Нещодавно IT Ukraine Association презентувала своє масштабне дослідження щодо вітчизняної індустрії інформаційних технологій. У документі проаналізовано ринок праці, фінансові показники інвестицій та експорту послуг, тенденції в зарплатні працівників і неофіційній освіті, яку оплачують самі компанії. Найважливіші цифри та показники ми зібрали в окремому матеріалі.
За останні 25 років ІТ-сфера України зробила помітний ривок. Із нуля вона піднялася до індустрії із 300 тис. працівників і щорічними темпами зростання у 25-30%. На сьогодні вітчизняне ІТ вже є лідером з експорту послуг серед інших галузей (понад $5 млрд на рік), що принесло 4% від ВВП країни. Галузь перестає бути нішевою, 54% українських старшокласників хочуть працювати в ІТ, а компанії активно інвестують в освіту та підготовку кадрів.
Для дослідження використовували дані ЄДРПОУ, Міносвіти, ДПС, Держстату, а також результати опитування представників ІТ-компаній і відкриті інвестиційні та галузеві джерела. В опитуванні взяли участь 92 компанії, 72 з яких відповіли на всі запитання в анкеті. Також порівнювали деякі показники України із даними сусідніх держав і країн Європейського Союзу.
Читайте також: Рейтинг покерних гравців
Україна як ІТ-держава
ІТ-сфера зробила свій внесок у ВВП України, водночас опинившись на третьому місці серед наших сусідів:
- Білорусь – 3,3% від ВВП.
- Сербія – 2,8% від ВВП.
- Україна – 2,7% від ВВП.
Крім того, у нас найбільший ринок праці:
- Україна – 18,1 млн.
- Польща – 17 млн.
- Угорщина – 4,7 млн.
Також Україна посіла друге місце за кількістю ІТ-спеціалістів:
- Польща – 430,7 тис.
- Україна – 289,2 тис.
- Угорщина – 132,5 тис.
Вітчизняна система освіти дає змогу готувати найбільшу кількість фахівців з ІТ:
- Україна – 104,7 тис. студентів (68 випускників на 100 тис. населення).
- Польща – 50,3 тис. студентів (23 випускники на 100 тис. населення).
- Сербія – 22,5 тис. студентів (46 випускників на 100 тис. населення).
Крім цього, згідно з даними Open Data Maturity, Україна задає тренди з відкриття даних і обіймає шосте місце в Європі. За версію WIPO, Україна перебуває серед найінноваційніших країн (49-те місце). Також Україна посіла 11-те місце в рейтингу ІТ-спроможності серед країн Європи, що розвиваються.
Розмір ринку
Сам ринок постійно зростає. Проте є розбіжності в офіційних даних та експертних оцінках. За Єдиним реєстром, у 2021 році в Україні зареєстровано 18,6 тис. юросіб з айтішними КВЕДами, тоді як у 2020-му їх було 16,3 тис., а у 2019-му – 14,4 тис. Але реєстр не враховує реальний стан справ, і, за даними Держстату, у 2021 році таких діючих осіб було 8,2 тис., у 2020-му їх нараховувалося 8,2 тис., а у 2019-му – 7,9 тис.
Експерти оцінюють ринок приблизно у 5 тис. компаній. Dealroom повідомляє про 1405 стартапів, Clutch.co – про 2275 experience-компаній, Techecosystem.gov.ua – про 2300+ компаній.
Читайте також: Тренди кібербезпеки у 2022 році
Компанії також представлені доволі різноманітно – більшість із них малого та середнього розміру. Половина сервісні (51%), а кожна третя має власний продукт і надає послуги (33%), решта 16% є суто продуктовими. За обсягом детальна картина розмірів підприємств така:
- До 80 осіб – 86%.
- 81-200 осіб – 11%.
- 201-800 осіб – 3%.
Основними клієнтами індустрії є електронна комерція, банкінг і фінтех. Найпоширенішими практиками/технологіями є DevOps, QA, UI/UX.
Експорт послуг
У цьому напрямі спостерігається щорічне зростання у 27%. У 2021 році експорт ІТ-послуг сягнув $6,83 млрд, тоді як у 2020-му ця сума становила $5,026 млрд, а у 2019-му – $4,1 млрд. Найбільше експортували в США – $2,07 млрд порівняно з $682 млн у 2016 році. Друге місце посідає Великобританія – $503 млн порівняно з $153 млн у 2016 році.
Кадрові питання
ІТ-галузь активно приваблює молодь, оскільки 80% працівників компаній – це особи віком 18-32 роки. У 2021 році кількість ІТ-талантів була близько 285 тис., 229,9 тис. із яких – активні ФОПи, а решта – наймані працівники. Для порівняння: у 2020 році їх було 244 тис. (190,1 тис. ФОПів, 54,3 тис. найманих працівників).
З’ясували, що 25% ІТ-фахівців є жінками, а ще 32% жінок обіймають в IT-компаніях посади в менеджменті.
Щодо спеціальності, то у трьох осіб із чотирьох в ІТ вона технічна. Водночас 80% працівників володіють англійською мовою на середньому або високому рівні. Також 55% фахівців мають вищу профільну освіту, 15% – іншу вищу освіту, 13% – вищу освіту з економіки або менеджменту, а ще у 13% – незакінчена вища освіта. Більшість робітників сфери мають понад три роки досвіду:
- 3-5 років – 30%.
