ліцензійних платежів.
Помітно, що цей законопроєкт спрямовано на те, щоб максимально адаптувати український гральний ринок до реалій воєнного часу.
Крім цього, цьогоріч комісія займалася і своєю рутинною діяльністю: видавала ліцензії на гральне обладнання, розсилала вимоги до нелегальних операторів, щоб ті обмежили доступ до свого сайту українцям, проводила перевірки операторів, організовувала робочі групи щодо боротьби з нелегалами та опрацьовувала деякі нормативно-правові акти.
Збори до бюджету
Як вже згадувалося вище, попри всі несприятливі умови учасники ринку продовжили сплачувати ліцензійні платежі, водночас роблять це не тільки оператори, а й B2B-ліцензіати. Як повідомляв Іван Рудий, загалом комісія вже принесла понад 857 млн грн до державного бюджету, але поки невідомо, чи вдасться регулятору виконати цьогорічний план. Нагадаємо, що за очікуваннями до бюджету з грального бізнесу має надійти 1,18 млрд грн і 72% від цієї суми вже виконано.
А згідно з бюджетом на 2023 рік, уряд очікує, що гральний бізнес наповнить державну скарбницю на 1,866 млрд грн.
Читайте також: Що потрібно для успішного запуску нового продукту
Потенційне реформування
Михайло Федоров у своєму інтерв’ю нещодавно повідомив, що у Мінцифри є плани ліквідувати КРАІЛ, оскільки «комісія не потрібна». Він зауважив, що вже ведеться робота над тим, щоб перевести ліцензійний процес в онлайн-формат та впровадити нову податкову систему для операторів, що зробить сферу прозорою та дасть змогу залучити до України іноземні компанії. Разом із цим очільник Мінцифри не повідомив, кому ж саме планується доручити інші обов’язки комісії, яка займається не лише ліцензуванням. До того ж Федоров не дуже впевнений, що такий законопроєкт пройде читання у парламенті, але він підкреслив, що міністерство виконує завдання уряду.
Антон Кучухідзе, голова UGC, зауважив, що зміна політики щодо регулювання гемблінгу зараз явно не на часі. Це буде поганим сигналом закордонним інвесторам, а також порушить бізнес-модель дійсних ліцензіатів, які вибудували комунікації з регулятором. Крім того, такі реформи – це зміна логіки профільного закону, тож їх краще вводити тоді, коли ринок вже проіснував 3-5 років і на руках є повна картина з цифрами та аналітикою.
Скандал з 1xBet
Цю історію варто знову згадати, оскільки саме з неї почалось вичищення українського грального ринку від компаній з рф. Якщо коротко, то навесні комісія видала ТОВ «ТБК» ліцензії на онлайн-казино та букмекерську діяльність під брендом 1xBet, і кілька ЗМІ тоді писали про те, що ця компанія належить росіянам, однак це пройшло непоміченим. Влітку спільнота InformNapalm опублікувала розслідування, де доводила російське коріння 1xBet, що стало справжньою інформаційною бомбою. На КРАІЛ наринули звинувачення в корупції, а спільнота вимагала негайно скасувати ліцензії, які дозволяли працювати компанії, пов’язаній з агресором.
На початку КРАІЛ відмовчувалася, було кілька заяв щодо того, що вони не бачили російського сліду. Було зібрано підписи на петиції щодо заборони букмекера, яка дійшла до президента, який доручив Денису Шмигалю розібратися в цій ситуації. Закінчилося все у вересні, коли БЕБ знайшло зв’язки ТОВ «ТБК» і росіян, після чого ліцензію було анульовано. Згодом Іван Рудий повідомив, що КРАІЛ просто не могла відмовити у видачі ліцензій, бо документи було подано правильно, а комісія не мала повноважень робити глибоку перевірку компаній, але майже одразу було подано звернення до правоохоронців.
Після цього низка ЗМІ опублікувала інші розслідування, де повідомили, що в Україні є й інші ліцензіати, які мають зв’язки з рф. Йдеться про Melbet (який перейменували в PointLoto під час історії з 1xBet), FanSport та ІТ-холдинг Techiia, який лобіював 1xBet в Україні. Невдовзі після цього КРАІЛ провела робочу зустріч з СБУ, на якій остання надала докази того, що інші оператори пов’язані з рф, після чого почалася широка перевірка всіх ліцензіатів комісії. І ось 13 грудня Іван Рудий у своєму акаунті Facebook повідомив, що вже є перші результати таких перевірок. І завдяки співпраці КРАІЛ та СБУ було виявлено докази, на підставі яких були анульовані ліцензії компаній із російським слідом:
- ТОВ «Джокер юа» (бренд Joker).
