Бізнес та закони воєнного часу – як боротися з гордієвим вузлом бюрократії

Автор: belevtsov
28 Липня 2022, 17:45

Бізнес та закони воєнного часу – як боротися з гордієвим вузлом бюрократії

Військове вторгнення рф породило цілий перелік досі нерозв’язаних питань для бізнесу, зокрема і в ІТ. Йдеться про те, що під час війни виник такий собі нормативний хаос, який стосується умов бронювання чи релокації за кордон. Віталій Оджиковський, радник і адвокат Sayenko Kharenko, у своєму виступі на IT Ukraine Legal Conference 2022 акцентував увагу на проблемах і викликах, які має бізнес через закони воєнного часу і нормативно-правову невпорядкованість в Україні.

Віталій Оджиковський розповів, що під час війни практично всі доповіді юристів щодо ІТ-сегменту стосуються питань мобілізації і бронювання, релокації працівників чи компанії за кордон, «Дія City» та діяльності і постанов НБУ. Водночас відповіді на запитання ніхто не дає, як і жодної конкретики.

«Сама практика йде таким чином, що сьогодні органи говорять по-одному, а завтра змінюється підхід, післязавтра – нормативка. І так ми йдемо по колу, і ніякої конкретики тут немає. А ІТ-компанії звикли до пакетних рішень, там пакетні рішення щодо ФОПів – як правильно писати договір, які положення туди прописувати, як правильно боротися з маски-шоу. Раніше всі знали, куди звертатися і що роботи, зараз – не знають», – описав загальну проблематику спікер.

Нині все дуже залежить від конкретної ситуації, компанії чи її працівника, що потребує ретельної уваги до кожної ситуації. Тому неважливо, скільки відвідано форумів та прослухано адвокатів чи консультантів, все зведеться до того, що компанія чи працівник не зможуть отримати конкретну рекомендацію на індивідуальний кейс. Для цього потрібно опрацьовувати саме цей випадок і дивитися на нього у відриві від практики.

Читайте також: КРАІЛ прокоментувала ситуацію навколо ліцензії 1xBet

Мобілізація і бронювання

Чи законне вручення повісток на вулиці?

Віталій Оджиковський почав із питання законності роздачі повісток на вулицях чи в громадських місцях. Якщо йти за класичним розбором, то повістка в кримінальному процесі має конкретну форму – є конкретний закон, який визначає, що в ній має бути написано, коли вона має надаватися, підстави неявки. Тобто є багато запобіжників, які блокують свавільну роздачу повісток і притягнення до допиту за повісткою чи інших процесуальних дій.

З військкоматами все це не так. Вимоги до повістки, звісно, існують, але вони настільки прості чи неконкретні, що якщо в повістці вказані ПІБ особи, її місце проживання та інші базові речі разом із підписом начальника військкомату, то це вже повістка, і за нею потрібно з’явитися.

Вплив законів воєнного часу на бізнес

«Якихось вимог, що повістка має з’являтися за три дні, за два дні, за один день, як вона має даватися, таких вимог конкретних не встановлено. Де вона має вручатися – теж немає, як має вручатися – теж немає. Немає абсолютно нічого. Навіть якщо якось оскаржувати, то ефективних способів оскаржити вручення не існує», – розкрив деталі представник юридичної фірми.

Єдина рекомендація в цьому випадку – під час вручення повістки навіть у торговому центрі потрібно з’являтися до військкомату, за винятком поважних причин. А далі вже потрібно слухати, що говорять у самому військкоматі. Причому це може бути не лише військкомат у місці, де перебуває особа, а будь-яка така установа по всій Україні.

