Дослідження ІТ-індустрії у 2022 році – ключові цифри і показники

Автор: belevtsov
21 Грудня 2022, 16:50

Дослідження ІТ-індустрії у 2022 році – ключові цифри і показники

ІТ-бізнес ледь не єдиний в Україні, який із початком повномасштабного вторгнення зміг адаптуватися та трансформувати свої процеси так, що не зазнав практично жодних втрат. Навіть більше – індустрія показали значне зростання за деякими показниками. Про те, чим жила ІТ-сфера, як вона адаптувалася до всіх викликів та які її фінансові показники в напрямі експорту, розповіли у дослідженні від IT Ukraine Association, яке презентували 14 грудня в онлайн-форматі.

Вступне слово

Очільник асоціації Костянтин Васюк на початку свого виступу зауважив, що ІТ – це нова економіка, яка зростала і продовжує зростати під час війни, і ця галузь є однією з найважливіших для України в сучасних реаліях. Тому, на думку спікера, важлива інформація, зібрана в цьому дослідженні, стане в пригоді.

Керівниця проєкту Юлія Маліч повідомила, що в індустрії спостерігається постійний ріст, а в 2022 можна побачити і незламність індустрії. Також вона поділилися низкою цікавих цифр, які стосуються проєкту.

Порівняно з минулим роком проєкт супроводжували складніші умови, як-от відключення електроенергії та менші ресурси, але зробити вдалося більше.

До вступного слова доєднався і Станіслав Шум, СЕО та засновник компанії TopLead, яка виступала партнером асоціації в цьому проєкті. Він висловив подяку за те, що спільно з асоціацією вже другий рік поспіль проводиться таке дослідження. Якщо минулого року метою дослідження було показати стан індустрії, у 2022 році до цього ще додали інформацію про те, як ІТ впливає на економіку України взагалі. Так, новим пунктом для прорахунку стала кількість ІТ-спеціалістів в інших індустріях, які є всюди: у туризмі, у торгівлі, у фармацевтиці та навіть у металургії. На думку спікерів, усі економічні виклики можна буде пройти легше завдяки такій великій частці ІТ в індустріях України.

Директорка директорату розвитку ІТ Міністерства цифрової трансформації та керівниця офісів «Дія City» Наталя Денікеєва звернула увагу, що цього року держава та бізнес демонстрували неймовірну стійкість і підтримували один одного. Всі об’єдналися в прагненні до перемоги, що зробило всіх сильнішими. З її слів, ІТ-індустрія продемонструвала зразкову стійкість і це ледь не єдина сфера, яка розвивається, наповнює бюджет, створює нові робочі місця. Це було важливо і до війни, нині ж це безцінно.

Крім цього, ІТ допомагає армії не тільки донатами, а й створенням технологій, які широко використовуються. Тому спікерка очікує, що співпраця бізнесу та Мінцифри буде продовжуватися. Згадали і про режим «Дія City», який не зупинився ні на один день попри повномасштабне вторгнення, і в цьому є заслуга ІТ-спільноти, оскільки завдяки їй проєкт живий та розвивається в надскладних умовах. На 14 грудня спецрежим має понад 390 резидентів, 320 з яких доєдналися до «Дія City» вже після початку вторгнення. Загалом у цих компаніях працює понад 30 тис. фахівців.

Ще одним спільним і успішним проєктом держави і бізнесу став IT Generation. Це освітня ініціатива, яка спрямована на дорослих, які хочуть змінити спеціалізацію на ІТ-фах, і вже навіть є перші випускники програми.

«Я хочу окремо наголосити, що ми до війни планували перетворити Україну в найбільший європейський ІТ хаб, ми все ще живимо цією мрією і думкою про це, ми готові одразу після перемоги рухатися в цьому напрямку і ми дуже цінуємо та сподіваємося на підтримку нашої ІТ індустрії», – зауважила Наталя Денікеєва.

Читайте також: Все, що потрібно знати про гіг-контракт

Костянтин Васюк додав, що така співпраця держави і бізнесу, про яку всі мріяли, вже починає реалізовуватися завдяки спільним проєктам і заходам. І в результаті стає помітно, як відбувається рух вперед та вирішуються ті питання, які були до війни. Якщо раніше в ІТ не було якогось профільного міністерства, то тепер вибудовується структура взаємодії, яка допомагає оперативно вирішувати проблеми в конкретних ситуаціях.

Ретроспективний погляд на ІТ-галузь

Презентацію провів очільник IT Ukraine Association, і почав він із ретроспективного погляду на ІТ-галузь.

Цей графік чітко демонструє, як за шість років частка експорту комп’ютерних послуг неухильно зростала. Те довоєнне різке зростання не є випадковим, бо це колосальний кумулятивний ефект від поєднання якісної системи освіти, сучасних підходів до бізнес-процесів та конкурентних переваг на глобальному ринку. Тому коли асоціація робила квартальні, піврічні та річні звіти, завжди було помітно, що цифри з експорту комп’ютерних послуг зростають суттєвими темпами.

Загалом же в експорті послуг частка ІТ зросла за шість років майже до 40%. Це дуже показова і важлива цифра. Водночас в ІТ працює 2% від усіх осіб, зайнятих в економіці, які створюють 3,5% від ВВП України. Це доволі показово, оскільки відсоток працівників невеликий, а їхній внесок у ВВП дуже помітний.