- ТОВ «Плей фан інвестмент» (бренд Fansport).
- ТОВ «Альфагейм» (бренд Gold Cup)
Варто також наголосити, що за ініціативи КРАІЛ до Кабміну подано перелік із російськими гральними компаніями, на які СНБО пропонується накласти санкції.
Читайте також: Як правильно користуватися форс-мажорними обставинами
Перипетії з податками
Практично весь бізнес в Україні з початку вторгнення перейшов на спрощену систему оподаткування, яка передбачає сплату 2% єдиного податку, і гральний бізнес не став винятком. Але цієї осені нардеп Ярослав Железняк повідомив, що він хоче законодавчо позбавити гемблінг права працювати з пільговим оподаткуванням. Як докази він навів таке – на загальній системі оператори сплатили податків на 175 млн грн, а на спрощеній – 13 млн грн. Водночас деякі компанії взагалі нічого не сплатили, а ще два лотерейні оператори показали велике зниження сплачених податків.
Дещо згодом Железняк проінформував, що за весь час «спрощенки» у 2022 році легальний сегмент сплатив податків на 33,3 млн грн, тоді як на загальній системі оподаткування цьогоріч було сплачено 193 млн грн.
Саме через це до парламенту потрапив законопроєкт № 8079, який передбачає зміни до Податкового кодексу, що заборонять гральному бізнесу користуватися спрощеною системою взагалі. Цей документ був ухвалений у першому читанні 16 листопада 2022 року і з цього часу перебуває на підготовці до другого читання, але Железняк стверджує, що його блокують до повторного винесення до залу Верховної Ради. Поза тим варто сказати, що гральний ринок досі працює без унормованих податків, тому скасування пільг означає те, що оператори знову працюватимуть за старими статтями Податкового кодексу, де навіть не передбачено оподаткування з GGR для онлайн-казино. А Іван Рудий у інтерв’ю зауважував, що є іноземні компанії, які готові зайти на онлайновий гральний ринок України навіть під час війни, але їх зупиняє відсутність профільного оподаткування.
Висновок
Загалом, цей рік видався для індустрії тяжким через цілу низку обставин, які дають підставу вважати, що наступний рік кращим може і не бути. Енерготерор рф може посилитися, наземні оператори зазнаватимуть ще більших збитків, бо, як казав представник Slots City, для них головне зараз це пережити зиму та не збанкрутувати. Не кращими можуть бути справи і в онлайну, оскільки в листопаді ВВП України знизився на 41%, що потенційно означає ще більші втрати доходів населення та більшу економію на речах, які не важливі для життя.
Є й позитивні аспекти – КРАІЛ веде боротьбу як з нелегалами, так і з російським бізнесом і в цьому напрямі помітні певні зрушення. Також регулятор намагається підтримувати ринок та просуває законопроєкт, який має полегшити його існування за воєнного стану. Але водночас Мінцифри хоче ліквідувати комісію.
А ось із законодавчими ініціативами поки не все зрозуміло – в парламенті є законопроєкт, який відкине операторів на стару систему оподаткування, але, за словами автора, його намагаються всіляко гальмувати. До того ж подальша доля № 2713-д, який очікує другого читання вже майже рік, також невідома, тому складається ситуація чергової невизначеності з оподаткуванням.
З усього вищесказаного можна зробити тільки один висновок – у 2023 році для гральної індустрії збережуться деякі виклики, які суттєво ускладнюватимуть їхню діяльність, але лишається потенціал для виникнення і нових проблем, оскільки рф продовжує вести свою терористичну тактику.
Водночас досі не зрозуміло, чи будуть ухвалені парламентом ті два законопроєкти, які зможуть врегулювати питання, які пов’язані з проблемами ведення грального бізнесу під час війни та оподаткуванням.
Читайте також: Піратство в гральному бізнесу та способи, як із ним боротися
Читайте також: ІТ-холдинг Techiia має зв’язки з 1xBet