- 6-10 років – 17%.
- Понад 10 років – 13%.
Читайте також: Що таке хмарні сервіси
Зарплатня IT-спеціалістів
Оскільки ринок ІТ в Україні доволі фрагментований, то і розмір зарплатні для однієї посади може суттєво відрізнятися. Проте доходи у project manager мало чим відрізняються за регіонами.
Дослідники зібрали таку статистику:
- 87% компаній переглянули зарплати у 2021 році та планують робити це щорічно;
- середній показник росту бюджету компенсацій становив 8,5%;
- 5% компаній має у штаті найманих працівників;
- 9% компаній використовують різні види співпраці;
- 86% компаній переважно працюють із ФОПами.
Неофіційна і корпоративна освіта
Бізнес цікавлений в тому, щоб стати стейкхолдером профільної освіти, оскільки в наш час попит на нових фахівців суттєво перевищує можливості ЗВО готувати відповідних випускників.
Зокрема, у 2021-му профільних випускників вишів було 16,9 тис. при 40,6 тис. нових спеціалістів. Це найбільший розрив за останні роки. Наприклад, у 2020 році випустилося 16,4 тис. фахівців, тоді як нових спеціалістів з’явилося 22 тис.
Через це активно почала розвиватися неформальна освіта, яка готує фахівців молодшого рівня – до 10-12 тис. на рік. Асоціація очікує, що найближчими роками їхня кількість зросте до 20-25 тис. Через такий дефіцит робочої сили компанії самі запустили програми з підготовки для працівників інших галузей. На цьому поприщі відзначилися EPAM, SoftServe, Luxoft, ELEKS, Beetroot.
Читайте також: Курс ріпл
Загалом 8 із 10 компаній фінансують свої системи навчання, з них:
- програми стажування школярів або студентів – 51%;
- курси для широкого загалу – 41%;
- освітні проєкти для студентів або школярів – 41%;
- стипендіальні програми для студентів або школярів – 19%;
- конкурсні програми для школярів або студентів – 18%.
Помітно, що бізнес піднімає культуру довготривалого навчання: 83% компаній оплачує працівникам курси підвищення кваліфікації, 76% – участь у конференціях, 73% – професійну сертифікацію.
Поширеним стало працевлаштування ІТ-світчерів – осіб, які до цього працювали в іншій галузі. Загалом 82% компаній схильні наймати таких людей, із них готові покликати на співбесіду кандидата:
- з досвідом у суміжній сфері – 50%;
- після курсів у ІТ-компанії – 46%;
- після онлайн-курсів – 33%.
У галузі ж неофіційної освіти склалися свої виклики. Зокрема, це конкуренція з ІТ-компаніями за викладачів, оскільки компанії можуть запропонувати кращу компенсацію. Разом із цим компанії погано комунікують між собою щодо єдиних стандартів підготовки і вимог до фахівців, а сама підготовка може бути різною за якістю.
Вплив ІТ на економіку України
Вітчизняна галузь орієнтована на експорт, де демонструє успішне зростання протягом останніх років.
Загалом у 2021 році обсяг експорту ІТ був на рівні $6,8 млрд, що становило 37% від всеукраїнського експорту послуг. У 2020-му ця сума сягала $5 млрд (32,2% від всеукраїнського експорту), а у 2019-му – $4,2 млрд (23,9% від експорту послуг).
У 2020 році ІТ-галузь забезпечила у два рази більше експортної виручки, ніж газотранспортна система; у 1,5 більше, ніж експортна виручка машинобудування та близько чверті експортної виручки агросектору.
Читайте також: Лондонська фондова біржа – історія та особливості
У дослідженні спробували надати прогноз щодо зростання ІТ-експорту у 2021-2025 роках. Його поділили на три сценарії за середньорічним темпом зростання (CAGR):
- оптимістичний сценарій (збільшення працівників ІТ на основі попередніх трендів) – 24,3% CAGR;
- базовий сценарій (збільшення працівників ІТ на основі прогнозів офіційної та неофіційної освіти) – 21,6% CAGR;
- консервативний сценарій (збільшення працівників ІТ на основі прогнозів офіційної освіти) – 16,7% CAGR.
Інвестиції в ІТ
Вітчизняна галузь доволі активно залучає закордонні інвестиції. В середньому щорічно укладається угод на $300-700 млн, більшість із них – це інвестиції та гранти для стартапів на ранньому етапі розвитку. Але найбільшу частину інвестицій отримує кілька компаній: GitLab ($600 млн), Grammarly ($200 млн), People.ai ($100 млн), Creatio ($68 млн), Very Good Security ($60 млн), Restream ($50 млн).
Загалом у 2020 році підписали 188 венчурних угод із загальною сумою фінансування у $534 млн, у 2019-му уклали 85 угод ($674 млн), а у 2018-му – 70 угод на $302 млн.
Висновок: показники демонструють, що ІТ-сфера наразі переживає справжній бум.
Про це свідчать суми інвестицій, експорту, кількість нових спеціалістів і фінансування компаніями освіти. За очікуваннями дослідників, щорічно індустрія зростатиме на 16-24%, тому лишається тримати руку на пульсі та слідкувати, як розвиватимуться справи й надалі, оскільки на цей вид бізнесу вплине спеціальний режим «Дія City».
Читайте також: Чого очікувати від запуску «Дія City»
Читайте також: Особливості просування мобільних додатків