Читайте також: Як працювати з амбасадорами в гральному бізнесі

На цьому слайді зображено географію ІТ-експорту, і в лідерах тут лишаються США та Велика Британія, однак обсяг експорту зріс у 4,2 рази з 2015 по 2021 рік. Середнє щорічне зростання має високі показники в 26,8%. Це доволі сталий тренд, і він все ще продовжується. Можливо, за географією відбудуться якісь зміни, але лідери поки незмінні, хоча частка інших, як-от Ізраїль та Німеччина, зростає.

Експорт ІТ-послуг та кількість ІТ-спеціалістів продовжує збільшуватися

На початок 2022 року кількість працівників в ІТ-сфері України становила 307 тис. осіб. І тут знову помітно великий приріст у кількості ІТ-фахівців за 2015-2022 рр., який досягнув 127%.

Якщо йдеться про відновлення кадрового потенціалу, зростання вакансій у компаніях чи про зміни на ринку, то стає зрозуміло, що ринок життєздатний лише тоді, коли він має потік нових спеціалістів та кадрів. І в межах дослідження з’ясували, що з 2021 року за спеціальностями з ІТ навчається 51 тис. студентів. Це означає, що через кілька років ринок отримає таку кількість спеціалістів. І, звісно, цей показник теж суттєво зріс та є показовим в контексті того, наскільки цікава та перспективна галузь у розумінні людей. Водночас понад 50 тис. вступників на ІТ-спеціальності – це такий собі фундамент, який був закладений у 2021 році.

Тут доволі драматична картина, бо через пошкоджену інфраструктуру, обстріли, окупацію територій, міграцію робочої сили постраждали всі класичні галузі економіки і колишні лідери експорту, як-от металургія та агрокомплекс, знизили обсяги – на 10% в агро і 60% у металургії. І єдина галузь, яка не пішла в мінус та зросла на 10%, – це ІТ. Це показує, що є позитивна динаміка зі зростання під час війни, а також що попри кризові явища в економіці та тренди світового ринку і завдяки адаптації бізнесу вдалося забезпечити зростання індустрії та надходження валютної виручки.  

Читайте також: Головні аспекти кризової комунікації

За 10 місяців 2022 року обсяг експорту ІТ досягнув $6 млрд, що на 10% більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

За час війни індустрія сплатила 26,6 млрд грн податків

Далі продемонстрували загальну кількість платників податків з ІТ-кведами, вона постійно зростає, до того ж зростає суттєво. І з урахуванням війни це доволі важливий тренд, на якому варто наголосити. Що стосується сплати податків, то тут рівень співставний із показниками минулого року. Тому про якесь зниження надходжень від ІТ-галузі мови йти не може. Навпаки, є тенденція на збільшення податкових платежів.

ІТ-індустрія працює на перемогу України – ІТ-армія, волонтерство і донати

Кожен громадянин України воює на своєму фронті. І за зібраними даними, у 74% компаній хоча б один фахівець приєднався до ЗСУ, а у 95% компаній працівники приєдналися до ІТ-армії. Загалом понад 200 тис. ІТ-спеціалістів з умовних 300 тис. беруть участь у діяльності ІТ-армії. Це забезпечує захист від ворожих кібератак і водночас дає змогу атакувати ворожі ресурси. Загалом понад 5% айтівців воює в армії, а решта – або в ІТ-армії, або підтримує економіку.

Читайте також: Юридичні питання ІТ-бізнесу під час війни

Разючі показники волонтерства серед ІТ-бізнесу. Лише серед опитаних компаній було перераховано на потреби ЗСУ 1,21 млрд грн. Донатять також і самі ІТ-спеціалісти, і ці кошти вони надають як на потреби армії, так і для гуманітарної допомоги. Таким чином, 95% українського ІТ перераховує кошти на допомогу державі.

Топовою країною для релокації стала Польща

Тут показані головні країни, куди релокувалися компанії та працівники. Релокейт відбувався етапами – частина пройшла ще до війни за вимогою клієнтів, а потім проходив релокейт під час війни як всередині України, так і за кордон. Лідерами з релокейту є Польща і Німеччина, але Португалія теж має високі темпи.

Читайте також: Що потрібно готувати для успішного запуску нового продукту

Головними викликами стала заборона на виїзд за кордон та міграція працівників

Ось тут відображені основні виклики ІТ під час війни. Головною проблемою респонденти назвали заборону на виїзд фахівців за кордон, далі йде міграція працівників та сімей, валютне регулювання та виклики у роботі з клієнтами.

Генератори і Starlink – головні інструменти виживання під час енергокризи

У контексті енергокризи, яка стала ще одним викликом для індустрії, бізнес мав вжити нових заходів для забезпечення своєї діяльності. Більшість придбали генератори та почали використовувати супутниковий інтернет Starlink. Також впровадили розділення інтернет-провайдерів та оплачували релокації в інший регіон.

Висновок

Можна помітити, що ІТ-індустрія показала надзвичайну стійкість під час повномасштабного вторгнення. За умов проблем з енергетикою, обстрілів, релокації та великої низки інших проблем бізнес зміг адаптуватися та продовжувати вести свою діяльність у таких темпах, які дали 10% річного зростання та забезпечили лідерство в експорті послуг України.

Читайте також: Що зробила держава для вирішення питання закордонних відряджень та подвійного оподаткування

Читайте також: Як комунікувати та робити контент під час воєнного стану

Коментарі:
Зараз читають
вгору