Бронювання – як пройти кілька кіл пекла і однаково втратити працівника

Якщо говорити про бронь від Міністерства економіки, то також немає жодних гарантій, що вдасться забронювати працівника. Якщо переглянути такі рішення, то помітно, що ФОПи не бронюються, але водночас складається враження, що туди потрапляли й окремі ФОП. Відомо, що бронювання не поширюється на осіб з військовою спеціальністю, але вже є практика, коли такі особи бронь отримували. За законом бронюванню підлягають всі військовозобов’язані, а це можуть бути і люди, які не проходили службу в ЗСУ. В практиці ж були випадки, коли Міноборони чи Мінекономіки відмовляло в бронюванні, якщо особа була військовозобов’язаною, але не служила в армії.

Сам же закон про бронювання каже, що це можна робити лише під час мобілізації, а постанова Кабміну, яка регулює питання бронювання, свідчить, що бронювати можна і через інші підстави – коли компанія не виконує мобілізаційне завдання, а виконує контракти на певні послуги для ЗСУ чи інших військових формувань.

«Як бачимо, все це між собою ніяк не працює, все між собою не співпадає. Відповідей практика не дає, бо в практиці є відповіді як в один, так і в інший бік», – підсумував спікер.

На початку березня також до юристів активно зверталися компанії з питанням, чи потрібно виконувати мобілізаційні завдання, як їх отримати і куди рухатися. Однак бронювання, крім відомої вже постанови, регулюється іншою прихованою постановою Кабміну для службового користування, тексту якої немає в публічному доступі. І вже тоді була різна мова від Міністерства оборони, Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації, що це все неправильно, потрібно вносити зміни в закони і постанови. А оскільки жодних кардинальних змін із того часу не було, ринок і досі перебуває в полі правової невизначеності. Ніхто не знає, що робити, і у кожного з клієнтів Sayenko Kharenko процес бронювання відбувається індивідуально – є контракти з ЗСУ чи немає, є мобілізаційне завдання чи немає. Тому картина поки така і без конкретного розуміння ситуації підприємства ніхто не зможе дати загальну відповідь на їхній запит.

На чому закінчується процес бронювання?

Крім того, виник такий собі тренд – коли керівники ІТ-компаній отримують наказ Мінекономіки про бронювання працівника, вони вважають, що це фінал. Однак юрист назвав це тільки першим колом пекла, бо після отримання витягу з цього наказу цього працівника однаково можуть мобілізувати чи викликати повісткою. А військкомати вважатимуть рішення Мінекономіки недійсним чи нечинним. Проблеми тут виникають через низки причин.

Читайте також: Дайджест новин минулого тижня

«Секретні» накази

Зокрема, справа в секретних чи прихованих наказах ЗСУ, які настільки «секретні», що їх показують лише в військкоматах. Відповідно до них, навіть із рішенням Мінекономіки для закінчення бронювання і реєстрації його у військкомі компанія має принести докази виконання мобілізаційного завдання або договір із ЗСУ, бажано на безоплатній основі.

Тому виходить таке собі коло – наказ про бронь є, але працівника мобілізують, бо бронювання не зареєстроване у військкоматі, а щоб це зробити, потрібно договір із ЗСУ. А цей договір, особливо у міжнародних компаній, дуже довго проходить перевірку на тему комплаєнсу – чи не є цей договір хабарем. Бо виходить, що компанія безкоштовно надає якісь послуги ЗСУ взамін на бронювання своїх працівників. Та і самі ЗСУ не завжди поспішають укладати договори з компаніями. Якщо на початку все підписували і приймали без потреб, то тепер у Збройних сил виникають питання щодо обліку, прийому та утримування на балансі.

І є вже приклади, коли компанія, пройшовши весь шлях бронювання через Мінекономіки, Міноборони та Мінцифри, через місяць отримувала витяг із наказу, а її працівники однаково були мобілізовані попри наказ Мінекономіки. Оскаржувати все це можна, але поки це все відбудеться, умовна особа вже буде приписана до військової частини та перебуватиме на службі.

Зміна коду військової спеціальності

Вплив законів воєнного часу на бізнес

Ще одна причина проблем – під час бронювання вказано військовий квиток, у якому прописана якась військова спеціальність. Ця спеціальність із моменту її присвоєння особі давно змінена – змінилися номерки. Була вона, наприклад, 045, а стала 245. І військкомат під час реєстрації бронювання скаже, що тут неправильна військова спеціальність – і компанія, виходить, забронювала особу не з тією військовою спеціальністю. Тоді у військкоматі скажуть, що потрібно змінювати наказ Міністерства економіки, що, звісно, зробити неможливо. І тоді військкомати не сприйматимуть чинність такого наказу і не бронюють особу, що призводить до її майбутньої мобілізації.

«От всі ці питання, з ними складно боротися, складно давати відповіді. Але це викликано тим, що не існує чіткої процедури, не існує підстав для бронювання, процесу, відповідальності, форм документів. Тому у бронюванні від мобілізації панує повний хаос, де комусь пощастить, а комусь – ні. Єдине, що треба розуміти: бронювання – це єдиний наявний спосіб уникнути мобілізації за відсутності інших законних способів. І тому у компаній тут просто немає інших варіантів, як йти цим шляхом, особливо якщо невідомо, який буде результат», – підбив підсумки юрист.

Читайте також: Головні болі ІТ індустрії через війну

Релокація

Зі слів спікера, єдине, де рятує рішення про бронювання від Мінекономіки, – це під час перетину державного кордону. Бо, як помітно з останньої практики, під час перетину кордону для виїзду у відрядження достатньо витягу з наказу Міністерства економіки і наказу та посвідчення про відрядження.

Щодо самої релокації, то чорною дірою тут є тема податків – ніхто не дасть чіткої відповіді щодо того, скільки податків потрібно платити особі, яка виїхала за кордон, скільки потрібно там прожити, щоб стати резидентом, де їй платити податки – в Україні, за кордоном чи в обох країнах, – які податкові ставки. Це вже залежить від країни, куди виїхала особа.

І не існує такої підстави для отримання резидентства, як перебування в країні понад 183 дні. Резидентом можуть визнати і раніше, і пізніше цього терміну.

Вплив законів воєнного часу на бізнес

Податки теж максимально різні, бо індивідуально залежать від країни. Податки і резидентство сильно залежать від того, куди виїхати, з ким виїхати, коли, на який час, які цілі, і навіть від того, яка посада в компанії.

«Дія City»

Тут, зі слів Віталія Оджиковського, все добре і без проблем. Режим працює, до нього вступає все більше ІТ-компаній, податкові перевірки ще не приходили.

Є лише одна умовна проблема. Потрібно розуміти, що постановою Кабміну знизили критерії до резидентів «Дія City». Але юристи зауважують, що ці послаблені критерії ніяк не внесені до профільного закону. І якщо в майбутньому компанія хоче платити саме знижені податки спеціального режиму і не влетіти на нарахування, то краще відповідати саме тим критеріям, які прописані в законі. Постанова Кабміну – не закон, а сам закон не змінювали.

«Для того щоб платити менше, щоб до вас потім не прийшла податкова і не нарахувала, рекомендовано відповідати критеріям у законі», – дав коротку пораду спікер.

Читайте також: Санкції та упереджене ставлення – з чим зіткнувся бізнес під час війни

Висновок

З виступу спікера стає зрозуміло, що питання бронювання лишається проблемним не тільки для ІТ-індустрії, а й для всього українського бізнесу загалом. Відсутність чітких критеріїв, законів та нормативно-правових актів породжує ситуації, коли, пройшовши бюрократичне пекло й отримавши бажаний витяг із наказу Міністерства економіки про бронювання, роботодавець може втратити працівника через мобілізацію. А вина цьому – приховані вимоги до фіналізації бронювання чи невизнання наказу військкоматами через застарілі коди ВОС.

Коментарі:
Зараз читають
вгору